YaChudo

Едіт Батлер

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Едіт Батлер
фр. Édith Butler Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Marie Nicole Butler Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження27 липня 1942[1] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПакетвілль, Hautes-Terresd, Глостер, Нью-Брансвік, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, композиторка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаУніверситет Лаваля Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Knight of the National Order of Quebec офіцер ордена Канади

премія генерал-губернатора з виконавських мистецтвd

 Order of New Brunswick
edithbutler.net Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марі Ніколь Едіт Батлер (фр. Marie Nicole Édith Butler[2]; нар. 27 липня 1947, Пакетвілль, Нью-Брансвік, Канада) — канадська співачка, музикантка, фольклористка й авторка пісень другої половини XX століття. Вважається однією з найзначнішою представницею сучасної акадійської культури[3], неодноразова лавреатка премій «Фелікс», Премії генерал-губернатора в галузі виконавських мистецтв (2009), член Залу слави канадських авторів пісень (2007). Офіцер ордена Канади (1975), кавалер орденів Мистецтв та літератури та За заслуги (Франція) й ордену Плеяди міжнародної організації Франкофонія).

Біографія

Народилася 1942 року в Пакетвіллі, недалеко від міста Каракет у Нью-Брансвіку[2]. Мама грала на піаніно та співала, а батько, за спогадами Батлер, був талановитим оповідачем[4]. 1964 року здобула ступінь бакалавра в Монктонському університеті, а 1969 року — ступінь ліценціату літератури в Університеті Лаваля, де провадила етнографічні дослідження. У 1964—1966 роках викладала в Батерсті[2].

Почала співати під час навчання у Монктонському університеті[2]. Її перший публічний виступ як співачки відбувся на вечорі акадійської культури в коледжі Нотр-Дам-де-Акаді, після чого вона почала виступати на монктонській станції Radio-Canada, а 1962 року приєдналася до колективу телевізійної програми «Singalong Jubilee» на галіфакському каналі[4]. До 1967 року репертуар, який виконувала на цьому каналі та різних фольклорних фестивалях, складався здебільшого з народних акадійських пісень, які виконувала, акомпануючи собі на гітарі. 1964 року стала однією з основних учасниць фільму «Акадійці діаспори» (фр. Les Acadiens de la dispersion), знятого на замовлення Національного кінематографічного управління Канади. У роки навчання в Університеті Лаваля виступала у барах-кабаре (фр. boîtes à chansons) у районі Квебеку[2].

1970 року представляла Канаду на Всесвітній виставці в Осаці, де дала понад 500 концертів у павільйоні Канади[4]; після цього виступала у США та Європі. З 1973 року почала писати власні пісні, часто на слова свого агента Лізи Обю. Виконувала пісні, граючи на різних інструментах, крім гітари, на банджо, дульцимері, скрипці, гармоніці та барабані; багато з інструментів виготовляла сама[2]. Крім Обю, співпрацювала з такими авторами, як Люк Пламондон, Анжель Арсено та Клеманс Дерошер. Перші власні пісні включила в альбом «Avant d'être dépaysée», який вийшов 1973 року на лейблі Columbia Records і містив також традиційну акадійську музику[3].

1975 року з Лізою Обю заснувала компанію Éditions de l'Arcadie, а наступного року — лейбл звукозапису SPPS (фр. Société de production et de programmation de spectacles), на якому випускала свої альбоми до 1983 року. У 1979—1981 роках здійснювала турне Канадою, пізніше — Францією, де багато виступала на телебаченні, а у 1985 і 1986 роках давала концерти в паризькому залі «Олімпія». У середині 1980-х років досягла широкої популярності у франкомовних регіонах Канади, у 1985 та 1986 роках здобувши квебекську премію «Фелікс» і випустивши у 1986 і 1987 роках золоті диски (відповідно «… et le party continue!» і «Party pour danser»[2]). За популяризацію акадійської культури в Європі співачка отримала прізвисько «Мати Акадія»[3].

У співпраці з Обю написала майже 150 пісень[3] і випустила майже 30 альбомів[4], останній з яких, «Madame Butlerfly», вийшов 2003 року[2]. Складала також музику до фільмів, зокрема до «Імператора Перу» Фернандо Аррабаля[5]. 2008 року здійснила прощальне турне країнами організації Франкофонія[4].

Нагороди та звання

  • Офіцер ордену Канади (1975)[6]
  • Кавалер ордену Плеяди (міжнародна організація Франкофонія, 1978)[2]
  • Grand prix du disque Академії Шарля Кро (Франція, 1983, за альбом «De Paquetville à Paris»)[2]
  • Лавреатка премії «Фелікс» за найкраще музичне шоу («Un million de fois je t'aime», 1985)[2]
  • Лавреатка премії «Фелікс» за найпродаваніший альбом («Le Party d'Edith»)[2] і найпопулярнішому виконавцю за межами Квебеку[3] (1986)
  • Кавалер орденів «За заслуги» (Франція, 1999)[2]
  • Член Залу слави Канадських авторів пісень (2007, в списки Залу слави внесена також пісня Батлер «Paquetville»)[3]
  • Премія генерал-губернатора у галузі виконавських мистецтв (2009)[4]
  • Увічнена на поштовій марці Канади (2009)[2]
  • Кавалер орден Нью-Брансвіка (2013)[7]
  • Кавалер ордену Мистецтв і літератури (Франція, 2019)[8]
  • Кавалер Національний орден Квебеку (2023)[9]
  • Почесний доктор Монктонського університету (1985), Університету Нью-Брансвіка (1989)[2] й Університету Акадія (1994)[10]
  • Почесна індіанська принцеса народу абенакі[2]

Примітки

  1. ↑ L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Sarah Church, Christian Rioux, Suzanne Thomas (11 серпня 2014). Edith Butler. Encyclopedia of Music in Canada (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  3. ↑ а б в г д е Édith Butler. Canadian Songwriters Hall of Fame (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  4. ↑ а б в г д е Édith Butler. Governor General's Performing Arts Awards (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 24 жовтня 2024.
  5. ↑ Alexis Luko, Rachelle Taylor, Hélène Plouffe (17 липня 2015). Edith Butler. The Canadian Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  6. ↑ Mrs. Edith Butler. The Governor General of Canada (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 24 жовтня 2024.
  7. ↑ New members invested into the Order of New Brunswick for 2013. Government of New Brunswick (англ.). 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  8. ↑ Édith Butler faite Chevalier des Arts et des Lettres en France. Journal de Montreal (фр.). 7 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 24 жовтня 2024.
  9. ↑ Édith Butler. Ordre national du Québec (фр.). Архів оригіналу за 4 травня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  10. ↑ Honorary Degree Recipients. Acadia University (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).