YaChudo

Дно (станція)

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дно (значення).
Дно
залізнична станція, залізничний вокзал
Сусідні станціїДно III, Q21195504?, Q21195459? і Q4082945? Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати57°49′27″ пн. ш. 29°57′40″ сх. д. / 57.824039° пн. ш. 29.961207° сх. д.
Лінія(ї)Bologoe - Pskov lined, Q114670160? і Q114683791? Редагувати інформацію у Вікіданих
Історія
Відкрито1897 (129 років)
ВласникЖовтнева залізниця
ОператорРосійські залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ)056701
Код Експрес-32004570
Мапа
Мапа
Дно на Вікісховищі

Дно — вузлова залізнична станція Октябрської залізниці[1], розташована в місті Дно (Псковська область) на перетині залізничних ліній Бологе — Псков і Санкт-Петербург — Вітебськ.

Історія

Станція на лінії Бологе — Псков Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці відкрита 1897 року[2]. 1901 року з відкриттям дільниці Дно — Новосокольники стала вузловою.

1 березня 1917 року на станцію Дно прибув поїзд Миколи II. Імператор призначив тут зустріч Родзянку, проте той прибути не зміг, і поїзд рушив до Пскова, де 2 березня Микола підписав зречення від престолу.

Підприємства та інфраструктура

Бологе-Псковський та Санкт-Петербург-Вітебський напрямки розташовані по різні боки станції, між ними стоїть безпосередньо вокзал. Лінія Бологе — Псков проходить із північного боку прямо, а Санкт-Петербург — Вітебськ перетинає Бологе — Псков шляхопроводом північніше станції. На захід від станції розташований обхідний з'їзд, що сполучає дільниці на Псков і Новосокольник та забезпечує транзитний рух вантажних і пасажирських поїздів без заїзду на станцію.

Залізничний вокзал

Вид на вокзал з торця
Інтер'єр вокзалу: зал очікування
Інтер'єр вокзалу: касовий зал

Сучасний вокзал побудований у стилі сталінського ампіру в 1950-ті роки. У центрі вокзалу розташований зал очікування та каси. Фасади прорізані з двох сторін широкими арковими вікнами, будинок увінчаний вежею з високим шпилем. Ця вежа є символом міста Дно. Прольоти арок з'єднують основну частину вокзалу зі службовими приміщеннями.

У культурі та мистецтві

У фільмі " У старих ритмах " на станції Дно група дівчат за дорученням начальника карного розшуку Ленінграда роздягнули італійського естрадного співака Макса Ланкастера.

У вірші С. Я. Маршака «Дама здавала в багаж»: 

Хватились на станции Дно
Потеряно место одно.
В испуге считают багаж
Диван, чемодан, саквояж…

— Маршак С. Я.

У поемі Бориса Пастернака «Висока хвороба» станція згадується у зв'язку з безуспішними спробами поїзда імператора Миколи II проїхати до Петрограда в обхід захоплених повстанцями станцій:[3] 

Ах, если бы им мог попасться
Путь, что на карты не попал.
Но быстро таяли запасы
Отмеченных на картах шпал.
Они сорта перебирали
Исщипанного полотна.
Везде ручьи вдоль рельс играли,
И будущность была мутна.
Сужался круг, редели сосны,
Два солнца встретились в окне.
Одно всходило из-за Тосны,
Другое заходило в Дне.

— Б. Л. Пастернак

Примітки

  1. ↑ ст. Дно в справочнике ОАО РЖД.
  2. ↑ Архангельский, Архангельский, 1981.
  3. ↑ Дмитрий Быков, «Борис Пастернак» (2007), серия Жизнь замечательных людей, с. 212.

Література

  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР : Справочник. — М. : Транспорт, 1981. — Т. 1. — 368 с. — 100 000 экз.
  • Гусаков Г. Н. Воспоминания начальника станции. Дно, 2003.
  • Миронов В. И. Маршрут длиной в 100 лет. Документально-публицистические заметки об истории локомотивного депо станции Дно. Дно, 2005.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).