YaChudo

Бачинська-Донцова Марія Михайлівна

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачинська.
Бачинська-Донцова Марія Михайлівна
Марія Донцова[1]
Народилася26 липня 1891
Сможе Долішнє, нині Сможе, Стрийський район, Львівська область, Україна
Померла30 грудня 1978 (87 років)
Нью-Йорк
КраїнаАвстро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зДонцов Дмитро Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих

Мар́ія Михайл́івна Бач́инська (нар. 26 липня 1891[2], Сможе Долішнє, нині Сможе — 30 грудня 1978, Нью-Йорк), у шлюбі Бач́инська-Донц́ова — українська поетеса, феміністка, журналістка та дипломатка. Членкиня жіночої чоти УСС. Голова Союзу українок, засновниця і очільниця Союзу українок Волині.

Біографія

Народилася в селі Сможе Долішнє Стрийського повіту (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська Імперія, нині село Сможе Стрийського району Львівської області, Україна) в сім'ї Ольги зі знаного священичого роду Устияновичів[3] та її чоловіка о. Михайла Сас-Бачинського, нащадка давнього шляхетського роду Драго-Сасів.[4]

Отримала ґрунтовну освіту: в 1909 закінчила український ліцей для дівчат у Перемишлі, після чого виїхала на навчання до Відня, де в 1910 отримала диплом Вищої торговельної школи для дівчат.[3] Доповненням до економічної освіти стало проходження в 1919 р. інструкторського шовківничого курсу товариства «Сільський господар».

1909 року, перебуваючи у Відні, познайомилася з Дмитром Донцовим, студентом правничого факультету Віденського університету. Батько був проти її шлюбу з Донцовим, але випадково помер. Марія одружилася у Львові, 27 травня 1912 у церкві Успіння Пресвятої Богородиці.[3]

З 1914-го була членкинею жіночої чоти УСС.

У 1914 році разом із чоловіком виїхала за кордон, оселилася у Берліні. Працювала в «Українському пресовому бюро», яке очолював її чоловік. 1919 р. закінчила інструкторські курси товариства «Сільський Господар» у Львові.

Упродовж 1919—1920 рр. працювала в українському посольстві у Копенґаґені (Данія).

1921 року повернулася до Львова, брала активну участь у діяльності товариств «Українська Захоронка», «Просвіта», «Пласт», «Сокіл».

У 1924 році у зв'язку із справою Ольги Басараб взяла участь у викритті злочинів польської влади.[5]

У 1922—1939 роках брала участь у виданні «Літературно-наукового вісника» і «Вісника», часто публікується на сторінках галицької української та в закордонній пресі. Голова Союзу українок у 1926—1927 роках.[5] Входила до української секції Міжнародної ліги миру й свободи.

З початком Другої світової війни, після розірвання шлюбу з Дмитром Донцовим, разом із братом виїхала до Кракова, а 1941 р. перебралася до Ковеля. У 1943 році була заарештована німецькою владою та кілька місяців перебувала в ув'язненні у Ковельській тюрмі.

Після звільнення проживала у Празі, від 1945 року — у Байройт, Німеччина, де працювала в Об'єднанні українських жінок та редагувала журнал «Громадянка» (Мюнхен, 1949—1950).

1950 р. переїхала до США, оселилася в околицях Нью-Йорка. Вступила до Союзу українок Америки. Продовжувала публіцистичну діяльність.

Була членкинею Союзу українок Америки, редагувала жіночий журнал «Громадянка».[6]

Родина

Першим чоловіком сестри Марії — Лесі Бачинської — був Микола Голубець. Після його смерті Леся одружилася з Самійлом Підгірським. Лесю розстріляло гестапо за зв'язок з УПА, а тоді їх з Миколою доньку Нану та її чоловіка. Наталя Яхненко так описує це у своїх спогадах:[7]

Бог так дав, що з нашої родини при повороті большевиків ніхто не загинув. Інакше було в родині Самійла Підгірського: в останніх тижнях у нашому місті, його жінку Лесю, сестру пані Донцової, розстріляло Ґестапо за зв'язок з УПА, а тоді її доньку Нану з першого шлюбу з М. Голубцем та її чоловіка.

Творчість

  • М. Бачинська-Донцова: Особисте в ліриці Лесі Українки: Уривок із реферату, прочитаного в Літ.-Мистецькому Клюбі / Наше життя 1953, ч. 9 (жовтень)[8]
  • Бачинська-Донцова М. Теліги (Жмут спогадів) // Теліга О. Спогади / Упоряд. Н. Миронець. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. — С. 261—270.

Вшанування пам'яті

На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «26 липня - 130 років із дня народження Марії Бачинської-Донцової (1891-1978), поетеси, журналістки, громадської діячки».[9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ http://budiaczyszcze.livejournal.com/52898.html
  2. ↑ До біографії Марії Бачинської-Донцової. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 25 січня 2015.
  3. ↑ а б в Ідеолог національної величі. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 січня 2015. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
  4. ↑ «Даю без міри ніжність»: інтимний портрет Олени Теліги. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 3 січня 2015.
  5. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-01-05 у Wayback Machine.]
  6. ↑ ВІТОЛІН, Олександр (17 січня 2022). Жінки в армії: 7 берегинь з багнетом й кулеметом. Вікенд (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  7. ↑ Яхненко Н. Від бюра до Бригідок. Трохи спогадів з 1939—1941 рр. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Львів. — Бераля — Мюнхен: Накладом авторки, 1986. — С. 246.
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 серпня 2026.

Література

  • Донцова Марія // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника /Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 92—93.
  • Маркусь В. Донцова Марія // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 253.
  • Миронець Н. Листи Юрія Липи до Марії Донцової // Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті XX століття. — Одеса: Астропринт, 2000. — 152 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — С. 144.
  • Чапленко Н. Наші сучасниці — короткі біографії // Українка в світі. — 1979. — № 1. — С. 30—31.
  • Шліхта Ірина Василівна Штрихи до портрета Марії Донцової // Український археографічний щорічник. Нова серія. Випуск 8/9. Український археографічний збірник. — Т. 11/12.— Видавництво М.  П. Коць, Київ—Нью-Йорк, 2004. — С. 681—???.
  • В. А. Передирій. Бачинська-Донцова Марія Михайлівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Бачинська-Донцова Марія // Biograma : стаття.
  • 1891 — народилася Марія Бачинська-Донцова, журналістка, громадська діячка — Український інститут національної пам'яті

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).