Едуард Бухнер
| Едуард Бухнер | |
|---|---|
| нім. Eduard Buchner | |
 | |
| Народився | 20 травня 1860 Мюнхен, Німеччина |
| Помер | 13 серпня 1917 (57 років) Мюнхен, Німеччина |
| Поховання | Focsani German Soldiers Cemeteryd  |
| Місце проживання | Мюнхен |
| Країна |  Німецька імперія |
| Діяльність | біохімік, хімік, викладач університету, мінералог, агроном |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга—Максиміліана |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Тюбінгенський університет[1] JMU Вроцлавський університет HU Berlin Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Науковий ступінь | Q11852386? (1896) |
| Науковий керівник | Адольф фон Беєр |
| Членство | Леопольдина |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | реакція Манніха |
| Батько | Ernst Buchnerd |
| Мати | Friederike Buchnerd |
| Брати, сестри | Hans Ernst August Buchnerd |
| У шлюбі з | Lotte Stahld |
| Діти | Rudolf Buchnerd |
| Нагороди |  Нобелівська премія з хімії (1907) Медаль Лібіха (1905) |
| Автограф |  |
 Едуард Бухнер у Вікісховищі | |
Едуард Бухнер (нім. Eduard Buchner; 20 травня 1860, Мюнхен, Німеччина — 13 серпня 1917, Мюнхен, Німеччина) — німецький хімік і біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1907 року за науково-дослідну роботу з біологічної хімії і відкриття позаклітинної ферментації.
Біографія
Народився в Мюнхені 20 травня 1860 року. Він почав вивчати хімію в 1884 році під керівництвом Адольфа Байера (Нобелівського лаурета з хімії 1905 року) і ботаніку у професора Негелі у Ботанічному інституті Мюнхена.
Після періоду роботи з Отто Фішером у Ерлангені, він здобув докторат Мюнхенського університету у 1888. З 1896 по 1898 був професором хімії в університеті Тюбінгена і з 1898 по 1909 професор фізіологічної хімії в університеті Бреслау (Вроцлава). З 1911 професор хімії університету Вюрцбурґа.
Бухнер 1900 року одружився з Лоттою Сталь.
У 1907 році отримав Нобелівську премію з хімії за біохімічні дослідження позаклітинної ферментації і виділення зімази[2].
Під час Першої світової війни Бухнер служив у польовому госпіталі в Румунії у званні майора. Поранений 3 серпня 1917, помер від ран через дев'ять днів у Мюнхені у віці 57 років.
Публікації
- Eduard Buchner: Alkoholische Gärung ohne Hefezellen (Попереднє повідомлення). У: Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. 30, 1897, ст. 117—124 [Архівовано 29 серпня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
- Eduard Buchner, Rudolf Rapp: Alkoholische Gärung ohne Hefezellen. У: Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. 32, 1899, ст. 2086 [Архівовано 30 серпня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1907. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 5 травня 2012.(англ.)
Посилання
- Rolf Ukrow: Nobelpreisträger Eduard Buchner (1860—1917) Ein Leben für die Chemie der Gärungen und — fast vergessen — für die organische Chemie. Berlin 2004, ст. 362 [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.](нім.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Едуард Бухнер [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).