YaChudo

Доппія

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Неаполітанська доппія Карла V

Доппія (італ. doppia від італ. doppio — подвійний) — золоті монети ряду італійських держав, за своїм номіналом рівні двом стандартним золотим монетам, таким як дукат чи скудо. Аналог іспанського дублона.

Історія

Міланська доппія Філіпа II, 1594

Вперше викарбувана в Міланському герцогстві під час правління Галеаццо Марія Сфорци (1466—1476). Була подвійним дукатом вагою 6,9 г чистого золота. З одного боку зображений портрет, а з іншого — герб роду Сфорца, увінчаний шоломом[1][2].

Також доппією в Італії стали називати іспанські золоті монети номіналом у два ескудо (дублони) вагою 6,7 г золота 927 проби[3], які в XVI столітті витіснили з обігу місцеві італійські дукати[4][2].

Папська доппія Пія VII, 1817

У XVIII і XIX століттях доппії карбували в багатьох італійських державах, таких як Генуезька республіка[5], Лукканська республіка[6], Міланське герцогство[7], Папська область[8], Пармське герцогство[9] та ін. Їхня вага була різною. На момент об'єднання Італії в 1861 доппії Савойї обмінювали на 28,45, Парми — 21,92, Риму — 17,07 італійської ліри[4][2].

Примітки

  1. ↑ СН, 1993, «Допья».
  2. ↑ а б в Munzkunde, 1970.
  3. ↑ Doppia (нім.). www.reppa.de. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  4. ↑ а б НС, 1980, «Доппия».
  5. ↑ Krause 1701—1800, 2010, с. 927.
  6. ↑ Krause 1701—1800, 2010, с. 933.
  7. ↑ Krause 1701—1800, 2010, с. 940.
  8. ↑ Krause 1701—1800, 2010, с. 964.
  9. ↑ Krause 1701—1800, 2010, с. 981.

Див. також

Література

  • Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
  • Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
  • Doppia // Wörterbuch der Münzkunde / Wörterbuch der Münzkunde. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — P. 157.
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI : Krause Publications, 2010. — 1344 p. — ISBN 1-4402-1364-X.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).