Дора (село)

Дора Яремче
Присілок Дора з вершини гори Маковиця
Загальна інформація
48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Яремче
Поштовий індекс	78500
Телефонний код	+380-3434
Головні вулиці	Свободи, Чорновола, Кам'янка
Заклади освіти та культури	Яремчанський ліцей №2
Транспорт
Залізнична інфраструктура	Дора (зупинний пункт)
Карта
Дора у Вікісховищі

До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)^[1].

На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.

Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.

Давня назва — Слобода-Нижня^[2].

Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.

Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі мали назву Дора.

Згадується у 1643 році^[2].

У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.

Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантам^[3].

Станом на 1 квітня 1961 року село Дора було адміністративно-територіальним поселенням та входило до Дорівської сільської ради^[4].

В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві^[5][6][7]

• Юстин Бойко (нар. 1977) — український релігійний діяч, ієромонах-студит, письменник, блогер, доктор богослов'я (2012);
• Степан Ганушевський (1917—1996) — український бандурист;
• Василь Баюрак (1722—1754) — лідер повстання в 1745—1754 роках, прибічник Олекси Довбуша;
• Василь Івасюк (нар. 1960) — правлячий архієрей Коломийської єпархії УГКЦ.
• Теодор Мартинюк (нар. 1974) — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ;
• Михайло Косило (1932—2000) — український греко-католицький священник, радянський політв'язень, ректор підпільної духовної семінарії Української греко-католицької церкви, Генеральний Вікарій Буковини^[8];
• Василь Семенюк (нар. 1949) — архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ. Магістр богослов'я (1997).

• Блаженний мученик о. Антоній Казновський (1878—1959) — священник УГКЦ, громадський діяч, репресований, помер у радянській тюрмі.
• о. Роман Гузан (1910—1992) — греко-католицький священик, педагог, в'язень ГУЛАГу. Викладав у місцевій підпільній духовній семінарії УГКЦ.

• 
  Церква святого пророка Іллі. Вигляд зсередини
• 
  Церква святого пророка Іллі. Фрагмент дерев'яного іконостасу
• 
  Монастир святого Андрія
• 
  Город Мучеників з погруддями ієрархів УГКЦ в монастирі святого Андрія
• 
  Церква Чудо архістратига Михаїла
• 
  Закам’янілий відбиток лапи прадавнього хижака на кам'яній могилі
• 
  Залишки саркофага та храму кельтів^{[джерело?]}
• 
  Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів^{[джерело?]}
• 
  Камінь для подрібнення або для плавлення металу
• 
  Камінь з отворами для з'єднання конструкції (поганського храму)

• Ґорґани
• Чорногора

• Озаркевич Є. Праці / Упоряд. Я. Ганіткевич, П. Пундій. — Львів: Каменяр, 1999. — С. 172—173. — ISBN 966-7255-23-9.
• Яремче-Дора. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла (1844). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
• Dora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 121. (пол.)

• Карпатский национальный природный парк. История и достопримечательности населенных пунктов на территории парка. nezabarom.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 19 грудня 2021.
• Церква Чуда св. Архистратига Михаїла (м. Яремче). karpatskyi-park.in.ua. Карпатський національний природний парк. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
• Rome limes in Carpathian (фільм про археологічні знахідки в Дорі). youtube.com. YouTube. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
• Скеля Білий Камінь в с. Дора, біля Яремче. youtube.com. YouTube. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.