YaChudo

Дірк Холстід

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Дірк Холстід
Народився24 грудня 1936[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гантінґтон, Саффолк, Нью-Йорк, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 березня 2022[1] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Панама, Панама Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфотограф, військовий фотограф, фотокореспондент, журналіст, unit still photographer Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладTime і United Press International Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1970[4] — 1975[4]
БатькоWilliam S. Halsteadd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Robert Capa Gold Medald (1975)

IMDbID 1673378 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтdirckhalstead.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Дірк Сторм Холстед ( 24 грудня 1936 Редагувати інформацію у Вікіданих, Гантінґтон, Нью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих — 25 березня 2022 Редагувати інформацію у Вікіданих, Панама Редагувати інформацію у Вікіданих) — американський фотожурналіст. Він був редактором і видавцем The Digital Journalist[5], онлайн-журналу про фотожурналістику.

Біографія

Холстед народився в Гантінгтоні, штат Нью-Йорк, 24 грудня 1936 року[6]. Його батько, Вільям С. Холстед, був винахідником у розробці радіо і телебачення. Він мав багато патентів на свою піонерську роботу в області радіо і телебачення, включаючи стереофонічне FM-радіо та розробку ретрансляційних систем на вершині гір, які були ключовими для побудови телевізійних мереж в Японії та Йорданії. [7] Його мати, Леслі (Мунро) Холстед була інженером з телекомунікацій[6]. Батьки подарували йому на Різдво камеру Eastman Kodak Duaflex, коли йому було 15 років, і почав займатися фотожурналістикою ще в середній школі. Через два роки він став наймолодшим бойовим фотографом журналу Life. Висвітлював Громадянську війну в Гватемалі. Один рік він навчався в Гаверфордському коледжі, а потім залишив роботу в Далласі. Згодом був призваний до армії США, де служив два роки. Після повернення з військової служби Холстед приєднався до UPI і пропрацював там більше 15 років. Під час Війни у В'єтнамі він був головою фотобюро UPI в Сайгоні[6].

Кар'єра

Soldiers of the 18th division of the Army of the Republic of Vietnam at Xuan Loc in April 1975
Солдати 18-ї дивізії армії Республіки В'єтнам у Суан-Лок у квітні 1975 р.

Тайм призначив Холстеда своїм старшим фотографом Білого Дому в 1972 році [8] Пізніше він прийняв контракт з ними того ж року, який тривав наступні 29 років. Холстед був одним із шести фотографів, які супроводжували Річарда Ніксона під час його історичної подорожі до Китаю в 1972 році[6][9]. Його фотографії з'явилися на 49 обкладинках Time, більше, ніж будь-який інший фотограф</ref name="BBC">. У цей період він також працював «Спеціальним фотографом» на фільмах для створення фотографій, які використовувалися в рекламних матеріалах для великих комерційних студій. Серед фільмів, над якими він працював, були Славні хлопціfellas, Мемфіс Белль, Вал, Чорний Дощ, Дракон, Дюна, Конан-варвар, Greystoke та Скелелаз[9].

Холстед двічі отримав нагороду «Зображення року» Національної асоціації прес-фотографів, Золоту медаль Роберта Капи за висвітлення падіння Сайгону та дві Ейзі[10]. У 2002 році він отримав нагороду за життєві досягнення від Асоціації фотографів Білого дому, а в 2004 році отримав премію Джозефа А. Спрага [11] за життєві досягнення та заслуги перед фотожурналістикою. Почесна медаль Міссурі від Школи журналістики Університету Міссурі була вручена Холстеду в 2007 році за чудові досягнення в журналістиці[12].

Архів робіт Холстеда знаходиться в Центрі американської історії Дольфа Бріско при Техаському університеті в Остіні [9][13] [14], де він був старшим науковим співробітником з фотожурналістики. [15] Його книга Moments in Time: Photos and Stories from One of America's Top Photo Journalists, була опублікована в 2006 році [6].

Особисте життя

Всі три шлюби Холстеда закінчилися розлученням. У останні роки життя він проживав у Бокете, Чірікі, Панама, і помер там від крововиливу в мозок 25 березня 2022 року у віці 85 років [6].

Публікації

  • Moments in Time: Photos and Stories from One of America's Top Photojournalists. Halstead, Harry N. Abrams, 2006.ISBN 9780810954410 .

Посилання

  1. ↑ а б https://briscoecenter.org/about/news/in-memoriam-dirck-halstead-1936-2022/
  2. ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ а б RKDartists
  5. ↑ The Digital Journalist. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  6. ↑ а б в г д е Genzlinger, Neil (25 березня 2022). Dirck Halstead, Photojournalist Who Captured History, Dies at 85. The New York Times. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  7. ↑ William Halstead, 84, Stereo Radio Innovator. The New York Times. 11 липня 1987. с. 37. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  8. ↑ US photographer Dirck Halstead dies at 85. BBC News. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  9. ↑ а б в In Memoriam: Dirck Halstead, 1936–2022. Dolph Briscoe Center for American History. University of Texas at Austin. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  10. ↑ A Hug for Lewinsky Wins an Eisie Award. The New York Times. 8 лютого 1999. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 15 березня 2019.
  11. ↑ NPPA: Honors and Recognitions - Joseph A. Sprague Award. 27 квітня 2010. Архів оригіналу за 27 квітня 2010. Процитовано 15 березня 2019.
  12. ↑ The Missouri Honor Medal. University of Missouri. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  13. ↑ Dirck Halstead Photographic Archive, 1933-2001. Texas Archival Resources Online. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  14. ↑ Photojournalism. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  15. ↑ Dirck Halstead. University of Missouri. 13 липня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).