Едмунд Піщ
| Едмунд Піщ | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 листопада 1929[1]  Бидгощ, Куявсько-Поморське воєводство, Польща[2] |
| Помер | 22 березня 2022 (92 роки) Ольштин, Польща |
| Поховання | Olsztyn Cathedrald |
| Країна |  Польща |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ, католицький священник, архієпископ, католицький теолог |
| Знання мов | польська |
| Посада | archbishop of Warmiad, Roman Catholic bishop of Warmiad, титулярний єпископ, єпископ-помічник і апостольський адміністратор |
| Конфесія | католицька церква[3] |
| Нагороди | |
Едмунд Міхал Піщ (пол. Edmund Michał Piszcz; 17 листопада 1929, м. Бидгощ, Польща — 22 березня 2022)[4] — польський римо-католицький діяч, доктор теологічних наук, допоміжний єпископ діцезії Хелмінської в 1982—1985 роках, апостолський адміністратор sede plena вармінської діцезії у 1985—1988 роках, дієцезальний єпископ вармінський в 1988—2006 роках (з 1992 року архієпископ митрополит вармінський), з 2006 року архієпископ-емерит архідіцезії вармінської[5].
Заслужена людина для української греко-католицької церкви в Польщі. За його допомоги низку храмів, які були не потрібні римським католиками чи які вже по факту використовували греко-католики, в Ельблонгу та його околицях було передано українським громадам. Загалом було передано близько 12 храмів, які римським католикам не були критичні. Так в районі 1981 року (в цей рік було виконано розписи) було дозволено служити в каплиці (колишній цвинтарній) на вул. Трагутта (ul. R. Traugutta), 15. В 1984 році греко-католики отримали цю каплицю у власність. Вона стала старою церквою Різдва св. Іоанна Предтечі, якою ельблонзькі українці користувалися до Різдва 2021 року.[6]
Примітки
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1034288075 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ K.R. Prokop: Biskupi Kościoła katolickiego w III Rzeczpospolitej. Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych «Universitas», 1998, s. 114—116. ISBN 83-7052-900-3.
- ↑ Парнікоза, Іван (01.11.2019). о. Іван Яремин. Прадідівська слава. База даних українських пам'яток (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 01.11.2019.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).