Ельфледа

Ельфледа д.-англ. Ælfflæd
Дружина короля Англії
бл. 899 — 919
Попередник:	Еальсвіт
Наступник:	Едґіфу
Народження:	9 століття
Смерть:	бл. 919
Країна:	Англійське королівство
Рід:	Вессекська династія
Батько:	Етельхельм
Мати:	невідомо
Шлюб:	Едуард Старший (одр. бл. 899)
Діти:	Етельвірд Едвін Огіва Едгільда Едіт Ельгіва Едфледа Етельхільда

Ельфледа (10 століття) — друга дружина англійського короля Едуарда Старшого.

Батьком Ельфледи був елдорман Етельгельм, ймовірно, елдорман Етельгельм з Вілтшира, який помер 897 року. Незважаючи на те, що генеалог Девід Х. Келлі та історик Полін Стаффорд визначили його як Етельгельма, сина Етельреда,^[1][2] дядька короля Едуарда, це залишається наймовірнішим. Якби Етельгельм дійсно був сином короля Етельреда I, це робило б Едуарда та Ельфледу двоюрідними братом та сестрою і їм не дозволили б одружитися, їхній шлюб вважався б інцестом.^[3] У той час інцестуальні шлюби між двоюрідними та троюрідними братами і сестрами були заборонені, отже, малоймовірно, що закрили б очі на шлюб кузена та кузини. Це пояснює примусове анулювання шлюбу короля Едвіга та його дружини Ельфгіви, які були троюрідними братом і сестрою. Інші історики зазначають, що у гранті короля Альфреда до Етельгельма немає жодної згадки про те, що вони були родичами. Якби Етельгельм справді був небожем Альфреда, то в хартії він був би визначений як родич короля.

Перший шлюб Едуарда з матір'ю короля Етельстана Егвінною закінчився приблизно 899 року і в 901 року Ельфледа була позначена у статуті Едуарда як conjux regis (дружина короля). Це єдиний документ, у якому вона зазначена, але вона ніколи не була названа королевою, і хоча раніше вважалося, що вона була коронована разом із чоловіком у 900 році, нині це вважається малоймовірним. 1827 року гробниця Святого Катберта в Даремському соборі була відкрита і серед знайдених предметів були стола та маніпула з написами, які свідчать про те, що вони були замовлені Ельфледою для єпископа Фрітестана Вінчестерського. Однак вони були подаровані Етельстаном могилі Катберта, ймовірно, 934 року.

У Ельфледи було двоє синів: Етельвірд, який, як припускає Фоліант Рочестера 12-го століття, міг стати королем Вессексу після смерті свого батька в 924 році, але сам помер протягом місяця, і Едвін, який потонув 933 року. У неї також було п'ять або шість дочок, у тому числі Огіва, дружина Карла III Простакуватого, короля Західної Франкії; Едгільда, яка вийшла заміж за Гуго Великого, герцога франків, і Едіт, дружина Оттона I, імператора Священної Римської імперії. Приблизно 967 року Хросвіта, черниця з Гандерсхайма, написала хвалебне слово діянням Оттона I, у якому протиставляла шляхетність матері Едіт нижчій за походженням Егвінні, хоча вона не мала на увазі, що Едуард не одружувався з Егвінною.

Едмунд I, майбутній король, який був сином третьої дружини Едуарда, Едгіви, народився 920 або 921 року, тому шлюб з Ельфледою мав бути розірваний наприкінці 910-х років. За словами Вільяма Мальмесберійського, Едуард покинув Ельфледу, щоб одружитися з Едгівою. Це твердження Шон Міллер сприйняв скептично, але це підтвердили інші історики. Вона почала релігійне життя, але поза межами звичайного монашого будинку, оскільки зберегла володіння своїми маєтками і була похована в абатстві Вілтон разом зі своїми дочками, Едфледою і Етельхільдою.

У Ельфледи та Едуарда восьмеро дітей. Лише про п'ятьох із них збереглася хоч якась інформація.

1. Етельвірд (бл. 902 — 2 серпня 924) — король Вессексу (17 липня — 2 серпня 924).
2. Едвін (? — 933)
3. Огіва (бл. 903 — після 951) — дружина Карла III Простакуватого (17 вересня 879 — 7 жовтня 929), короля Франції; мала одного сина.
4. Едгільда (910 — 26 січня 937) — дружина Гюго Великого (898 — 16 червня 956), герцога Франції та графа Парижа; дітей не мала.
5. Едіт (910/913 — 946/947) — дружина Оттона I Великого (23 листопада 912 — 7 травня 973), короля Німеччини; мали двох дітей.
6. Ельгіва
7. Едфледа
8. Етельхільда

• 
  1 'Етельвірд
  (бл. 904 - 924)
• 
  2 'Едвін
  (? - 933)
• 
  3 'Огіва
  (бл. 903 - після 951)
• 
  4 'Едгільда
  (910 - 937)
• 
  5 'Едіт
  (910/913 - 946/947)

• Foot, Sarah (2010). Dynastic Strategies: The West Saxon Royal Family in Europe. У Rollason, David; Leyser, Conrad; Williams, Hannah (ред.). England and the Continent in the Tenth Century:Studies in Honour of Wilhelm Levison (1876-1947). Brepols. ISBN 9782503532080.
• Foot, Sarah (2000). Veiled Women I: The Disappearance of Nuns from Anglo-Saxon England. Aldershot, Hampshire: Ashgate. ISBN 978-0-7546-0043-5.
• Foot, Sarah (2011). Æthelstan: the first king of England. Yale University Press. ISBN 978-0-300-12535-1.
• Kelley, David H. (1989). The House of Aethelred. У Brook, L.L. (ред.). Studies in Genealogy and Family History. Tribute to Charles Evans on the Occasion of his 80th Birthday. Foundation for Medieval Genealogy.
• Miller, Sean (2004). Edward [called Edward the Elder] (870s?–924), king of the Anglo-Saxons. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8514. Процитовано 28 квітня 2013. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
• Stafford, Pauline (1997). Queen Emma & Queen Edith:Queenship and Women's Power in Eleventh-Century England. Blackwell. ISBN 0-631-16679-3.
• Williams, Ann (1991). Ælfflæd queen d. after 920. У Williams, Ann; Smyth, Alfred P.; Kirby, D. P. (ред.). A Biographical Dictionary of Dark Age Britain. Seaby. с. 6. ISBN 1-85264-047-2.
• Yorke, Barbara (2001). Edward as Ætheling. У N. J. Higham; & D. H. Hill (ред.). Edward the Elder 899-924. Routledge. ISBN 0-415-21497-1.