YaChudo

Козак Дмитро Миколайович

Переглядів: 1. Оновлено 05.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козак.
Козак Дмитро Миколайович
рос. Дмитрий Николаевич Козак Редагувати інформацію у Вікіданих
Заступник голови Адміністрації Президента Росії
24 січня 2020 — 17 вересня 2025[1]
Заступник голови уряду Російської Федерації
14 жовтня 2008 — 15 січня 2020
Міністр регіонального розвитку
24 вересня 2007 — 14 жовтня 2008
ПопередникВолодимир Яковлєв
НаступникВіктор Басаргін
Народився7 листопада 1958[2][3] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бандурове, Гайворонський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якправник, політик, адвокат Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьказахи Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1985) і Санкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяЄдина Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЛюдмила Володимирівна Козак
Наталія Євгенівна Квачева
Дітисин Олексій та Олександр
РелігіяРПЦ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Золотий Олімпійський орден Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
подяка Президента Російської Федерації
Орден Пошани (Південна Осетія)
орден імені Ахмата Кадирова
медаль «Слава Адигеї»

орден «За заслуги перед Кабардино-балкарською республікою»d

 орден «За вірність обов'язку»

Paralympic Orderd

Нагороди Республіки Кримd

 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Козак Дмитро.

Дмитро Миколайович Кóзак (рос. Дми́трий Никола́евич Ко́зак, нар. 7 листопада 1958, с. Бандурове, Гайворонський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР)  — російський політик, державний діяч українського походження. Заступник керівника Адміністрації Президента Росії з 24 січня 2020 року. Міністр регіонального розвитку Російської Федерації (2007—2008).

Заступник голови Уряду РФ (з 14 жовтня 2008 до 15 січня 2020 року).

Життєпис

Країни, де проти Козака запроваджено санкції

Народився 1958 року в селі Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області Української РСР.

У 1976—1978 роках проходив строкову службу в Радянській армії. 12 листопада 2006 року міністр оборони Росії С. Б. Іванов в інтерв'ю програмі «Вести недели», що виходить на телеканалі «Россия», повідомив, що готовий розкрити телеглядачам «таємницю»: Козак проходив службу в спецназі Головного розвідувального управління (ГРУ) Генштабу СРСР. Інформацію про свою службу в спецназі ГРУ підтвердив і сам Козак в інтерв'ю кореспонденту газети «Metro Москва», зазначивши, що служба десантника — «це цікава і захоплююча служба, особливо для молодих людей»[5].

У 1978—1980 роках навчався у Вінницькому політехнічному інституті.

У 1985 році закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету імені О. О. Жданова (ЛДУ; нині — Санкт-Петербурзький державний університет). У роки навчання в ЛДУ був керівником студентського оперативного загону.

Кар'єра

Після закінчення університету з 1985 до 1989 року працював в Ленінградській прокуратурі прокурором, старшим прокурором. Протягом двох років — начальник юридичного відділу концерну «Моноліт-Кировській» в Санкт-Петербурзі.

У 1990—1994 роках — заступник начальника юридичного управління, начальник юридичного відділу, начальник юридичного управління Санкт-петербурзької міськради.

У 1994—1996 роках — голова юридичного комітету мерії Санкт-Петербурга.

У 1996—1998 роках — голова юридичного комітету канцелярії губернатора Санкт-Петербурга.

У 1998 — віцегубернатор Санкт-Петербургу, голова юридичного комітету канцелярії губернатора Санкт-Петербургу.

1999 року вибраний головою Ради директорів «Міжнародного інвестиційного фінансового союзу».

З серпня 1999 — керівник Апарату Уряду Росії, міністр Російської Федерації.

З 2000 — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації, Голова Опікунської Ради Центру стратегічних розробок.

З 2003 — перший заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації.

9 березня 2004 року — керівник апарату Уряду Російської Федерації — Міністр Російської Федерації.

13 вересня 2004 — 24 вересня 2007 рр. — повноважний представник президента Російської Федерації в Південному федеральному окрузі, голова «особливої федеральної комісії з Північного Кавказу» (Південному федеральному окрузі)[6][7].

24 вересня 2007 року призначений Міністром регіонального розвитку Російської Федерації.

З 12 травня 2008 року до 14 жовтня 2008 року — міністр регіонального розвитку в уряді В. В. Путіна[8].

З 14 жовтня 2008 — заступник Голови Уряду РФ, відповідальний за проведення зимової Олімпіади 2014 в Сочі[9][10].

З 23 березня 2014 року займається питаннями в уряді РФ, пов'язаними з окупаційною владу РФ в Криму[11].

З 18 травня 2018 року до сфери його відповідальності увійшли ПЕК і промисловість. До складу уряду Мішустіна 2020 року не увійшов.

З 24 січня 2020 року — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації. Спеціально під нього було введено третю, не передбачену раніше, посаду заступника керівника Адміністрації. На цій посаді курирує питання інтеграції на пострадянському просторі та відносини з Україною, чим раніше займався Владислав Сурков. Зокрема, Козак став новим переговірником від Росії в «Нормандській четвірці».

17 вересня 2025 року стало відомо, що Дмитро Козак подав заяву про звільнення (за власним бажанням) з посади заступника керівника Адміністрації Президента Російської Федерації[12][13].

Висловлювання

У квітні 2021 року Козак заявив, що Росія знищить Україну. Він пригрозив, що якщо Київ розв'яже бойові дії на Донбасі, це буде початком кінця України. Також він назвав українських політиків «дітьми із сірниками»[14].

Санкції

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн[15].

28 квітня 2014 року відносно Дмитра Козака введено обмежувальні санкції США.

29 квітня 2014 року введено обмежувальні санкції Європейського союзу[16].

Згідно Указу Президента України Володимира Зеленського від 19 жовтня 2022 року перебуває під санкціями України[17].

З 22 листопада 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії[18].

Сім'я

Перша дружина Людмила Володимирівна Козак, директор благодійного фонду "Семья для каждого ребёнка".

Сини Олексій (нар. 12 січня 1984 року), менеджер і Олександр (нар. 7 червня 1988 року), у 2009 році закінчив факультет менеджменту "Вищої школи економіки"[19].

Друга дружина Наталія Євгенівна Квачева, адвокат юридичної фірми «ЮСТ»[19].

Примітки

  1. ↑ «Були приголомшені». Козак відмовився вимагати капітуляції України за наказом Путіна і заявив, що «готовий до розстрілу» — NYT. NV.ua. 19 грудня 2025.
  2. ↑ Biblioteka Narodowa
  3. ↑ Davos 2014 Participant List
  4. ↑ https://www.bbc.com/ukrainian/features-57489467 — Українська служба Бі-Бі-Сі, 2021.
  5. ↑ Святослав Тарасенко.  Фитнес и армейские будни для вице-премьера // Metro Москва. — 2011. — № 90 за 21 ноября. — № 90 за 21 ноября. — С. 7
  6. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13.09.2004 № 1170. Президент России (рос.). Процитовано 12 березня 2023.
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 24.09.2007 г. № 1258. Президент России (рос.). Процитовано 12 березня 2023.
  8. ↑ Президент России. web.archive.org. 13 травня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 12 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. ↑ Козак стал вице-премьером, отвечающим за проведение Олимпиады-2014. Sports.ru. Процитовано 12 березня 2023.
  10. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 октября 2008 № 1478 «О Министре регионального развития Российской Федерации». web.archive.org. 18 жовтня 2008. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 12 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Курировать Крым в правительстве России будет вице-премьер Козак. web.archive.org. 24 березня 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 12 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  12. ↑ Руслан Сивак. Один з соратників Путіна подав у відставку: у чому причина. // Автор: Руслана Сивак. ТСН.ua. 17 вересня 2025.
  13. ↑ Один із соратників Путіна подав у відставку. Novosti-N. 17 вересня 2025.
  14. ↑ Початок війни буде кінцем для України, — з Кремля посипали погрозами. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 8 Квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 8 квітня 2021? (довідка)
  15. ↑ КОЗАК Дмитро Миколайович — біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  16. ↑ Council Implementing Decision 2014/238/CFSP of 28 April 2014 implementing Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), 29 квітня 2014, процитовано 12 березня 2023
  17. ↑ Указ Президента України № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Офіційний сайт Президента України. 19 жовтня 2022. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 5 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  18. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 12 березня 2023.
  19. ↑ а б Высокопоставленные родственники. Полпреды - Slon.ru. web.archive.org. 14 березня 2012. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 12 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).