Дітинець
| село Дітинець | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Потіївська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040410080011059 
|
| Облікова картка | с. Дітинець |
| Основні дані | |
| Населення | 136 (2001) |
| Площа | 0,682 км² |
| Густота населення | 199,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12224 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′45″ пн. ш. 29°6′59″ сх. д. / 50.62917° пн. ш. 29.11639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
177 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Потіївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12225 |
| Карта | |
  Дітинець | |
 Дітинець | |
| Мапа | |
| |
Дітинець — село в Україні, у Потіївській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 136 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Населення
В середині 19 століття в поселенні налічувалося 202 жителі[1], наприкінці 19 століття — 324 особи, з них 172 чоловіків та 152 жінки, дворів — 75[2], або 280 мешканців, дворів — 59[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 213 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 136 осіб[4].
Історія
В другій половині 19 століття — сільце Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало серед лісів, за 15 верст північніше Чайківки. Разом із Чайківкою та Моделевим належало Леонові Михайловському, входило до православної парафії у Чайківці[1].
Наприкінці 19 століття — сільце Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де знаходилися також найближча поштово-телеграфна станція — 16 верст, до найближчої поштової земської станції в Облітках — 3 версти, до найближчої залізничної станції Житомир — 60 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. Земель 690 десятин, належала місцевій селянській спілці. При обробітку землі застосовували трипільну сівозміну. В селі було 2 кузні, хлібна комора. Пожежна команда складалася з 2 бочок та 3 багрів. Входило до православної парафії у Чайківці[2][3].
11 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, через Дітинець проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки[5].
У 1923 році включене до складу новоствореної Дітинецької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Облітківській сільській раді Потіївського району Житомирської області. 21 січня 1959 року, в складі сільської ради, передане до Радомишльського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», село передане до складу Меньківської сільської ради Радомишльського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Малинського району, 4 січня 1965 року — до складу відновленого Радомишльського району. 19 березня 1973 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 116 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів», підпорядковане відновленій Облітківській сільській раді Радомишльського району[6].
6 серпня 2015 року включене до складу новоутвореної Потіївської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області[7]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[8].
Примітки
- ↑ а б Похилевич Л. (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерской Лавры. с. 182. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ а б 20. Д. Дѣтинецъ (владҍльч.) // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1187-1188. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ а б Dytyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 460. (пол.)
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 19 грудня 2025.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 263, 562, 589. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 17 грудня 2025.
Посилання
- Погода в селі Дітинець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).