Дія.City

Дія.City

Тип	правовий режим для технологічних компаній
Розробник	Міністерство цифрової трансформації України
Перший випуск	2021-07-15
Вебсайт	city.diia.gov.ua

Дія.City (у законі — Дія Сіті) — спеціальний правовий режим для технологічних компаній, зареєстрованих в Україні. Його запровадили, щоб спростити інноваційний бізнес, розбудову цифрової інфраструктури і залучення інвестицій та спеціалістів^[1].

Режим добровільний. Компанія стає резидентом з дня запису в реєстрі Дія Сіті. Держава гарантує умови щонайменше на 25 років від дня, коли до реєстру внесли першого резидента^[1].

Резидентом може бути юридична особа, зареєстрована за українським законодавством, хоч би де вона працювала. Закон вимагає одночасно кількох речей^[1]:

• у статуті або в Єдиному державному реєстрі зазначено хоча б один зі стимульованих видів діяльності. Це передусім програмування, консультування з інформатизації, керування комп’ютерним устаткованням, видання програм і комп’ютерних ігор, а також низка суміжних цифрових робіт;
• середня місячна винагорода працівникам і гіг-спеціалістам — не менше еквівалента 1200 євро за курсом Національного банку на перше число місяця;
• таких людей у середньому за місяць не менше дев’яти;
• щонайменше 90% доходу є кваліфікованим, тобто походить від цих видів діяльності. Поріг рахують і за перші три повні місяці після набуття статусу, і за кожен календарний рік.

Молода компанія може увійти за м’якшими правилами. Її мають зареєструвати не раніше ніж за 24 місяці до заяви, а дохід не має перевищувати межу третьої групи єдиного податку. Тоді вимоги щодо дев’яти людей і 1200 євро можна не виконувати до 31 грудня року, наступного за роком набуття статусу. Вид діяльності, частка кваліфікованого доходу і відсутність заборон лишаються обов’язковими^[1].

Не може бути резидентом, зокрема, компанія, зареєстрована за іноземним правом; та, де державі чи громаді належить 25% і більше; неприбуткова організація; компанія під санкціями; та, чиїм власником є держава-агресор або особа звідти; банкрут; організація азартних ігор. Окремо закон відсікає тих, хто понад 30 днів має податковий борг, більший за 10 мінімальних зарплат^[1].

Заяву розглядає центральний орган, який формує політику цифрової економіки, — Міністерство цифрової трансформації України. Окремого дозволу чи ліцензії для самого подання заяви закон не вимагає^[1].

Крім трудових договорів і звичайних підрядів, резидент може наймати гіг-спеціаліста. Гіг-контракт — це цивільний договір: спеціаліст виконує роботи чи послуги за завданнями компанії, а компанія платить і дає соціальні гарантії, які прописані в законі про Дія Сіті^[1].

Закон також дозволяє резидентам особливий податок на виведений капітал. За поясненням міністерства, його платять, коли гроші забирають з обороту компанії; прибуток, який лишається на розвиток, цим податком не обкладається. Станом на липень 2026 року таку модель обрали 1559 компаній^[2].

За даними, які 7 січня 2026 року навів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, з грудня 2024 до грудня 2025 року резидентів стало близько 3400 замість приблизно 1500. У режимі тоді працювало близько 139 тисяч фахівців^[3].

24 липня 2026 року міністерство повідомило, що резидентів уже понад 4500, а за перше півріччя 2026 року вони сплатили 27,9 млрд грн податків. Міністерство назвало це на 75% більше, ніж за той самий період попереднього року. Серед резидентів воно перелічило EPAM Systems, Grammarly, MacPaw, Ajax Systems, Genesis, Samsung, Nokia, Visa і Rakuten Viber^[2].

• Дія (сервіс)
• Міністерство цифрової трансформації України