YaChudo

Дяченко

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Дяченко
Пукраїнське прізвищеWD:
Фонетичні алгоритми (англ.)
Жіноча формаДяченко

Пошук сторінокякі починаються з

містять

у Вікіданих • :посилання:

Дяче́нко — поширене українське прізвище. Значення: «син дяка». Білоруський аналог — Дзяченко (від «дзяк»). Під упливом російської мови прізвище нерідко спотворюється до Дьяченко (від рос. дьячок). Слово «дяк» очевидно запозичене через церковнослов'янську з грецького «служка» — «диякос» (грец. διάκος, від «дияконос» грец. διάκονος, початкова етимологія якого не зовсім ясна).[1] Станом на 2013 рік в Україні було зареєстровано 23226 носіїв.[2]

Відомі носії та носійки

А

  • Дяченко Анна Сергіївна (1982) — українська вершниця, заслужений майстер спорту України.
  • Дяченко Артур Олегович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

В

Г

Д

І

К

Л

М

О

П

С

Т

Ф

Ю

  • Дяченко Юрій Валерійович (1982) — український хокеїст, нападник збірної України.
  • Дяченко Юрій Михайлович (1937—2020) — радянський та російський футболіст та тренер. Виступав на позиції нападника. Заслужений тренер РРФСР.
  • Дяченко Юрій Олександрович (1954) — український художник декоративно-прикладного мистецтва.
  • Дяченко Юрій Павлович (* 1937) — голова Державного Комітету Української РСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, голова Державного Комітету України по пресі.
  • Дяченко Юрій Петрович (1985) — підприємець, волонтер.
Я

Подвійні прізвища

  • Дяченко-Цах Оксана Іллівна (1960—2001) — українська графікеса.
  • Дяченко-Мальчик Олег Вікторович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. — Т. 2: Д–Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1985. — 572 с. [1] [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Дяченко
  3. ↑ Указ Президента України 614—2019. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  4. ↑ Указ президента України 537/2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  5. ↑ Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  6. ↑ Указ Президента України 270—2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 31 січня 2021.
  7. ↑ Олег Дяченко-Мальчик. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 10 липня 2017.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).