YaChudo

Домінік Перро

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Домінік Перро
фр. Dominique Perrault
Народження9 квітня 1953 (73 роки)
Країна
(підданство)
 Франція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна школа мостів та доріг, Національна вища школа красних мистецтв і École nationale supérieure d'architecture de Paris-La Villetted Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіMartin van Treeckd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стильпостмодерна архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Найважливіші спорудиCaja Mágicad, Velodromd і Національна бібліотека Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЄвропейська академія наук і мистецтв і Академія красних мистецтв Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФедеральна політехнічна школа Лозанни Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону Командор ордена Мистецтв і літератури

Prix de l'Équerre d'Argentd (1990)

Премія Міс ван дер Рое (1996)

Praemium Imperiale (2015)

Grand prix national de l'architectured (1993)

Q16639845? (2010)

Prix de l'Académie d'Architecture de Franced (2010)

Діти·Iseult Perraultd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтperraultarchitecture.com/en/homepage/ Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Домінік Перро у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Домінік Перро (фр. Dominique Perrault; нар. 9 квітня 1953, Клермон-Ферран) — французький архітектор, архітектуру якого іноді називають еко-тек.

Життєпис

У 1979 році закінчив Інститут мостів і доріг в Парижі, а в 1980 році — аспірантуру Вищої школи соціальних досліджень. У 1981 році відкрив майстерню в Парижі. Його перші проєкти — Інженерна школа ESIEE в Марн-ла-Валле і Hotel Industriel Berlier в Парижі.

Переможець конкурсів на проєкт будівлі Національної бібліотеки Франції в Парижі (1989), Олімпійського велодрому і басейну в Берліні (1992), Палацу правосуддя ЄС в Люксембурзі (1996). Виграв конкурс на проєкт другої сцени Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, але від остаточного втілення проєкту було усунуто.

Лауреат «Великий національної премії в галузі архітектури» (1996) і «Премії Мисан ван дер Рое» (1997). Нагороджений Орденом Почесного легіону. Член французької Академії архітектури, почесний член німецької Архітектурної асоціації (BDA) і Королівського інституту британських архітекторів (RIBA). У 1998—2001 роках — президент французького Інституту архітектури. Серед його проєктів — ратуша в Інсбруку, найвища споруда Відня — DC Towers, три супермаркету в Австрії, два житлових будинки в Барселоні, Олімпійський тенісний стадіон в Мадриді, Долина Кампусу (The Campus valley) в Жіночому Університеті Іхва в Сеулі, пішохідні мости в Палермо.

Примітки

  1. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ Museum of Modern Art online collection
  3. ↑ www.academiedesbeauxarts.fr

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).