YaChudo

Ежен Дабі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ежен Дабі
фр. Eugène Dabit
Народився21 вересня 1898
Париж
Помер21 серпня 1936 (37 років)
Севастополь
Похованняtomb of Cécile, Bordeau and Dabitd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАкадемія Ґранд-Шом'єр Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАсоціація революційних письменників і художниківd Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія Єжена Дабі за найкращий популярний романd (1931)

Prix Blumenthald


CMNS: Ежен Дабі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S: Роботи у Вікіджерелах

Ежен Дабі (фр. Eugène Dabit; 21 вересня 1898, Париж — 21 серпня 1936, Севастополь) — французький письменник, член Асоціації революційних письменників і художників Франції.

Біографія

Народився 21 вересня 1898 року в Парижі в робітничій родині. В 14 років залишив навчання і почав заробляти на життя. Був слюсарем, електриком, креслярем. У 1916 році пішов у армію і воював до кінця Першої світової війни. Після демобілізації в 1919 році пробував займатися живописом, але особливих успіхів не досяг.

З 1926 року звернувся до літератури, натхнений прикладом письменників Ж. Валлеса і Ш.-Л. Філіпа, чий життєвий досвід і творчість були йому близькі. Перший роман Дабі «Готель "Північ"» (1929) мав великий успіх і зустрів сприятливий прийом у критики, що сповістила про появу нового таланту (за цією книгою в 1938 році був знятий однойменний фільм кінорежисера М. Карне).

Письменника вважали багатообіцяючим романістом, він користувався підтримкою А. Жіда, Р. Мартен дю Гара, був активним учасником суспільного життя свого часу: в кінці 1932 року вступив до Асоціації революційних письменників і художників Франції, пізніше брав участь у створенні Міжнародної асоціації письменників на захист культури. В 1935 році був учасником Міжнародного конгресу письменників на захист культури.

В липні 1936 року спільно з А. Жідом і Л. Гійу відправився в поїздку по Радянському Союзу, під час якої 21 серпня помер в Севастополі від скарлатини.

Творчість

  • вірші: «Солдатом був я в двадцять років …» (1924, опубліковано в 1938 році);
  • повість «Готель "Північ"» (1929);
  • роман «Малюк Луї» (1930);
  • роман «Вілла Оазис …» (1932);
  • нарис «Паризькі передмістя» (1933);
  • збірка оповідань «Острів» (1934);
  • роман «Новопреставлений» ​​(1934);
  • роман «Зелена зона» (1935);
  • збірка новел «Плин життя» (1936).
  • «Інтимний щоденник» (виданий в 1939 році, посмертно).

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

  • Велика радянська енциклопедія;
  • А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 152.(рос.);
  • История французской литературы, т. 4, М., 1963;
  • Олеша Ю., Э. Даби, в кн.: Избранные сочинения, М., 1956;
  • Яхонтова М. А., Художественные завоевания французской литературы 30-х годов, в кн.: Зарубежная литература, 30-е годы XX века, М., 1969.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).