Домантове

село Домантове
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Новодмитрівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71040150060079394
Облікова картка	Домантове
Основні дані
Перша згадка	1535 рік[1]
Населення	2245
Площа	4,874 км²
Поштовий індекс	19754
Телефонний код	+380 4737
Географічні дані
Географічні координати	49°40′32″ пн. ш. 31°54′56″ сх. д. / 49.67556° пн. ш. 31.91556° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	92 м
Відстань до обласного центру	28,1 (фізична) км[2]
Відстань до районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Золотоноша
Відстань до залізничної станції	14 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Нова Дмитрівка
Карта
Домантове
Домантове
Мапа
Домантове у Вікісховищі

Дома́нтове — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Новодмитрівської сільської громади. Населення — 2245 чоловік.

Село розташоване за 11 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 14 км від залізничної станції Золотоноша I.

Назва села Домантове походить від княжого роду Домонтів, який брав активну участь у визволенні та захисту краю від Кримського ханату і Московії. Перші згадки в літописах датуються 1535 роком.

Місцеві козаки були учасниками Визвольної війни українського народу 1648—1657 років, брали участь у Переяславському антифеодальному повстанні 1666 року. Містечко Домонтів як центр Домонтовської сотні входило до складу спершу Черкаського (до 1667), а згодом — Переяславського полку Гетьманщини. 1782 року сотенний устрій було ліквідовано, і Домонтов увійшов до складу Золотоніського повіту Київського намісництва Російської імперії.

1905 року мешканці Домантового Ф. П. Молодик, Г. Ярошенко, П. І. Брижак, С. Г. Галушка розповсюджували в селі лівацькі екстемістські прокламації, які виготовляла єврейська молодь. 1917 село увійшло до складу УНР. Селяни брали участь у Золотоніському збройному повстанні 1918 року. 1932—1933 село постраждало внаслідок Голодомору, організованого комуністичною владою.

1941 року село окупували гітлерівці. Відбулася часткова реституція майна селянам. 411 домантівців брали участь унаслідок примусової мобілізації у радянсько-німецькій війні у складі радянських військ. 119 нагороджено бойовими орденами і медалями. В селі встановлено обеліск та пам'ятник загиблим селянам.

На початок 1970-х років в селі працював колгосп ім. Леніна, що мав в користуванні 3,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тисяч га орної землі. В господарстві вирощували зернові культури, було розвинуте тваринництво. Працювала рибартіль «Дніпровець». На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 650 місць, літній кінотеатр, бібліотека з книжковим фондом 13,6 тисяч книг, лікарня на 50 ліжок, 2 медичні профілакторії, 2 дитячих ясел, стадіон, відділення зв'язку, ощадна каса, пекарня, 4 крамниці, швейна та взуттєва майстерні.

На території села і його околиць виявлено 2 поселення доби неоліту, 3 поселення та курганний могильник доби бронзи, поховання скіфських часів, слов'янські поселення черняхівської культури та VII — VIII століть.

На проміжних парламентських виборах 2021 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 710193, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 1560 виборців, явка 18,14%, в одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Віталій Войцехівський (Слуга народу) — 37,32%, за Владислава Голуба (самовисування) — 35,51%, за Андрія Іллєнка (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») і Романа Сущенка (Європейська Солідарність) — по 9,78%^[3].

У селі працюють дільнична лікарня, навчально-виховний комплекс, 7 приватних магазинів та 2 Золотоніського райСТ. Діють місцеве сільськогосподарське підприємство ТОВ «Домантівське», фермерське господарство «Ромашка», комунальне підприємство «Дніпро», ветеринарна аптека. Доріг із твердим покриттям 30 км.

27 квітня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Історичні постаті, вихідці з села:

• Довмонт — князь, святий Київської Русі,
• Хома Тихорський — перший академік медицини XVIII століття;
• Юзефович Дмитро Михайлович — генерал, герой війни 1812 року;
• Домантович Михайло Олексійович — генерал;
• Злобинець Михайло Олександрович — поет, композитор, співак, громадський діяч;
• Криворучко Григорій Лукич — кавалер трьох орденів Слави;
• Савич Марко Дмитрович — художник;
• Стеблина Олексій Григорович — голова колгоспу ім. Леніна, кавалер восьми орденів;
• Харченко Віра Федорівна — заслужений вчитель України;
• Бульда Іван Данилович — доктор медичних наук;
• Молодик Микола Володимирович — доктор технічних наук;
• Рубан Олексій Іванович — кандидат медичних наук.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Прядко О. Домантівська фортеця XVI – XVIII ст. / О. Прядко // Археологія&Фортифікація: наук. збірник / редкол.: Т.М. Карпова (голова) та ін. Камянець-Подільский: ФОП Панькова А.С., 2024. Випуск 1. – С. 48-58.
• Прядко О.О. Домантівське городище в гирлі р. Супій / О.О. Прядко // Археологія та давняісторіяУкраїни: Зб. наук. пр. – К.: ІА НАН України, 2021. – Вип. 1 (38). – С.89-98.