Дуг Ейткен

Дуг Ейткен
англ. Doug Aitken
Інсталяція 2007 року
Народження	1968 Редондо-Біч
Національність	американець
Країна	США
Жанр	сучасне мистецтво
Навчання	Art Center College of Designd
Діяльність	фотограф, художник-гравер, телепродюсер, video artist, мультимедіаартист, художник інсталяцій, кінорежисер, кіносценарист, оператор-постановник, режисер монтажу
Напрямок	відео-арт, фотографія, кіно
Роки творчості	1994 — по теперішній час
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Музей сучасного мистецтва, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[1], Sammlung Goetzd[2], Hessel Museum of Artd[3] і Музей американського мистецтва Вітні
Нагороди	Золотий лев на Венеційській бієнале, 1999 рік
Сайт	dougaitkenworkshop.com
Дуг Ейткен у Вікісховищі

Дуг Ейткен (англ. Doug Aitken; нар. 1968, Редондо-Біч, США) — сучасний американський художник.

Дуг Ейткен народився в місті Редондо-Біч, штат Каліфорнія у 1968 році. У 1986-87 роках вивчав ілюстрацію журналу в коледжі Мерімонт, а потім отримав вищу освіту в Арт-центрі Коледжу дизайну в Пасадені в 1991 році. У 1994 році переїхав до Нью-Йорка, де того ж року відбулась його перша виставка в галереї 303. В даний час він живе і працює у Венеції, Каліфорнії та Нью-Йорку.

Перші відео-інсталяції почав створювати в середині 90-х років. Серед найвідоміших:

• Для інсталяцій Sleepwalkers (2007) в Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку та Migration (2008) в Музеї мистецтв Карнегі у Піттсбурзі зовнішні стіни та фасади використовувалися як екрани, на які відео були проектовані.
• Electric Earth (1999 р.) — інсталяція, на якій показано дивний нічний досвід молодої людини, яка вивчає Лос-Анджелес, і являє собою послідовність незабутніх образів, наче уві сні. Саме за цю роботу Ейткен отримав Золотого лева на Венеційській бієнале у 1999 році.
• Monsoon (1995 р.) — щоб створити дану інсталяцію, художник відправився в Джонстаун, Гаяна, де в 1978 було скоєно масове самогубство (і вбивство) членів секти «Народний храм».
• Diamond Sea (1997 р.) — кінематографічна панорама пустелі Наміб в Південно-Західній Африці. Багатство регіону — алмазні шахти, які займають 75 000 квадратних кілометрів. З повітря і землі художник знімає зображення старих будівель, іржавої техніки, порожніх інтер'єрів автоматизованого комплексу, зіставляючи їх з пустелею та океаном. Ейткен витратив місяць на вивчення цього віддаленого місця, яке було закрито для зовнішнього світу з 1908 року. Результатом став пейзаж, до якого художник додав контрастний саундтрек атмосферної техно-музики, поєднавши популярну культуру із зображенням місця, яке так довго існувало без неї.

• 2 second separation II (2000 р.) — на цій роботі зображений танкер на мілині біля узбережжя, який губиться в тумані. Хвилі руйнують корпус судна. Наче викинутий на берег кит, приреченого на загибель. Корабельна аварія сталася в 1980 році біля берегів Мексики. Картина складається із трьох частин різного розміру, де художник документує необоротний і неквапливий розпад судна. (Картина на сайті Chtisties. [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.])
• the movement — на цій фотографії художник відкриває абсолютно новий погляд на останки автомобіля, залишеного в пустелі. Ейткен спеціально перевертає фотографію — з одного боку, поворот на 180 градусів дає відчуття невагомості, з іншого боку, дає глядачеві відчуття запаморочення. В рівній мірі, закони фізики та людського сприйняття поставлені під сумнів і порушені. (Картина на artnet. [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.])

Ейткен є автором інноваційних книг, які поєднують в собі мистецтво та філософію. Часто книжки є доповненнями до медіа-робіт.

• «Я — КУЛЯ: Сцени з прискорення культури» (2000 р.), спільно з письменником Деком Куйперсом;

• «Книга A-Z» (фрактали) (2003), абетка на основі фотографій та відеоробіт Ейткена разом із текстами та інтерв'ю;

• «Broken Screen» (2005), книга-інтерв'ю з 26 художниками.

• «Sleepwalkers» (2007), опублікована Музеєм сучасного мистецтва, як доповнення до однойменного фільму та відеоінсталяції;
• «99 Cent Dreams» (2008), колекція фотографій, яка фіксує «моменти взаємодії», путівник 21-го століття;
• «Напиши в прес-релізі Джері Брауна» (2008);
• «Ідея Заходу» (2010);
• «Чорне дзеркало» (2011);
• «SONG 1» (2012), доповнення до виставки в музеї Хіршхорн та Саду скульптур. Про ідею чистого спілкування через популярну пісню.
• Дві монографії про кар'єру художника: «100 YRS» та «Electric Earth».

Загалом Дуг Ейткен є автором 22 книжок.^[4]

Дуг Ейткен створив кілька музичних кліпів для таких музикантів як Іггі Поп та Fatboy Slim.

• Золотий лев на Венеційській бієнале, 1999 рік.^[5]
• Премія Олдрік, Музей сучасного мистецтва Олдрік, 2000 рік.
• Німецька премія кінокритики, KunstFilmBiennale, 2007 рік.
• Aurora Award, Aurora Picture Show, 2009 рік.
• Nam June Paik Art Center Prize, 2012 рік.
• Американська нагорода «Смітсонівського журналу» у категорії «Візуальні мистецтва», 2013 рік.
• Національна премія мистецтв. За значні внески в мистецтво, 2016 рік.
• Frontier Art Prize на Всесвітньому форумі по кордонах, 2017 рік.

• Офіційний сайт художника [Архівовано 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Д.Ейткен на Artnet [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.]