Добужек
| Село | |
|---|---|
Добужек пол. Dobużek | |
| Координати 50°34′00″ пн. ш. 23°45′00″ сх. д. / 50.56666667° пн. ш. 23.75° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Люблінське воєводство |
| Повіт | Томашівський повіт |
| Гміна | Лащув |
| Населення | 225 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 84 |
| Поштовий індекс | 22-650 |
| Автомобільний код | LTM (Гміна Лащів) |
| SIMC | 0893630 |
| GeoNames | 773092 |
| OSM | ↑3108438 ·R (Гміна Лащів) |
Добужек Добужек (Польща) Добужек Добужек (Люблінське воєводство) | |
![]() | |
Добужек (пол. Dobużek) — село в Польщі, у гміні Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 225 осіб (2011[1]).
Історія
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[2].
У 1921 році село входило до складу гміни Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].
За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[4].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 65 будинків та 429 мешканців, з них[3]:
- 205 чоловіків та 224 жінки;
- 335 православних, 78 римо-католиків, 16 юдеїв;
- 335 українців, 78 поляків, 16 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 111 | 12 | 81 | 18 |
| Жінки | 114 | 17 | 54 | 43 |
| Разом | 225 | 29 | 135 | 61 |
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 106. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
