YaChudo

Друга книга хроніки

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

«Соломон и цариця Савська» (2 Хр. 9:1-12) або (2 Пар  9:1-12), (Тінторетто, бл. 1555, Музей Прадо

Дру́га кни́га хро́ніки[1] (ІІ Хроніка, 2 Хр.) або Дру́га кни́га Паралипоменон (2 Пар.) — книга Старого Завіту Біблії та Танаху, безпосереднє продовження Першої книги хроніки (Першої книги Паралипоменон).

Історія юдейського царства

Перша та Друга книги хронік[2] , чи Паралипоменон[3] (грец. παραλειπομένων від грец. παραλείπω — те, що оминули) — твір юдаїзму з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію і особливо у релігійній сфері.

Слово Хроніки точно відповідає єврейські назві «Дівре-га-Йямін», що означає «події днів», «літописи». У них міститься короткий нарис історії юдейського народу, від самого початку до падіння суверенної юдейської держави під ударами вавилонян.

Попри те, що грецька назва Книг натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів та Самуїлових книг. Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням Селевкідів, оскільки у них описані події датовані до 516 року до н. е. та не просліджується вплив еллінізму.

У Вульгаті, перекладі Біблії латиною прп. Ієроніма Стридонського, вжито не Хроніки, а Паралипоменон. Прп. Ієрогім Стридонський вжив слово Хроніки в тому, що латиною називається так: Prologus galeatus[4].

Від Соломона до повернення з вавилонської неволі

Події у Книзі описані паралельно до тих описаних у Першій та Другій книзі царів (або Третій і Четвертій книзі Царств), проте дещо з іншого кута зору. Наголос у подіях робиться на духовний світ та культ, а не на політичне життя царства. Книга поділена на 36 розділів. У перших дев'яти розділах описується діяльність Соломона. Багато місця приділено опису будівництва Храму, потім урочистостей його освячення, молитві Соломона та обітниці Бога, що є відповіддю на молитву царя. Після смерті Соломона на престол сів Ровоам, син Соломона. Царство поділилося і автор приділяє значну увагу лише південному царстві, в якому правлять потомки Давида. Царі Юдеї оцінюються за їх вірністю Завіту і тим наскільки вони відповідали тій моделі влади, що залишив Давид. Після періоду невірності у південному царстві було розпочато релігійні реформи. Ці ж реформи нетривалі усе ж таки не спромоглися відвернути неминучої картини вигнання. Наприкінці наводиться декрет Кира, за яким юдейським вигнанцям дозволено повернутися на землю предків і відбудувати Храм (2 Хр. 36:22-23) або (2 Пар  36:22-23).

Розділи Другої книги хроніки

  • Глави 1-9 розповідають про царювання Соломона та устаткування Храму.
  • Глави 10-12 Розподіл держави. Цар Ровоам, син Соломона.
  • Глави 13-36 описують правління різних царів до захоплення Юдейського царства Навуходоносором і наступне. Книга закінчується указом Кира, що дозволяє юдейському народу повернутися з полону в Єрусалим для відбудови Храму. Ще в перекладі з грецького в кінці є молитва царя Манасії, якої немає у єврейському тексті[5].

Примітки та джерела

  1. ↑ У перекладі митр. Іларіона (Огієнка) - «Друга книга хронік»
  2. ↑ У перекладі патр. Філарета (Денисенка) у євреїв - Літописи
  3. ↑ У перекладі митр. Іларіона (Огієнка) грецька назва - «параліпоменон»
  4. ↑ https://www.encyclopedia.com/religion/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/paralipomenon-chronicles-books
  5. ↑ Священне писання – Православ'я на Прикарпатті (укр.). Процитовано 20 жовтня 2026.
  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 123–124. ISBN 966-561-379-0

Посилання

Друга книга Паралипоменон (переклад патр. Філарета (Денисенко))

Друга книга хроніки. Біблія у перекладі Івана Хоменка

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).