Доманинці
| село Доманинці | |
|---|---|
| Країна | Українська РСР |
| Область | Закарпатська |
| Район/міськрада | — |
| Основні дані | |
| Зняте з обліку | 12 липня 1976 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
Доманинці — колишнє село в УРСР, в Закарпатській області. Об'єднане з містом Ужгород указом Президії Верховної Ради УРСР № 1078-ІХ від 12.07.1976.
Історія
Село засноване в XIV ст. У письмових джерелах згадується під назвами Damanua, Damanya, Domonya.
В передмісті Доманинці, в урочищі Лиса Гора знайдено розрізнені знахідки доби неоліту.
Перша половина І тис. н. е. — знайдено поселення пшеворської культури.
Найдавнішими слов'янськими артефактами, що засвідчені на території Доманинців, є поселення празької культури. Для нього характерна укріплена частина, відсутність значної кількості посадського населення, обмежена кількість функцій, притаманних середньовічним містам, наприклад, торгово-реміснича.
у 30-ті роки в Доманинцях функціонувала добровільна пожежна команда, яка тренувалася під керівництвом Івана Макари й вигравала чимало змагань із пожежно-прикладних видів.
Храм Успіння пр. Богородиці
У 1751 р. у селі була дерев'яна церква Успіння пр. богородиці, в доброму стані, з двома дзвонами, «всіми образами вигодно украшена». Запис 1735 р. у книзі «Леітургікон» свідчив, що купив її Дмитро Пастеляк, а згідно з записом 1770 p., купив книгу Ян Свурнюв і передав доманинському пароху Федору Гребинцевому.
Теперішня церква, яку споруджували впродовж 20 років (за єпархіальним списком 1915 р. датується 1798 роком, що був, можливо, початком будівництва), є типовою мурованою спорудою з бароковим закінченням вежі. З латинського напису на іконостасі випливає, що настінне малювання, а також фігури апостолів для іконостасу виконав у 1820 р. відомий художник Михайло Манкович, відбувалося це за священика Іоана Сільвая. Всі ікони перемалював художник з Галичини Антон Пилиховський у 1911 р. У 1913 р. шинґли (стругані дошчечки, дранка) на дахах замінили бляхою. У 1928 р. для малювання інтер'єру запросили художника з Мюнхена, що звався Курт і працював разом з дружиною, а фінансував малювання банк і єпископат.
Наступного року, в неділю Мироносиць єпископ Петро Ґебей посвятив відремонтовану та розмальовану церкву. У 1920-х — 1930-х роках на прикрашення храму багато коштів пожертвувало подружжя Йосипа Сабова та Варвари Ролі. Теперішнє малювання виконано в 1956 р.
Доманинський священик Андрій Сабов (1894—1957) був заарештований органами НКВД у 1950 р. і засуджений на 25 років каторги.[1]
14 грудня, в Єпархіальному подвірʼї на честь Похвали Пресвятої Богородиці, с. Доманинці Високопреосвященніший Феодор, митрополит Мукачівський і Ужгородський звершив чин іночеського постригу.[2]
Див.також
Примітки
- ↑ Ужгород м Доманинці с Церква Успіння. www.pslava.info. Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Монич, Протоієрей Олександр (14 грудня 2023). ДОМАНИНЦІ. Чернеча обитель на честь Похвали Пресвятої Богородиці поповнилася ще одним іноком. Мукачівська єпархія Української Православної Церкви (укр.). Процитовано 23 травня 2026.
Джерела
- Україна Закарпатська область Ужгород м Доманинці с Церква Успіння
- Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 27 – 28.
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).