Діти індиго

Діти індиго — псевдонауковий^[1] термін, введений містиком Ненсі Енн Тепп для позначення обдарованих дітей, які, на її думку, мають ауру кольору індиго. Широку популярність термін здобув у кінці 1990-х завдяки згадкам в працях, що мають стосунок до руху нью-ейдж.

Дітям індиго в парапсихології та популярних віруваннях приписується безліч незвичайних властивостей, починаючи від високого рівня інтелекту та закінчуючи телепатичними здібностями. Часто стверджується також, що «діти індиго» є «новою расою людей».^[2] Незважаючи на широку популярність, не існує жодного наукового доказу об'єктивності існування дітей з такими рисами. Скептично налаштовані педагоги та журналісти відзначають, що саме явище «діти індиго» носить характер містифікації.^[3][4] Крім того, велика частина ознак та якостей «дітей індиго» давно відома психіатрам та психотерапевтам і описується діагнозом СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність).^[5][6]

Сучасною наукою термін «діти індиго» як такий не використовується.^[7] Явищу «дітей індіго» присвячені декілька фільмів і велика кількість книг.

Термін вперше було використано американським екстрасенсом Ненсі Енн Тепп в 1982 році в книзі «Як розібратися в житті за допомогою кольору»^[8]. Станом на 2006 рік, на думку Тепп, 70 % дітей у віці до 10 років і 40 % у віці від 15 до 25 були «індиго».^[9]

Широке поширення термін отримав в 1999 році після успіху книги Лі Керрола та його дружини Джен Тоубер «Діти індиго: Нові діти прибули». Керролл стверджує, що подібна тема виникла як наслідок спілкування з «носієм ангельської енергії», якого він іменує Крайон.^[10]

«Дітям індиго» приписуються висока емоційна чутливість, розвинені фізичні чуття, велика сила волі та розвинена інтуїція, здатність помічати незвичайні речі. Їм часто притаманне відчуття особливої місії в житті, великого значення для світу. Нерідко визначальними рисами «дітей індиго» перелічуються високий IQ, гостра інтуїція, впевненістю в собі, стійкістю до авторитету, відчуття себе старшими, ніж є насправді, підвищена чутливістю до світла, відчуття руйнівних тенденцій. В популярних віруваннях «діти індиго» уявляються вищим ступенем розвитку людства, на них покладаються сподівання виправити сучасні суспільні проблеми.^[11]

Також парапсихологами виділяються «кристальні діти» — загалом аналогічні до індиго, але виражені ідеалісти, котрі воліють діяти, керуючись несвідомими спонуканнями. Їм приписується відчуття єдності з усіма людьми та істота взагалі, безкорислива допомога іншим, розвинена здатність до самонавчання на противагу навчанню від учителів чи батьків. Іноді вони вважаються здібними до ясновидіння та цілительства.^[11]

Інший різновид особливих дітей — так звані «зоряні насінини» (Starseed). Вони уявляються як екстрасенси, телепати, котрі в ході минулих реінкарнацій знаходять особливих батьків для втілення на Землі та виконання місії зі встановлення миру та справедливості. Їм також приписується особлива здатність навчати інших людей свого світогляду.^[11]

Риси, котрі приписуються «дітям індиго», «кристальним дітям» чи «зоряним насінинам» (емоційна чутливість, відкидання авторитетів, відчуття себе старшими, віра в свою унікальність та велике призначення) є типовими для дітей з синдромом порушення активності та уваги або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Віра в надприродні якості таких дітей зросла на фоні загального росту віри в надприродне.^[12] В той же час тлумачення симптомів згаданих синдромів у позитивному ключі є запорукою запобігання спричинених ними конфліктів у родинах.^[13]

Дослідниця аутизму Мітці Вальц вказує, що розлади аутистичного спектра часто визначаються батьками як ознаки «дітей індиго». Тлумачення розладів у позитивному ключі як паранормальних здібностей в цьому випадку навпаки небезпечне. Адже воно заперечує наявність у дітей порушень, спонукає відмовлятися від перевірених методів лікування, передає самим дітям переконання, котрі вводять їх в оману та погіршують симптоми розладів.^[14]

• «Індиго» (США,2003) — фільм Стівена Дейча.^[15]
• «Еволюція індиго» (США, 2006) — фільм Джеймса Тваймана.^[16]
• «Діти світла» (Росія, 2006) — режисер Валерій Шатін. На замовлення Міжнародного Центру Реріхів.^[17]

• «Індиго» (Росія, 2008).^[18]
• «Діти індиго» (США, 2012)^[19]

• Вундеркінд

• Категорія «Діти індиго» [Архівовано 23 березня 2010 у Wayback Machine.] у каталозі ODP (англ.)
• Indigo Children — Skeptic's Dictonary [Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Indigo-Kinder: Ein neuer Esoterik-Trend [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] (нім.)
• Анастасія Богуславська. «Якби дітей індиго не було, їх варто було б вигадати» [Архівовано 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.](укр.)
• Діти Індиго: хто вони? [Архівовано 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (за матеріалами книги «Діти Індиго» Лі Керролл, Джен Тоубер)(укр.)