Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики

Допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики (2015) — міжнародний скандал, викликаний масовим застосуванням допінгу російськими легкоатлетами, складова розслідування ВАДА щодо державної програми допінгу в Росії.

Після декількох попередніх розслідувань протягом 2014—2015 років та публікації звіту комісії всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА) з розслідування діяльності російського антидопінгового агентства від 9 листопада 2015 Рада Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ) своїм рішенням від 13 листопада тимчасово відсторонила Росію від змагань під своєю егідою на невизначений період^[1]. Рішення було прийняте 22 голосами з 23. Прийняте рішення унеможливило участь збірної легкоатлетів Росії в Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро 2016 року.

У звіті містилися звинувачення в масових і систематичних приховуваннях застосування допінгу російськими спортсменами^[2]. На підставі проведеного розслідування ВАДА рекомендувала Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій дискваліфікувати Всеросійську федерацію легкої атлетики (ВФЛА), позбавити ліцензії Московську антидопінгову лабораторію, а також відсторонити російських легкоатлетів від змагань під егідою Міжнародної федерації легкої атлетики.

Також було повідомлено, що російським антидопінговим агентством були знищені проби допінг-контролю. З цього приводу міністр спорту Росії та спортивний функціонер Віталій Мутко зазначив, що знищення відбулось начебто з відома ВАДА, яке видало циркуляр, в якому вказано, що проби з деякого моменту мають бути збережені, тому решта проб була знищена^[3].

У листопаді 2017 інформатор WADA Григорій Родченков заявив, що російський віцепрем'ер Віталій Мутко під час Олімпійських зимових ігор 2014 вимагав додати допінг в сечу українського конкурента, щоб забезпечити перемогу росіянину^[4].

17 червня 2016 IAAF постановив^[5]:

• членство ВФЛА в IAAF не може бути відновлено, оскільки не виконані кілька важливих критеріїв, а саме: ситуація зі ставленням до допінгу в Росії істотно не змінилася; не створена сильна і ефективна допінгова інфраструктура; частково доведені факти, що російська влада не тільки не веде ефективну роботу з підтримки боротьби з допінгом, а й сама бере участь в поширенні допінгу;
• ніхто її представників ВФЛА (в тому числі офіційні особи, або обслуговчий персонал) не може брати участь в міжнародних змаганнях або діяльності IAAF;
• будь-який атлет, який може ясно і переконливо довести, що він не зіпсований російською системою, оскільки перебуває за межами країни, і входить в іншу, ефективну антидопінгову систему, може подати прохання на дозвіл йому виступати в міжнародних змаганнях як нейтральний атлет, таке право мають також ті, хто зробив винятковий внесок у боротьбу з допінгом (зокрема Юлія Степанова, вона ж Юлія Русанова).

Допінговий скандал призвів до позбавлення олімпійських нагород ряду російських спортсменів, у тому числі:

• березень 2016, Сергій Бакулін, Ольга Каніськіна, Валерій Борчин, Володимир Канайкін, Юлія Заріпова і Сергій Кирдяпкін^[6].
• серпень 2016, Євгенія Колодко^[7], срібна медалістка лондонської Олімпіади зі штовхання ядра, срібна нагорода перейде до китайської спортсменки Лі Лін.
• жовтень 2016, Тетяна Бєлобородова^[8], чемпіонка лондонської Олімпіади з метання молоту (виступала під дошлюбним прізвищем Лисенко), золота нагорода перейде до польської спортсменки Аніти Влодарчик.
• жовтень 2016, Ганна Чичерова^[9], бронзова медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у висоту, бронзова нагорода перейде до російської легкоатлетки Олени Слесаренко. Дивовижним чином Чичерова при цьому зберігає золоту медалі Олімпіади 2012.
• січень 2017, Тетяна Лебедєва^[10], срібна медалістка пекінської Олімпіади (2008) у стрибках у довжину та у потрійному стрибку.

Всеросійська федерація легкої атлетики повідомила, щодо станом на лютий 2017 з 19 спортсменів, позбавлених нагород, повернув нагороду лише один — Антон Кокорін^[11].

• Розслідування ВАДА щодо державної програми допінгу в Росії