Еверт Горн

Еверт Горн
Народження	11 січня 1585[1]  Хаапсалу, Хаапсалу, Ляенемаа, Естонія
Смерть	30 липня 1615[1] (30 років)  Псков, Санкт-Петербурзька губернія
Поховання	Кафедральний собор Турку
Країна	Швеція
Звання	fältmarskalkd
Війни / битви	Шведсько-московська війна 1610—1617
Діти	Густав Евертссон Горн[2]
Еверт Горн у Вікісховищі

Еверт Карлссон Горн (швед. Evert Karlsson Horn af Kanckas; 11 червня 1585, замок Хапсал, нині Естонія — 30 липня 1615, Псков, Московське царство) — шведський полководець, штатгальтер Нарви, Яма, Копор'я і Івангорода (з 1613), фельдмаршал. Представник молодшої гілки шляхетського роду Горнів, брат Густава Горна.

Брав участь у поході шведського експедиційного корпусу до Московського царства під час Смутного часу в 1609–1610 роках, і в Шведсько-московській війні 1610–1617 років.

Разом з військом воєводи Федора Чулкова в складі авангарду союзних шведсько-московських військ розбив загін польського ротмістра Яна Керножицького, звільнивши від прихильників Лжедмитрія II Стару Руссу, Порхов, Орешек і Торопець. Здобув перемогу над під Торжком.

Брав участь у Клушинській битві.

В 1612 році отримав чин полковника, в 1614 — фельдмаршала. Під час відсутності Якоба Делаґарди взимку 1614 — 1615 років очолював шведську військову адміністрацію в Новгороді.

30 липня 1615 року, під час облоги Пскова був смертельно поранений. Похований у кафедральному соборі Турку.

• Svenskt biografiskt handlexikon. [Архівовано 18 вересня 2013 у Wayback Machine.] 1906. (швед.)
• Юхан Видекинд. История шведско-московитской войны XVII века. М.: РАН, 2000 / Коментарі [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)