Домінік Перро
| Домінік Перро | |
|---|---|
| фр. Dominique Perrault | |
| Народження | 9 квітня 1953 (73 роки) |
| Країна (підданство) | |
| Навчання | Національна школа мостів та доріг, Національна вища школа красних мистецтв і École nationale supérieure d'architecture de Paris-La Villetted |
| Вчителі | Martin van Treeckd[3] |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | постмодерна архітектура |
| Найважливіші споруди | Caja Mágicad, Velodromd і Національна бібліотека Франції |
| Членство | Європейська академія наук і мистецтв і Академія красних мистецтв Франції |
| Заклад | Федеральна політехнічна школа Лозанни |
| Нагороди | |
| Діти | ·Iseult Perraultd |
| Сайт | perraultarchitecture |
| | |
Домінік Перро (фр. Dominique Perrault; нар. 9 квітня 1953, Клермон-Ферран) — французький архітектор, архітектуру якого іноді називають еко-тек.
Життєпис
У 1979 році закінчив Інститут мостів і доріг в Парижі, а в 1980 році — аспірантуру Вищої школи соціальних досліджень. У 1981 році відкрив майстерню в Парижі. Його перші проєкти — Інженерна школа ESIEE в Марн-ла-Валле і Hotel Industriel Berlier в Парижі.
Переможець конкурсів на проєкт будівлі Національної бібліотеки Франції в Парижі (1989), Олімпійського велодрому і басейну в Берліні (1992), Палацу правосуддя ЄС в Люксембурзі (1996). Виграв конкурс на проєкт другої сцени Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, але від остаточного втілення проєкту було усунуто.
Лауреат «Великий національної премії в галузі архітектури» (1996) і «Премії Мисан ван дер Рое» (1997). Нагороджений Орденом Почесного легіону. Член французької Академії архітектури, почесний член німецької Архітектурної асоціації (BDA) і Королівського інституту британських архітекторів (RIBA). У 1998—2001 роках — президент французького Інституту архітектури. Серед його проєктів — ратуша в Інсбруку, найвища споруда Відня — DC Towers, три супермаркету в Австрії, два житлових будинки в Барселоні, Олімпійський тенісний стадіон в Мадриді, Долина Кампусу (The Campus valley) в Жіночому Університеті Іхва в Сеулі, пішохідні мости в Палермо.
Примітки
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ www.academiedesbeauxarts.fr
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).