YaChudo

Дулицьке

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Дулицьке
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Сквирська міська громада
Код КАТОТТГ UA32020150090061528
Основні дані
Засноване до 1648[1]
Населення 760
Площа 4,06 км²
Густота населення 187,19 осіб/км²
Поштовий індекс 09025
Телефонний код +380 4568
Географічні дані
Географічні координати 49°48′17″ пн. ш. 29°46′4″ сх. д. / 49.80472° пн. ш. 29.76778° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Місцева влада
Адреса ради 09000, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Сквира, вул. Болсуновського, 28
Карта
Дулицьке. Карта розташування: Україна
Дулицьке
Дулицьке
Дулицьке. Карта розташування: Київська область
Дулицьке
Дулицьке
Мапа
Мапа

Дули́цьке — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 760 осіб.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 748 98.42 %
російська 11 1.45 %
інші/не вказали 1 0.13 %
Усього 760 100 %

Відомі люди

  • Антоній (Фіалко) (нар. 1946) — архієрей Української Православної Церкви Московського патріархату, митрополит Макарівський, вікарій Київської митрополії УПЦ МП. Є одним із найстарших єпископів УПЦ МП в Україні.
  • Ганенко Тамара (нар. 1961, 7 грудня) — філологиня, поетеса, письменниця, журналістка, комп'ютерний дизайнер, художниця. Лауреат Білоцерківської молодіжної літературно-мистецької премії 1993 року. Авторка кількох книг («Тече Раставиця», 1992), «Із тернами в серці», 2003), «Смак щастя», 2015) та численних публікацій у друкованих виданнях та інтернетних збірках України, США, Канади, Англії та інших країн. Картини художниць Тамари Ганенко та її сестри Лесі Ганенко зберігаються в багатьох приватних колекціях США, Канади, Італії й інших країн. Батьки Тамари та Лесі: Василь Григорович Ганенко, 1919—1973, (уродженець села Дулицьке, баяніст, завідував свого часу Дулицьким будинком культури, також працював трактористом, комбайнером; його батьки Григорій і Варвара загинули в Дулицькому 1933 року, в часи страшного Голодомору, як і два старші брати Григорій та Микола, що пішли з села і загубилися в світах), і Ольга Степанівна Батюта, 1929 р.н. (з Чернігівщини, село Кладківка Ніжинського району), працювала вчителькою хімії в Дулицькому).
  • Мізін Леонід Васильович — радянський військово-морський діяч, адмірал. Начальник Тилу ВМФ — заступник із тилу Головнокомандувача ВМФ СРСР.

Місцеві роди

Дрібна шляхта

Шляхетська ведомость 1811 року жовтня місяца [3], Васильківського повіту Київської губерні о «жительствующей на землях его сиятельства графа и кавалера Браницкого в селе Дулицком чиновой шляхте мужеского пола». В селі Дулицькому згідно ревізії 1795 року проживало 8 шляхтичів:[4]

  • Целицький (Cieliński (PK -римокатолики)
  • Хмара (Chramara (PK -)
  • Целицький (Cielecki (PK -)
  • Целицький (Cielecki (PK -)
  • Садовський
  • Слодкевич
  • Савицький
  • Радкевич

Див. також

Примітки

Посилання

Література

  • Жалованная грамота гр. Ф. К. Браницкому на Белоцерковское староство (1774 дек 13) // Кіевская старина. — № 4. — 1893. (рос.)
  • Ковалинський В. В. Дулицьке та Безпечна: духовні витоки: зб. іст. нарисів / Віталій Ковалинський, Володимир Перерва, Євген Чернецький. — Біла Церква: О. В. Пшонківський, 2007. — 52 с.
  • Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — XXII+642 с. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
  • Чернецький Є. Нащадки рицарів із Савиць: Савицькі герба Сліповрон у Київській губернії. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2012. — 120 с.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).