Добруш

місто Добруш
Герб Добруша flag of Dobrušd
Свято-Миколаївський собор
Основні дані
Транслітерація назви	Dobruš
52°25′ пн. ш. 31°19′ сх. д. / 52.417° пн. ш. 31.317° сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гомельська
Район	Добруський
Засновано	1335 (691 рік)
Перша згадка	XIV століття
Статус	з 1927 року
Населення	19,7 тис. осіб (2005)
Площа	19,525535 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	247052—247056
Телефонний код	+375-2333
Висота	116 м 125 м[1]
Міста-побратими	Іттіґен
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Добруш
До Мінська
- фізична	329 км
- залізницею	25 км
До обласного центру
- фізична	15 км
Вебсторінка	dobrush.gov.by
Голова ради	Aliaksandr Horbačd
Добруш
Добруш Добруш (Гомельська область)
Добруш у Вікісховищі

До́бруш (біл. Добруш) — місто в Білорусі, адміністративний центр Добруського району Гомельської області.

Місто Добруш розташоване за 25 км на схід від обласного центру та за 329 км від Мінська.

Через місто пролягає залізнична лінія Гомель — Унеча, на якій знаходиться однойменна залізнична станція.

Автошляхами сполучається з Гомелем, Віткою, Тереховкою, Новозибковим.

Основну, північну частину міста огинає річка Іпуть.

У письмових джерелах Добруш згадується з XIV століття. З 1335 року село у складі Великого князівства Литовського. У 1640 році село Добруша мало дев'ять дворів. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році приєднано до Російської імперії. Був центром Добруської економії, яка об'єднувала 14 навколишніх сіл. На той час Дубруш мав 87 дворів, 587 жителів. Тут працювала сукновальня, корчма, водяний млин. У 1775 році була побудована полотняно-вітрильна мануфактура, пізніше — борошномельна й ливарна, а також цукровий завод. Добруш належав графу Петру Румянцеву-Задунайському, потім перейшов у власність князя Івана Паскевича. Його син у 1870 році заснував паперову фабрику, на якій працювала перша в Білорусі електростанція. Станом на 1886 рік у Добруші налічувалось 185 дворів, а також побудовані церква, школа, лікарня, заїжджий дім, лавки.

У 1887 році в Добруші відкрита однойменна залізнична станція Поліських залізниць. На початку XX століття у Добруші проживало 2,5 тис. осіб.

У квітні 1919 року Добруш увійшов до складу Гомельської губернії, був центром волості, з 1926 року отримав статус селища міського типу, адміністративний центр Добруського району. У серпні 1927 року отримав статус міста. Станом на 1939 рік у Добруші проживало 13,8 тис. осіб.

У серпні 1941 року окуповане німецько-фашистськими військами. 10 жовтня 1943 року місто звільнено військами Центрального фронту.

З березня 1963 року Добрушу надано статусу міста обласного підпорядкування.

• Порцеляновий завод.
• Добруська паперова фабрика «Герой праці».
• Підприємства харчової промисловості.
• Санаторій-профілакторій «Сонячний».

У місті діють: ПТУ, гімназія, 4 середні загальноосвітні школи, спортивна школа, школа мистецтв, 2 будинок культури, три бібліотеки, Центр дитячої творчості, Добруський районний краєзнавчий музей.

• Церква святого Миколая.

Видається районна газета «Добруський край».

У Добруші встановлений пам'ятник Визволення, облаштовані братські могили воїнів, місце поховання жертв фашизму, а також пам'ятки архітектури. Неподалік від міста розташоване Добруське геологічне оголення.

• Бухонка (Бухонко) П. М. — Герой Радянського Союзу
• Власенко Ілля Архипович — Герой Радянського Союзу
• Вольський А. І. — радянський і російський громадський діяч
• Кухарев Ф. Я. — Герой Радянського Союзу
• Можейко П. В. — Герой Радянського Союзу
• Мухін Г. Д. — Герой Радянського Союзу
• Романов П. М. — Герой Радянського Союзу
• Чижевський М. Г. [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] — член-кореспондент АН Білоруської РСР
• Шершньова Р. І. — радянська партизанка, одна з небагатьох жінок, що закрили своїм тілом амбразуру дзоту.

• 
  Паперова фабрика
• 
  Куточок старого Добруша
• 
  Вулиця у Добруші
• 
  Вулиця у Добруші
• 
  Зимовий краєвид
• 
  Меморіал полеглим у Другій світовій війні
• 
  Меморіал землякам, що загинули під час війни та Героям Радянського Союзу
• 
  Берег річки Іпуть

• https://globustut.by/dobrush/ [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Ремеслена душа Добруша [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Добруш на сайті radzima.org