Диритроміцин
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (2R,3R,6R,7S,8S,9R,10R,12R,13S,15R,17S)-9-{[(2S,3R,4S,6R)-4-(dimethylamino)-3-hydroxy-6-methyloxan-2-yl]oxy}-3-ethyl-2,10-dihydroxy-7-{[(2R,4R,5S,6S)-5-hydroxy-4-methoxy-4,6-dimethyloxan-2-yl]oxy}-15-[(2-methoxyethoxy)methyl]-2,6,8,10,12,17-hexamethyl-4,16-dioxa-14-azabicyclo[11.3.1]heptadecan-5-one | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 62013-04-1 |
| Код ATC | J01FA13 |
| PubChem | 6917067 |
| DrugBank | DB00954 |
| Хімічні дані | |
| Формула | C42H78N2O14 |
| Мол. маса | 835,1 г/моль |
| SMILES | eMolecules & PubChem |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 10% |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
B |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | перорально |
Диритроміцин — це напівсинтетичний антибіотик з групи макролідів для перорального застосування.[1][2] Як і інші препарати групи макролідів, диритроміцин має бактеріостатичну дію, порушуючи синтез білка в бактеріальних клітинах. Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До препарату чутливі наступні збудники : стафілококи, стрептококи, легіонелли, Bordetella pertussis, Moraxella catarrhalis, нейсерії, мікоплазми, хламідії та Helicobacter pylori. При пероральному застосуванні диритроміцин швидко перетворюється у свій активний метаболіт еритроміцикламін. Препарат може застосовуватися при бронхіті, легіонельозі, фарингіті, мікоплазмозі, інфекціях шкіри та м'яких тканин. Диритроміцин дозволений до застосування в дітей віком від 14 років.
Примітки
- ↑ McConnell SA, Amsden GW (квітень 1999). Review and comparison of advanced-generation macrolides clarithromycin and dirithromycin. Pharmacotherapy. 19 (4): 404—15. doi:10.1592/phco.19.6.404.31054. PMID 10212011. (англ.)
- ↑ Стратегія використання азитроміцину та кларитроміцину в пульмонологічній практиці
Посилання
- Диритроміцин // ФЕ
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).