Електрум
| Електрум | |
|---|---|
 | |
| Хімічна формула | Au·Ag  |
| Ідентифікація | |
| Твердість | 2,5 ± 1 |
| Густина | 14,05 ± 1,5 г/см³ |
 Електрум у Вікісховищі | |
Еле́ктрум[1] (лат. electrum; грец. ήλεχτρον) — проміжний мінерал ряду золото—срібло, інтерметалічна сполука золота й срібла координаційної будови. Незатверджений IMA.[1]
Загальний опис
Склад у %: Au (98,96—60,98), Ag (38,38—0,16). Домішки: Cu, Fe, Bi.
Сингонія кубічна.
Густина 12,5—15,6. Тв. 2—3.
Колір світло-жовтий до срібно-білого, зеленуватий. Риса металічна, блискуча.
Добрий провідник електрики.
Трапляється у кварцових, кальцитових і баритових жилах. Рідкісний.
Історія
Перші монети з електруму (золото-срібного сплаву) з'явилися в VI столітті до н. е. у Лідії (західна частина Малої Азії), звідки вони швидко розповсюдилися по всьому Егейському світу.
Галерея
-
Електрум у кварці. Шахта Теллурид, США -
Лідійська монета з електруму, VI століття до н. е. -
Візантійська монета з електруму імператора Алексія I Комніна -
Чашка з електруму. Ідальон, Кіпр, VIII-VII століття до н. е. -
Брошка з електруму. Родос, 625–600 роки до н. е. -
Муміфікована голова людини часів Птолемеїв у Єгипті вкрита електрумом
Див. також
Примітки
- ↑ а б Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 132. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Електрум // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Посилання
- Electrum lion coins of the ancient Lydians (about 600BC) [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- An image of the obverse of a Lydian coin made of electrum
- The Lydian Mint [Архівовано 15 березня 2010 у Wayback Machine.] — a modern-day gold/silver coin patterned after the Lydian original.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).