YaChudo

Директива про авторське право на єдиному цифровому ринку

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Директива (ЄУ) 2019/790
Директива Європейського Союзу
Текст, що стосується Європейської економічної зони
НазваДиректива (ЄУ) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку
Ким прийнятоЄвропейський Парламент & Європейська Рада
Прийнято підСт. 53(1), 62 та 114 ДФЄУ
Офіційний вісник ЄСOJ L 130, 17.5.2019, ст. 92–125
ВРУПереклад українською мовою
Історія
Голосування в Європарламенті26 березня 2019
Голосування в Раді ЄС15 квітня 2019
Дата створення17 квітня 2019
Дата набрання чинности6 червня 2019
Дата імплементації7 червня 2021
Інше законодавство
ВиправляєДиректива № 96/9/ЄС
Директива № 2001/29/ЄС
Чинне законодавство

Директи́ва про а́вторське пра́во і сумі́жні права́ на Єди́ному цифрово́му ри́нку — нормативно-правовий акт Європейської Унії (ЄУ), який був прийнятий та набув чинности 6 червня 2019 року. Директива має на меті забезпечити «добре функціонуючий ринок авторського права».[1] Вона розширює чинне законодавство Європейської Унії про авторське право та є складовою проєкту Єдиного цифрового ринку ЄУ.[2] Рада описує ключові цілі директиви як захист прес-публікацій; зменшення «розриву у вартості» між прибутками, отриманими інтернет-платформами та творцями контенту; заохочення співпраці між цими двома групами та створення винятків щодо авторського права для інтелектуального аналізу тексту та даних.[3]

Директиву було внесено комітетом Європейського парламенту з правових питань 20 червня 2018 року, а переглянутий варіант було схвалено парламентом 12 вересня 2018 року. Остаточний варіант, який виник в результаті переговорів під час офіційних трилогів, було представлено парламенту 13 лютого 2019 року.[4] Її було схвалено Європейським парламентом 26 березня 2019 року[5][6][7], а Радою Європейської Унії 15 квітня 2019 року.[8] Держави-члени мали два роки, щоб прийняти відповідне законодавство для виконання вимог директиви.[9]

Директива загалом зустріла опір великих технологічних компаній та значної кількості користувачів Інтернету, а також правозахисників, але її підтримали медіагрупи та конгломерати, включаючи газети та видавництва. Дві статті директиви викликали значне обговорення. Проєкт статті 11 (стаття 15 директиви), відомий як «податок на посилання», надає газетам більше прямого контролю та повторного використання їхньої роботи, що може вплинути на деякі інтернет-сервіси, такі як агрегатори новин. Проєкт статті 13 (стаття 17 директиви) зобов’язує постачальників послуг, які розміщують контент, створений користувачами, застосовувати «ефективні та пропорційні» заходи для запобігання порушенню авторських прав користувачами. Технологічні компанії висловили стурбованість тим, що це призведе до необхідности використання фільтрів завантаження. Широке занепокоєння щодо єирективи стосується використання принципу чесної торгівлі через директиву та того, що вона може придушити свободу слова.

Історія

Передісторія

Перша спроба Європейської Унії уніфікувати авторські права у світлі цифрових технологій була прийнята у 2001 році як Директива про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві.[10] Основними цілями директиви були гармонізація законодавства ЄУ з міжнародним правом (як це встановлено договорами Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1996 року), посилення захисту інтелектуальної власності, зменшення конфліктів у законодавстві про авторське право між державами-членами та забезпечення належної винагороди виробникам контенту.[11] Хоча деякі частини директиви 2001 року були ефективними, інші частини директиви не були задовільними для сучасного цифрового ринку ще довго після її впровадження. У 2012 році Європейська комісія (ЄК) оголосила, що вона перегляне директиву 2001 року та проведе обговорення із зацікавленими сторонами з огляду на кілька питань, порушених у зв'язку з невдалими пропозиціями щодо авторського права від представників посади Європейського комісара з питань внутрішнього ринку та послуг.[12] ЄК збирала коментарі громадськости з грудня 2013 року по березень 2014 року та опублікувала свій перший звіт про стан законодавства ЄУ про авторське право в липні 2014 року.[13]

У 2014 році Жан-Клод Юнкер був обраний президентом Європейської Комісії та обійняв посаду в листопаді 2014 року.[14] У своїй передвиборчій позиції Юнкер побачив потенціал для «покращення» фінансового стану ЄУ шляхом гармонізації різних цифрових ринків між державами-членами для створення робочих місць та розвитку суспільства, заснованого на знаннях. Того ж року Юнкер призначив естонського політика Андруса Ансіпа віцепрезидентом з питань єдиного цифрового ринку в рамках ЄУ, доручивши йому співпрацювати з Ґюнтером Еттінґером, європейським комісаром з питань цифрової економіки та суспільства, та іншими відділами ЄУ для розробки необхідних законодавчих кроків, необхідних для впровадження Єдиного цифрового ринку.[15] Початкові плани щодо законодавчих кроків та їх потенційний вплив були оголошені ЄУ у травні 2015 року. Ансіп заявив, що завдяки впровадженню єдиного цифрового ринку вони можуть збільшити європейський валовий внутрішній продукт на цілих €415 млрд на рік.[16][17] Європейський парламент, продовжуючи звіт про стан європейського авторського права від члена Європейського парламенту (ЄП) Фелікса Реди, в якому було виявлено кілька недоліків Директиви про інформаційне суспільство 2001 року, підтвердив підтримку мети ЄК щодо створення Єдиного цифрового ринку, а також підтримав ініціативу разом з ЄП щодо аналогічної реформи авторського права.[18] Згодом ЄК розпочала роботу над створенням правового ґрунту до кінця 2015 року.[19]

Законодавчий процес

Схвалення заходу Європейським парламентом у Страсбурзі, 26 березня 2019 року.

Директива підпадала під звичайну законодавчу процедуру, і тому мала бути схвалена як Європейським парламентом, так і Радою. У той час як Європейський парламент мав ухвалити Директиву простою більшістю, у раді потрібна була кваліфікована більшість: щонайменше 55% країн, що представляють понад 65% населення.

Перший проєкт запропонованої Директиви від ЄК було опубліковано 14 вересня 2016 року,[20] після внесення змін, Комітет постійних представників Ради Європейської Унії (COREPER) схвалив законодавчі директиви ЄК 25 травня 2018 року та підготувався винести це питання на голосування в ЄП,[21] щоб досягти остаточного тексту без підтримки Німеччини, Фінляндії, Нідерландів, Словенії, Бельгії чи Угорщини.[22] Комітет Європейського парламенту з правових питань завершив свої поправки до директиви 20 червня 2018 року та подав їх до парламенту для обговорення.[23]

5 липня 2018 року члени Європейського парламенту проголосували за те, щоб не переходити до етапу переговорів, а натомість повторно відкрити обговорення директиви у вересні 2018 року.[24][25] За повторне відкриття дебатів проголосували 318 осіб, за продовження – 278, а 31 утримався.[26][27]

12 вересня 2018 року було схвалено оновлену позицію парламенту, остаточне голосування склало 438 голосів. на користь та 226 проти[28], що означало, що тристоронні переговори можуть розпочатися між Європейською комісією, Радою Європейської Унії та Європейським парламентом, і очікуване завершення – на початку 2019 року. Якщо три групи домовляться про остаточне формулювання, директива мала бути надіслана урядам двадцяти восьми країн держави-члени, які мають бути прийняті як закони в цих країнах, причому кожна країна формалізує певні процеси, необхідні для дотримання чинного законодавства.[29]

Початкові тристоронні зустрічі під керівництвом Румунії мали розпочатися 21 січня 2019 року, проте 19 січня 2019 року Румунія скасувала ці зустрічі після того, як одинадцять країн: Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Словенія, Італія, Польща, Швеція, Хорватія, Люксембург та Португалія відхилили запропонований Румунією компромісний текст. За винятком Португалії та Хорватії, інші дев'ять країн відхилили компромісний текст статей 11 та/або 13, заявивши, що ці заходи недостатньо захищають авторські права їхніх громадян. Румунія мала можливість переглянути свій текст, щоб отримати більшість голосів, що відклало голосування.[30]

Тристоронні переговори були завершені 13 лютого 2019 року, остаточний текст все ще зберіг суперечливі статті 11 та 13.[31] На цьому етапі текст був розглянутий комітетом Європейського парламенту з правових питань, а потім представлений на голосування повному складу Європейського парламенту. Голосування в Парламенті відбулося 26 березня 2019 року, і Директива була прийнята з рахунком 348 голосів «за» та 274 «проти».[32][33][34][35] Після виправлення помилкових голосів результатом стало голосування 338 депутатів «проти» та 284 «проти». [36] Основну підтримку директиві надали правоцентристи ( ЄНП ). Щодо країн, найбільше голосів «за» надійшло від Франції (62), Італії (39), Німеччини (38), Іспанії (34) та Великої Британії (31), тоді як найбільше голосів «проти» надійшло від Німеччини (49), Польщі (33), Сполученого Королівства (30), Італії (27) та Нідерландів (17).[37] Хоча було проведено додаткове голосування за поправку про окреме голосування щодо включення двох суперечливих статей (проєкти статей 11 та 13, статті 15 та 17 директиви), поправка ледь не була прийнята, оскільки щонайменше 13 депутатів Європарламенту заявили, що вони помилково проголосували неправильно під час цього голосування; якби вони були проголосовані так, як мав намір депутат Європарламенту, поправка була б прийнята і вимагала б додаткового голосування.[38]

Голосування в раді 15 квітня. Окрім голосування проти, Фінляндія, Італія, Люксембург, Нідерланди та Польща опублікували спільну заяву, у якій виступили проти остаточного проєкту директиви.[39]

Результати голосування в Європейському парламенті без виправлень 26 березня 2019 року за політичними групами:[40]

( За / проти директиви про авторське право)

Директива була схвалена Радою Європейської Унії 15 квітня 2019 року.[41] 19 держав-членів (які представляють 71% населення ЄУ в державах, що проголосували) проголосували за директиву, шість були проти та три утрималися.[41]

Директива набула чинности 6 червня 2019 року.[42] Держави-члени мали час до 7 червня 2021 року, щоб запровадити у своїх державах закони, які імплементували б директиву.[43][44][45]

Зміст

Номери статей стосуються проєкту цієї директиви про авторське право, чинного приблизно до 20 березня 2019 року; у затвердженій директиві порядок кількох статей змінено, наприклад, проєкт статті 13 став статтею 17 Директиви.[46]

Статті 3 та 4

Стаття 3 запроваджує виняток щодо авторського права для інтелектуального аналізу тексту та даних (TDM) з метою наукових досліджень, а стаття 4 — для будь-якого TDM.[47] Версія COREPER мала як обов'язкове, так і необов'язкове розширення.[48]

Ці винятки передують появі генеративного штучного інтелекту та пов'язаних з ним питань авторського права. Але той факт, що Акт про ШІ 2024 року прямо посилається на виняток для комерційного TDM у статті 4, «широко розцінюється як чітке свідчення наміру законодавця ЄУ, щоб виняток охоплював збір даних за допомогою ШІ», думка, яка також була підтримана в рішенні німецького суду 2024 року.[49] На відміну від винятку TDM для наукових досліджень у статті 3, більш загальний виняток у статті 4 застосовується лише в тому випадку, якщо власник авторських прав не відмовився від нього.[49]

Стаття 5

Стаття 5 запроваджує обов'язковий виняток для використання творів, захищених авторським правом, як частини «цифрової та транскордонної навчальної діяльности». Ця стаття уточнює, що навчальні заклади можуть використовувати твори, захищені авторським правом, у некомерційних цілях для ілюстрації.[50]

З боку освітнього сектору висловлювалися занепокоєння щодо того, що виняток, запропонований у статті 5, є занадто обмежувальним. Наприклад, сектор пропонує розширити сферу застосування «освітніх закладів», включивши до неї установи культурної спадщини. Найбільш обговорюваною частиною статті є 5(2), згідно з якою виняток не буде дійсним, якщо на ринку є «відповідні ліцензії».[51]

Стаття 14

Стаття 14 надихнула та допомогла опублікувати такі роботи, як «Листівки з італійських музеїв» Сімоне Аліпранді, тут зі сторінкою Вітрувіанської людини.

Стаття 14 зазначає, що відтворення творів образотворчого мистецтва, що перебувають у суспільному надбанні, не можуть бути об'єктом авторського права або суміжних прав, якщо тільки відтворення не є оригінальним творчим твором.[52]

Проєкт статті 11 (стаття 15 директиви)

Проєкт статті 11 (стаття 15 директиви) розширює дію директиви про інформаційне суспільство 2001 року, надаючи видавцям прямі авторські права на «використання їхніх преспублікацій онлайн постачальниками послуг інформаційного суспільства».[53] Згідно з чинним законодавством ЄУ, видавці натомість покладаються на авторів, які передають їм авторські права, і повинні доводити право власности на кожен окремий твір.[54] Версія директиви, за яку проголосував Комітет Європейського парламенту з правових питань, містила чіткі винятки для акту гіперпосилання та «законного приватного та некомерційного використання прес-публікацій окремими користувачами».[55]

Пропозиція надає декілька нових умов для права, включаючи закінчення після одного року та виключення для копіювання "несуттєвої" частини твору або для копіювання його в ході академічних або наукових досліджень. Вона походить від допоміжних авторських прав для видавців преси, які були введені в Німеччині у 2013 році. Видавництво преси, «метою якого є інформування широкої громадськости та яке періодично або регулярно оновлюється», відрізняється від академічних та наукових публікацій (пункт 33 декларації).[56]

Статтю 11 було перенесено до статті 15 у остаточному проєкті, отриманому в результаті тристоронніх переговорів, опублікованому 26 березня 2019 року та схваленому Парламентом і Радою.[57]

Проєкт статті 13 (Стаття 17 директиви)

Проєкт статті 13 замінює звільнення від відповідальности за порушення авторських прав, передбачене «простим каналом передачі» для постачальників послуг обміну онлайн-контентом, що здійснюють комерційні цілі, новим умовним звільненням від відповідальности. Ці умови є впровадженням «ефективних та пропорційних заходів», як стверджують постачальники послуг, для «запобігання доступности конкретних [неліцензованих] творів, визначених правовласниками», «негайних» дій для їх видалення та демонстрації того, що було докладено «максимальних зусиль» для запобігання їх доступности в майбутньому. Стаття також поширює будь-які ліцензії, надані гостам контенту, на їхніх користувачів, якщо ці користувачі не діють «на комерційній основі».[58]

Стаття зобов'язує держави-члени враховувати розмір постачальника, обсяг завантаженого контенту та ефективність застосованих заходів «з огляду на технологічний розвиток». Вона також передбачає процедуру апеляції[59] та вимагає від гостів контенту ділитися «інформацією про використання контенту» з власником контенту, відсутність якої була предметом суперечок у минулому.[60]

Положення проєкту статті 13 спрямовані на комерційних веб-гостингів, які «зберігають та надають публічний доступ до великої кількости творів або інших об’єктів, завантажених їхніми користувачами, які [вони] організовують та просувають з метою отримання прибутку». У пропозиції чітко зазначено, що це не включає приватні хмарні сховища, некомерційні енциклопедії (такі як Вікіпедія), а також некомерційні освітні чи наукові репозиторії.[61]

Проєкт статті 13b вимагає від вебсайтів, які «автоматично відтворюють або посилаються на значну кількість візуальних творів, захищених авторським правом», «укладали справедливі та збалансовані ліцензійні угоди з будь-якими правовласниками, які цього вимагають».[62]

Проєкт статті 13 було названо статтею 17 у остаточному проєкті трилогів, опублікованому у лютому 2019 року та схваленому Європейським парламентом і Радою.[63]

Проєкти статей 14–16 (статті 18–20 директиви)

Загалом, проєкти статей 14-16 (статті 18-20 директиви) у робочій версії директиви покращують переговорну позицію авторів та виконавців, навіть попри те, що вони встановлюють системи, які є слабшими за деякі існуючі в державах-членах.[64] Проєкт статті 15 (стаття 19 директиви) має на меті дозволити авторам збільшити свою винагороду в деяких випадках, коли вона непропорційно низька.[64]

Асоціації авторів запропонували «механізм повернення прав», який дозволив би розірвати угоду про передачу авторських прав, що виявилася невигідною.[65][66]

Інші статті

В інших частинах пропозиції зроблена спроба уточнити правовий статус творів-сиріт та певні спільні дії бібліотек.[67]

До початку тристоронніх переговорів у статті 12a пропонувалося надати організаторам спортивних заходів авторські права на записи їхніх подій.[68][69] У версії від березня 2019 року на останній сторінці лише зазначено, що комісія в майбутньому оцінюватиме проблеми незаконної онлайн-трансляції спортивних трансляцій.[70]

Позиції

Політики

Станом на 21 березня 2019 року 100 членів Європарламенту підписали директиву на її підтримку, тоді як 126 погодилися проголосувати проти неї.[71][72] 20 березня 2019 року 74 члени Європарламенту попросили виключити статтю 13 з директиви.[73] Зрештою, 348 проголосували за, а 274 проголосували проти.[74]

У 2018 році підтримку в Європейському парламенті очолили група Європейської народної партії та Прогресивний альянс соціалістів і демократів, дві найбільші групи парламенту. Серед основних національних партій, що підтримують, – правлячий Християнсько-демократичний союз Німеччини та їхні партнери по коаліції Соціал-демократична партія, правляча Консервативна партія Сполученого Королівства та опозиційна Лейбористська партія, а також головна опозиційна партія Польщі – Громадянська платформа.[75][76]

Доповідач директиви, Аксель Восс, був депутатом Європарламенту від Німеччини та членом ЄНП.[77] Восс відкидав аргументи критиків проти директиви, зокрема називає розмови про цензуру «невиправданими, надмірними, об’єктивно неправильними та нечесними». Він зазначав, що технологія фільтрації контенту використовується на YouTube протягом десятиліття, ніколи не викликаючи «кампанії проти цензури»,[78] та звинувачує «великі [інтернет] платформи» у проведенні «кампанії фейкових новин».[79] Розуміння Акселем Воссом авторського права було названо «абсолютно відсутнім» у 2019 році експертом з авторського права Тіллем Кройцером після того, як Восс заявив, що людям дозволено завантажувати газетні статті повністю.[80] Том Вотсон, член парламенту Сполученого Королівства та заступник лідера Лейбористської партії, сказав: «Ми повинні забезпечити працівникам [...] повну користь від плодів їхньої галузі. Google намагається запобігти цьому».[81]

Опозицію в Європейському парламенті очолювали популістські партії, включаючи правлячу польську партію «Право і справедливість», правлячу коаліцію «Рух п’яти зірок» / «Ліга Півночі» в Італії та Партію незалежности Сполученого Королівства. Серед інших опонентів є велика кількість менших партій на обох кінцях політичного спектра.[82][83] Серед них помітною є Партія піратів Німеччини, єдиний депутат Європарламенту якої Фелікс Реда був відвертим противником проєкту директиви.[84][85] Лідер UKIP та депутат Європарламенту Жерар Баттен заявив, що проєкт директиви може «знищити можливості для свободи слова в Інтернеті та соціальних мережах».[86] Баттен також зазначив, що для захисту «законних прав творців, авторів та новаторів», не обмежуючи при цьому «свободу слова та поширення інформації», потрібна міжнародна угода, а не директива ЄУ.[86]

Ходили чутки, що під час закритого голосування Європейської Ради щодо затвердження її переговорної позиції у березні 2018 року посли Німеччини, Фінляндії, Нідерландів, Словенії, Бельгії та Угорщини або утрималися від голосування, або проголосували проти пропозиції.[87] Однак, депутати Європарламенту від правлячих партій кожної з цих країн продовжили здебільшого або повністю підтримати директиву в парламенті.[88]

Німецький політик Кевін Кюнерт, федеральний голова молодіжної організації Соціал-демократичної партії, висловив свою незгоду зі статтею 13, стверджуючи, що вона порушує коаліційну угоду між СДПН та ХДС/ХСС.[89] Петра Зітте, віце-голова демократично-соціалістичної партії Ліві, також заявила, що фактичне схвалення фільтрів завантаження порушує коаліційну угоду, назвавши цю директиву про авторське право «компромісом між інтересами різних великих корпорацій» («Kompromiss zwischen den Interessen verschiedener Großkonzerne») та «серйозною загрозою свободі слова» («eine ernsthafte Gefahr für die Meinungsfreiheit»).[90]

За день до голосування в парламенті газета Frankfurter Allgemeine Zeitung повідомила, що Німеччина, можливо, в останню хвилину відмовилася від підтримки директиви в обмін на схвалення Францією суперечливого проєкту «Північний потік-2» – газопроводу з Російської Федерації.[91] Депутат Європарламенту Тьємо Велькен, член СДП та опонент директиви, заявив, що чутки про це ходили ще до публікації звіту.[92]

Неурядові організації

Закриття німецької Вікіпедії – 21 березня 2019 року.
Банерний блок італійської Вікіпедії. Інші заблоковані Вікіпедії мали подібні повідомлення.
Банер в англійській Вікіпедії, який видно з німецької IP-адреси.

У 2017 році Human Rights Watch та «Репортери без кордонів» були серед підписантів відкритого листа, висловленого проти статті 13.[93] 145 Організації з питань прав людини та цифрових прав, свободи ЗМІ, видавничої справи, бібліотек, освітніх закладів, розробників програмного забезпечення та інтернет-провайдерів підписали листа проти запропонованого законодавства 26 квітня 2018 року.[94] Серед тих, хто виступив проти, – Electronic Frontier Foundation, Creative Commons, European Digital Rights,[95] Товариство імені Макса Планка,[96] GitHub,[97] різні відділення фонду Вікімедіа,[95] та Фонд Вікімедіа (материнська організація Вікіпедії).[98]

Італійська Вікіпедія,[99][100][101] а пізніше й інші, включаючи іспанську,[100][102], естонську, латвійську, польську,[100][101] французьку та португальську версії,[103] «затемнили» свої сторінки для читачів 3–5 липня 2018 року, тоді як англійська Вікіпедія додала банер із проханням до читачів у Європі зв’язатися зі своїми представниками в Європейському парламенті.[99] Фонд Вікімедіа повторив свою стурбованість у лютому 2019 року.[104][105] Чотири видання Вікіпедії — німецька, данська, чеська та словацька — були зателефоновані на 24 години 21 березня 2019 року на знак подальшого протесту проти директиви.[106][107][108] Співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз висловив стурбованість щодо вартости та ефективности фільтрів завантаження та можливого негативного впливу на свободу слова в Інтернеті.[109][110]

Технологічні компанії

Компанія Google (яка керує сайтом агрегації Google News, на який це вплине) виступала проти цієї директиви з моменту її першого створення у 2016 році, коли стверджувала, що пропозиції «перетворять інтернет на місце, де все, що завантажується в мережу, має бути схвалено юристами».[111] За словами Кента Вокера, старшого віце-президента з глобальних справ і головного юридичного директора Google, «Компанії, які діють розумно, допомагаючи правовласникам ідентифікувати та контролювати використання свого контенту, не повинні нести відповідальність за будь-що, що завантажує користувач, так само як телефонна компанія не повинна нести відповідальність за зміст розмов».[112] У 2018 році компанія заохочувала видавців новин у своїй Ініціативі цифрових новин лобіювати пропозиції серед депутатів Європарламенту, а учасники ініціативи мають право на отримання грантів на підтримку цифрової журналістики з фонду в розмірі 150 мільйонів євро.[113] Виконавчий директор YouTube Сьюзен Войчицька закликала творців контенту на платформі вжити заходів для протидії цьому законодавству, оскільки воно «становить загрозу як для [їхніх] засобів до існування, так і для [їхньої] здатности ділитися [своїм] голосом зі світом», і наголосила, що їхня система Content ID покликана допомогти забезпечити справедливе управління та виплати власникам авторських прав вже без втручання уряду.[114] Пізніше Войчицька написала, що будь-яка компанія, яка впроваджує необхідні протоколи для виконання директиви, матиме значний фінансовий тягар, а для компанії масштабу YouTube «потенційні зобов’язання можуть бути настільки великими, що жодна компанія не зможе взяти на себе такий фінансовий ризик».[115] Facebook також виступає проти, стверджуючи, що пропозиція «може мати серйозні, непередбачувані наслідки для відкритого та креативного Інтернету».[116]

Асоціація комп’ютерної та комунікаційної промисловости, торгова асоціація, яка представляє Google та інші великі технологічні компанії, є основним спонсором організації «Авторське право за творчість», коаліції, яка очолила кампанію «Збережіть свій Інтернет» проти цієї директиви.[117] У листопаді 2018 року Reddit направив своїх європейських користувачів на вебсайт під назвою «Не руйнуйте мережу».[118]

Станом на червень 2023 року Google уклала угоди про ліцензування авторських прав з 1500 публікаціями, щоб забезпечити відповідність директиві.[119]

Академіки

Понад 200 науковців розкритикували директиву, наголошуючи на занепокоєнні щодо ефективности впливу статті 11 на читацьку авдиторію онлайн-видань та зобов'язань статті 13 для постачальників послуг, які «принесуть користь великим гравцям».[120][121][122] SPARC Europe закликала до видалення статті 11, стверджуючи, що вона «зробить новини останніх двох десятиліть менш доступними для дослідників та громадськости, що призведе до спотворення знань та пам'яті громадськости про минулі події», а якщо її поширити на академічні публікації, то «фактично вимагатиме від читачів платити видавцям за доступ до творів, за які автори, установи чи спонсори досліджень вже заплатили видавцям за те, щоб вони зробили їх вільно доступними для всіх на умовах «відкритого доступу».[120][123] Двадцять п'ять дослідницьких центрів спільно висловлюють занепокоєння тим, що фінансові вигоди від запропонованої директиви отримають великі правовласники, а не творці, а творці просто використовуватимуться як «фронтмени».[120]

Пропозицію загалом підтримують академічні видавці, зокрема Міжнародна асоціація науково-технічних та медичних видавців.[124] Проте ця група розкритикувала пропозицію щодо виключення наукових видавців з положень статті 11, назвавши це виключення «невиправданим та потенційно дискримінаційним».[125]

Європейська рада докторантів та молодих дослідників виступає проти цієї пропозиції на тій підставі, що виняток для некомерційних груп, передбачений статтею 13, не поширюється на всі наукові репозиторії, та наводить проєкт «Горизонт 2020» як приклад комерційної роботи в цьому секторі. Вони також загалом погоджуються з твердженнями інших опонентів.[126] Коаліція наукових публікацій та академічних ресурсів, група захисту відкритого доступу, принципово виступала проти цієї директиви.[127]

Видавці

Кампанія, організована Європейською групою товариств авторів та композиторів, зібрала понад 32 000 підписи у 2018 році від таких творців, як Девід Гетта, Енніо Морріконе, Жан-Мішель Жарр та гурт Air.[128] Серед інших прихильників у 2018 році були музиканти Пол Маккартні та Джеймс Блант,[129] автор Філіп Пулман (як голова Товариства авторів),[130][131] Асоціація незалежних музичних компаній[132] та німецький видавець Axel Springer SE.[133]

Видавничі торговельні організації аналогічно стверджували, що проводиться «недобросовісна» «оманлива кампанія». Вони конкретно називають Вікіпедію та Google організаторами,[134][135][136][137][138] стверджуючи, що Вікіпедія та інші платформи займаються «оманливими кампаніями [...] для впливу на депутатів Європарламенту» та вказуючи на те, що Google витратив €4.5 млн для лобістських дій у Європі протягом 2016 року.[139][140] Ці оцінки були названі «неправильними», і те, скільки Google витратив на лобіювання з цього питання, неможливо визначити.[141] Ці оцінки також були опубліковані музичною індустрією у пресрелізі безпосередньо перед голосуванням JURI.[141]

Видавці стверджують, що ліцензовані постачальники контенту, такі як Spotify та Netflix, також негативно зазнають впливу чинного режиму авторського права, який, на їхню думку, вигідний платформам, орієнтованим на користувачів, таким як YouTube (належить материнській компанії Google) та Facebook.[142][143] Вони стверджують, що надходять повідомлення про спам-боти, які завалюють депутатів Європарламенту такою кількістю електронних листів проти авторських прав, що вони більше не можуть виконувати свою роботу.[144][145][142]

Хоча деякі видавці підтримували цю директиву, організація European Innovative Media Publishers, лобістська організація видавничої галузі, була заснована у 2015 році спеціально для того, щоб протистояти статті 11.[146]

Газети

Деякі газети, підтримуючи директиву, зневажливо називають деяких із тих, хто виступає проти, «найбільшими та найбагатшими корпоративними структурами у світі». У редакційній статті Financial Times заявила, що «YouTube контролює 60 за відсотків усього бізнесу потокового авдіо, але платить лише 11 за відсотків доходів, які отримують митці».[147] Інші газети зосереджуються на статті 11, стверджуючи, що реформа – це битва між європейським плюралізмом медіа та монополістичними іноземними інтернет-гігантами.[148][149] Різноманітні провідні газети повідомляли, що деякі інтернет-платформи лобіюють проти проєкту для підтримки своїх фінансових інтересів.[150]

Група з дев'яти осіб Великі європейські видавці преси, включаючи Agence France-Presse, Асоціацію преси та Європейський альянс інформаційних агентств, опублікували листа на підтримку проєкту, назвавши його «ключовою для медіаіндустрії, майбутнього доступу споживачів до новин і, зрештою, здорової демократії». У листі вони посилаються на існуючу державну підтримку новинних мас-медіа, що переживають труднощі, і стверджують, що її натомість повинні надавати «інтернет-гіганти», які «відсмоктують» доходи від реклами.[151]

Критичні статті щодо проєкту були опубліковані влітку 2018 року провідними газетами Австрії,[152] Франції,[153] Німеччини,[154][155] Ірландії,[156] Італії,[157][158] Польщі,[159] Іспанії,[160] та Словаччини.[161]

Творці контенту

Міжнародна федерація журналістів, профспілка, поскаржилася на пізні поправки, які зробили винагороду журналістів залежною від «договірних домовленостей» та «законів про власність». Охарактеризувавши пропозиції як «досягнення для авторів загалом» та «гарні новини для галузі та для авторів у деяких секторах», вони також назвали поправки «поганими для журналістики та поганими для Європи» та закликали ЄУ «приймати мудрі рішення та відхиляти будь-які дискримінаційні положення».[162]

Представник компанії, яка виробляє фільтри контенту, стверджує, що їхнє широке впровадження, як результат статті 13, ймовірно, зашкодить новим музичним виконавцям, обмежуючи їхню можливість ділитися тим, що вони створюють.[163]

Знаменитості

Серед осіб, які публічно виступили проти цього закону, були комік Стівен Фрай; письменник Ніл Ґейман;[164] Тім Бернерс-Лі, творець Всесвітньої павутини; та Вінтон Серф, співвинахідник набору інтернет-протоколів.[165]

Судова практика

У 2012 році Суд Справедливости постановив, що чинне законодавство ЄУ «слід тлумачити як таке, що перешкоджає національному суду видавати судову заборону проти постачальника послуг гостингу, яка вимагає від нього встановити систему фільтрації... з метою запобігання поширенню творів, що порушують авторське право», стверджуючи, що така заборона «потенційно може підірвати свободу інформації, оскільки ця система може не розрізняти належним чином незаконний контент від законного, в результаті чого її запровадження може призвести до блокування законних комунікацій».[166]

Права людини

Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини висловило стурбованість тим, що пропозиція несумісна з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права 1966 року. У публічному листі спеціальний доповідач Девід Кей стверджував, що небажання пропозиції чітко визначити зобов'язання гостів контенту створює «значну правову невизначеність», що не відповідає вимозі пакту про те, що будь-які обмеження свободи вираження поглядів «передбачаються законом». Він дійшов висновку, що це може призвести до «тиску на постачальників послуг обміну контентом, щоб вони були обережними». Кей також розкритикував відсутність «попереднього судового розгляду», властивого системі, та аналогічний позасудовий характер її процесу апеляції.[167] Він визнає, що хоча законодавство про авторське право потребує модернізації в Європі, це не повинно робитися таким чином, щоб це шкодило свободі вираження поглядів, і що чинні рекомендації у статті 13 не потрібні.[168]

У листі також висловлювалося занепокоєння щодо відсутности захисту некомерційних груп,[169] хоча такі групи були виключені з положень пропозиції до її публікації.[170]

Суперечки

Статті 11 та 13 (15 та 17 у прийнятій редакції)

Статті 11 та 13 проєкту Директиви, до переговорів у рамках трилогу та після перенесення їх до статей 15 та 17 в остаточній, прийнятій версії, привернули значну увагу та викликали опір. Стаття 11, яка називається «податком на посилання», викликала занепокоєння, що через пошукові системи буде доступно менше інформації та менше ресурсів.[171] У своєму пояснювальному меморандумі до статті 11 Рада описує існуючі заходи щодо забезпечення прав на онлайн-використання преспублікацій як «складні та неефективні». Вони також звертають особливу увагу на використання новинних статей «агрегаторами новин або службами моніторингу ЗМІ» в комерційних цілях та на проблеми, з якими зіткнуться видавці преси під час ліцензування своєї роботи такими службами.[172] Після того, як Європейська комісія проаналізувала впровадження аналогічних законів у Німеччині та Іспанії, вона виявила, що газети фактично отримали фінансову вигоду від збільшення кількости охоплених їхніми онлайн-статтями.[173][174][175][176]

Німеччина (із законом про допоміжне авторське право для видавців преси) та Іспанія випробували податок на посилання: це вважалося «повною катастрофою», яка коштувала їм мільйони євро.[177] Google закрив Google News в Іспанії[177] та повністю припинив використовувати фрагменти німецьких статей за посиланнями.[178] Експерти передбачали, що такий податок на посилання призведе до того, що в Європі Інтернет буде більше домінувати під керівництвом великих медіакорпорацій, оскільки для малих онлайн-медіакомпаній було б занадто багато часу та коштів досягати власних окремих юридичних угод, щоб дозволити посилання чи цитати. Як наслідок, на їхню думку, багато малих медіакомпаній у Європі зрештою будуть змушені закритися через брак онлайн-розголосу та доходів.[177]

Стаття 13, яку розмовно називають положенням про «фільтр завантаження», зіткнулася з широкою критикою через можливість того, що вона може мати «ефект охолодження» на онлайн-висловлювання, оскільки змусить більшість вебсервісів зупиняти користувачів, які завантажують контент, захищений авторським правом, без дозволу, інакше сервіс ризикуватиме бути притягнутим до відповідальности за порушення своїх правил.[179] Хоча стаття вимагає від постачальників лише «максимальних зусиль», більшим компаніям доведеться використовувати дорогу технологію зіставлення контенту, подібну до системи Content ID YouTube, розробка якої коштувала Google близько 100 мільйонів доларів.[180][181][182] Інші стурбовані тим, що через вартість фільтрації лише великі американські технологічні фірми матимуть достатньо ресурсів для її розробки, і що передача цього завдання компаніям з ЄУ тоді матиме наслідки для конфіденційності та захисту даних.[183][184][185]

Суперечка навколо статті 13 спонукала піонерів Інтернету, включаючи Тіма Бернерса-Лі, Вінта Серфа, Джиммі Вейлза та Мітча Капора, попередити, що «Стаття 13 робить безпрецедентний крок до перетворення Інтернету з відкритої платформи для обміну та інновацій на інструмент для автоматизованого спостереження та контролю за його користувачами».[186] Організація заявила, що «фільтрація онлайн-контенту може стати кінцем Інтернету, яким ми його знаємо»,[187] оскільки меми, відеопародії та будь-який інший контент, що містить відео, фотографії та/або звук, захищені авторським правом, будуть фактично заборонені. Крім того, спільні проекти, такі як Вікіпедія та Gitlab, матимуть дуже обмежені можливості, оскільки користувачам доведеться платити за будь-яке джерело чи зображення, захищене авторським правом.

Медіаюристи Крістіан Сольмекке та Анн-Крістін Герр у своєму аналізі досягнутого компромісу повідомили, що він успадковує обов'язок використовувати фільтр завантаження, оскільки не існує іншого методу для виконання вимог закону. Вони вказують на альтернативні рішення для отримання підвищених ліцензійних зборів від онлайн-провайдера без обмеження прав приватних користувачів шляхом фільтрації всіх завантажень, тобто шляхом стягнення збору за приватне копіювання.[188]

Критики також відзначили проблему хибнопозитивних результатів у таких системах та їхню нездатність враховувати обмеження авторських прав, такі як добросовісна угода та пародія (що, за їхніми словами, призводить до «заборони мемів»).[189] Прихильники та треті сторони зазначили, що YouTube використовує Content ID протягом десятиліття і все ж залишається успішним гостом для контенту всіх видів.[190][191] Однак система все ще страждає від хибнопозитивних результатів, тролів авторських прав та шахраїв, які використовують обробку YouTube претензій щодо авторських прав відповідно до Закону США про обмеження відповідальності за порушення авторських прав в Інтернеті (OCILLA) — компонента Закону про авторське право в цифрову епоху (DMCA) — як форму вимагання, шляхом висування хибних претензій щодо авторських прав на контент користувача, доки він не сплатить викуп (з метою видалення облікового запису, якщо він не заплатить), або доксингу за допомогою вимоги включати особисту контактну інформацію під час подання зустрічного позову відповідно до цього закону.[192]

Генеральна директорка YouTube Сьюзен Войчицька попередила, що це законодавство «становить загрозу як для вашого існування, так і для вашої здатності ділитися своїм голосом зі світом», і що згідно зі статтею 13, сайт може бути зобов’язаний – навіть щодо контенту, на розміщення якого він має ліцензію – очистити всі можливі авторські права, пов’язані з відео, або йому може бути заборонено транслювати його в межах ЄУ, а також робити те саме у великих масштабах для кожного відео, завантаженого користувачами.[193] Генеральний директор Twitch Емметт Шир також розкритикував статтю 13.[194]

Після її прийняття депутат Європарламенту від Піратської партії Фелікс Реда зазначив, що стаття 13 може порушувати Всеохопну економічну та торговельну угоду між Канадою та ЄУ (CETA), яка передбачає, що її сторони повинні передбачити «обмеження або винятки» щодо відповідальності постачальників посередницьких комунікаційних послуг щодо порушення авторських прав, і що вони не повинні бути «обумовлені тим, що постачальник послуг моніторить його послугу або позитивно шукає факти, що вказують на порушення».[195]

Мальтійський ютубер та музикант Ґрандай був відвертим противником статті 13, вважаючи, що закон може «вбити інтернет». Він також попереджав, що всі мовники можуть зіткнутися з цензурою з боку автоматизованих ботів.[196] У 2019 році він підсумував позицію більшості ютуберів:

Реакція ютуберів на статтю 13 була практично одностайною. Сумна річ у тому, що ми, ютубери, не маємо лобістських груп чи профспілок, які могли б боротися за нас і безпосередньо спілкуватися з політиками від нашого імені. Більшість політиків не мають уявлення про проблеми, з якими стикаються ютубери у зв'язку з авторським правом, або про те, який тип контенту зазвичай створюють ютубери.[197]

Громадські протести

Громадські протести проти статей 11 та 13 у Лісабоні в липні 2018 року.
Протести в Гамбурзі 6 березня 2019 року проти директиви про авторське право.

Станом на 21 березня 2019 року петиція Change.org зібрала понад 5 мільйонів підписів, де люди виступили проти директиви, з яких приблизно 1,3 мільйона – з Німеччини.[198][199][200] Станом на лютий 2019 року вона зібрала найбільше підписів в історії Європи.[201]

Було проведено низку публічних протестів проти запропонованої директиви, головним чином щодо статей 11 та 13. 23 березня 2019 року в загальноєвропейських протестах взяли участь десятки та сотні тисяч людей.[202] За однією з оцінок, кількість учасників становила 40 000 осіб у Мюнхені та 15 000 у Берліні.[203] За іншою оцінкою, у Берліні було 30 000 осіб, а в Німеччині загалом понад 100 000.[202] Протест 16 лютого 2019 року, організований німецькими зірками YouTube у Кельні, зібрав значну кількість людей, незважаючи на те, що про нього було оголошено лише двома днями раніше. Німецькі ЗМІ повідомляли про кількість учасників, в одному звіті описувалося «кілька сотень учасників», в іншому — «понад 1000», а в третьому — «1500», згідно з поліцейськими звітами.[204][205][206] Повідомляється, що на другому протесті в Кельні 23 лютого 2019 року було присутньо понад 3000 осіб.[207] Демонстранти пояснювали проблеми проєкту Акселем Воссом та партією ХДС.[207] Протест у Берліні 2 березня зібрав близько 3500 осіб.[208] Протести організовав низовий рух, а кошти збираються через GoFundMe.[207]

Після того, як Європейська народна партія спробувала перенести голосування щодо директиви, щоб обійти заплановані протести на 23 березня 2019 року,[209][210] у десяти німецьких містах, включаючи Берлін, у період з 5 по 9 березня 2019 року були організовані демонстрації в стислі терміни.[211] Після публічних протестів Європейська народна партія заявила, що вони не намагалися перенести голосування, незважаючи на докази протилежного.[212][213]

Менші попередні заходи в масштабах ЄУ відбулися у серпні 2018 року[214] та січні 2019 року.[215] Організатори не оприлюднили власних даних, але прихильники пропозицій, ґрунтуючись на фотографіях із серпневих заходів, оцінили, що по всьому континенту було щонайбільше 800 учасників, в середньому 30 на місце проведення.[216]

Кілька європейських вебсайтів, включаючи європейські версії Вікіпедії, Twitch та Reddit, 21 березня 2019 року вимкнули деякі або багато функцій на своїх вебсайтах як засіб протесту та підвищення обізнаности про майбутнє голосування, а також заохочення користувачів звертатися до відповідного національного органу, щоб вплинути на голосування. Це було схоже на дії, вжиті 18 січня 2012 року численними вебсайтами на знак протесту проти аналогічних законів, запропонованих у Сполучених Штатах.[217]

Лобіювання

Європейський парламент стверджував, що «депутати Європарламенту рідко або навіть ніколи не зазнавали подібного рівня лобіювання», і що раніше вже проводилися «лобістські кампанії, що передбачали катастрофічні результати, але вони так і не справдилися».[218] Газета «Таймс» повідомила, що «Google допомагає фінансувати вебсайт, який заохочує людей розсилати політикам і газетам автоматичні повідомлення на підтримку його політичних цілей».[219] Депутат Європарламенту Свен Шульце заявив, що, на його думку, Google стоїть за цією електронною кампанією, оскільки багато листів надходили з адрес Gmail.[220]

Лобіювання на користь запропонованої директиви було спрямоване на сам ЄУ і було набагато менш помітним для громадськости. Великі медіагрупи та видавці мали набагато більший контакт між своїми лобістами та депутатами Європарламенту, ніж технологічна індустрія.[221] Серед лобістських трюків, що вдаються до лобіювання, є розсилка депутатам Європарламенту брошур з презервативами та фразою «Ми любимо технологічних гігантів, ми також любимо захист».[221]

У своєму блозі, який пізніше було відкликано, Європейська комісія заявила, що ті, хто виступав проти директиви, були «натовпом».[222][223] Комісари, технічно відповідальні за такі публікації, Марія Ґабріель та Андрус Ансіп, заперечують, що дозволяли її публікацію.[224] Європейська комісія також вибачилася за її публікацію.[222] Жан-Клод Юнкер, голова Європейської комісії, відмовився відповісти після прямого прохання відповісти, хто дозволив її публікацію.[225]

Деякі коментатори заявили, що роки інтенсивного лобіювання призвели до «витіснення інших голосів та успішного спотворення публічних дебатів», а також що «токсичні» дискусії шкодять «здоровому діалогу».[226][227] Однак ті, хто підтримував директиву, проводили переговори без громадськости,[228] а коли широка громадськість долучилася до обговорення директиви онлайн, Європейська комісія назвала їх «натовпом».[229]

Проблеми з голосуванням

Перед голосуванням за директиву відбулося голосування щодо того, чи розглядати поправки, які б дозволили розділити статті 11 та 13 на окремі голосування. Пропозиція була відхилена з 5 голосами. Про це стало відомо після того, як 13 членів Європарламенту звернулися з проханням змінити свої голоси, оскільки вони проголосували неправильно через нібито плутанину щодо порядку голосування. Переглянуті результати додали 10 голосів на користь поправок. Однак ці виправлення призначені виключно для парламентських протоколів і не змінюють результат голосування.[230][231][232]

Замінування

Згідно з повідомленнями німецьких мас-медіа, в інтернеті було опубліковано повідомлення про погрозу вибухом на адресу офісу Акселя Восса в Бонні, у якому стверджувалося, що в офісі встановлено бомбу, яку буде підірвано, якщо Європейський парламент проголосує за запропоновані реформи авторського права. Повідомлення спочатку було опубліковано на маловідомому фінському форумі Linux, а потім стало відомим на Reddit. Відтоді його видалили, поки регіональна поліція розпочала розслідування.[233]

Судові процеси

24 травня 2019 року Польща подала позов про анулювання директиви до Суду Європейської Унії.[234] Заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Шиманський заявив, що директива «може призвести до прийняття нормативних актів, аналогічних превентивній цензурі, яка заборонена не лише польською конституцією, а й договорами ЄУ» на суспільному мовнику TVP Info.[234][235] 26 квітня 2022 року Суд Європейської Унії оголосив свій вердикт і відхилив польський позов проти директиви.[236]

Імплементація

Оскільки директива про авторське право на єдиному цифровому ринку є директивою ЄУ, вона не може бути негайно застосована в юрисдикції, а має бути імплементована в національне законодавство парламентами держав-членів ЄУ. Станом на грудень 2021 року лише 5 з 27 держав-членів запровадили відповідні закони, а саме Німеччина, Угорщина, Мальта, Нідерланди та Австрія.[237] Оскільки кінцевий термін імплементації закінчився 7 червня 2021 року, Комісія розпочала судовий процес проти решти держав.[238]

Сполучене Королівство

31 січня 2020 року Сполучене Королівство вийшло з Європейської Унії. Перехідний період мав закінчитися 31 грудня 2020 року. Тому уряд Сполученого Королівства заявив, що оскільки дата транспонування директиви до національного законодавства державами-членами ЄУ – 2021 рік, Сполучене Королівство не буде повністю імплементувати директиву про авторське право. Міністр уряду Кріс Скідмор заявив: «Кінцевий термін імплементації директиви про авторське право – 7 червня 2021 року. Сполучене Королівство вийде з Європейської Унії 31 січня 2020 року, а період імплементації завершиться 31 грудня 2020 року. Уряд зобов’язався не продовжувати період імплементації. Таким чином, Сполучене Королівство не буде зобов’язане імплементувати директиву, і уряд не планує цього робити. Будь-які майбутні зміни до системи авторського права Сполученого Королівства будуть розглядатися як частина звичайного процесу внутрішньої політики».[239] Міністр культури Сполученого Королівства Найджел Адамс заявив, що, незважаючи на підтримку урядом багатьох загальних цілей директиви, «неминучий вихід Сполученого Королівства з ЄУ означає, що ми не зобов’язані повністю імплементувати директиву про авторське право». [239]

Україна

Директива (ЄУ) 2019/790 про авторське право в Єдиному цифровому ринку, ухвалена в Європейській Унії, наразі не є частиною законодавства України. Хоча Україна має зобов'язання щодо адаптації свого законодавства до норм ЄУ у рамках вступу, на даний момент конкретні положення цієї директиви не імплементовані.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ European Commission (14 вересня 2016). Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on copyright in the Digital Single Market. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  2. ↑ European Commission (28 серпня 2015). The EU copyright legislation. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  3. ↑ Copyright rules for the digital environment: Council agrees its position – Consilium. Europa (web portal). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  4. ↑ EU reaches provisional deal on online copyright reform. afp.omni.se (швед.). 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  5. ↑ Volpicelli, Gian. The EU has passed Article 13, but Europe's meme war is far from over. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  6. ↑ Vincent, James (26 березня 2019). Europe's controversial overhaul of online copyright receives final approval. The Verge. Процитовано 26 березня 2019.
  7. ↑ Kleinman, Zoe (26 березня 2019). EU backs controversial copyright law. BBC (брит.). Процитовано 26 березня 2019.
  8. ↑ Browne, Ryan (15 квітня 2019). Article 13: EU Council backs copyright law that could hit YouTube, FB. CNBC. Процитовано 15 квітня 2019.
  9. ↑ Digital Single Market Copyright Directive: EU to start dialogue with stakeholder. International Insider (брит.). 15 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  10. ↑ European Commission (4 липня 2018). Commission welcomes adoption of the Directive on copyright in the information society by the Council. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  11. ↑ (Звіт). {{cite report}}: Зовнішнє посилання в |archive-date= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Battle on EU copyright law re-opened by Commission. POLITICO. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  13. ↑ Directorate General Internal Market and Services Directorate D – Intellectual property D1 (Липень 2014). Report on the responses to the Public Consultation on the Review of the EU Copyright Rules (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  14. ↑ Profile: EU's Jean-Claude Juncker. BBC. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  15. ↑ Questions and Answers: The Juncker Commission (Пресреліз). European Commission. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  16. ↑ Traynor, Ian (6 травня 2015). EU unveils plans to set up digital single market for online firms. The Guardian. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  17. ↑ Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – A Digital Single Market Strategy for Europe. eur-lex.europa.eu. COM/2015/0192. 6 травня 2015. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  18. ↑ European Parliament resolution of 9 July 2015 on the implementation of Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society (2014/2256(INI)). 9 липня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  19. ↑ Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions – Towards a modern, more European copyright framework. eur-lex.europa.eu. COM/2015/0626. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  20. ↑ (Звіт). {{cite report}}: Зовнішнє посилання в |archive-date= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  22. ↑ EU Council agrees Copyright Directive position. CREATe. 29 травня 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  23. ↑ Copyright rules for the digital environment: Council agrees its position. European Council. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  24. ↑ Sweney, Mark; Rankin, Jennifer (5 липня 2018). YouTube and Facebook escape billions in copyright payouts after EU vote. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  25. ↑ Khan, Mehreen (5 липня 2018). MEPs reject EU copyright reforms in victory for internet giants. Financial Times (брит.). Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  26. ↑ EU's controversial copyright plan rejected. BBC News (брит.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  27. ↑ Böhm, Markus (5 липня 2018). EU-Parlament bremst Urheberrechtsreform aus. Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  28. ↑ Vincent, James (12 вересня 2018). EU approves controversial Copyright Directive, including internet 'link tax' and 'upload filter'. The Verge. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  29. ↑ Lee, Timothy (12 вересня 2018). What's in the sweeping copyright bill just passed by the European Parliament. Ars Technica. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  30. ↑ Fingas, Jon (19 січня 2019). EU copyright laws face uncertain fate after 11 countries reject proposal. Engadget. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  31. ↑ Copyright: MEPs back provisional agreement. europarl.europa.eu. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  32. ↑ voting results on page 8
  33. ↑ Volpicelli, Gian. The EU has passed Article 13, but Europe's meme war is far from over. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  34. ↑ Vincent, James (26 березня 2019). Europe's controversial overhaul of online copyright receives final approval. The Verge. Процитовано 26 березня 2019.
  35. ↑ Kleinman, Zoe (26 березня 2019). EU backs controversial copyright law. BBC (брит.). Процитовано 26 березня 2019.
  36. ↑ voting results with corrections (end of page 53) on page 52-53
  37. ↑ Copyright in the Digital Single Market. Votewatch Europe. Процитовано 30 березня 2019.
  38. ↑ Vincent, James (27 березня 2019). Ten European lawmakers say they voted against pivotal copyright amendment by accident. The Verge. Процитовано 27 березня 2019.
  39. ↑ Zaken, Ministerie van Buitenlandse (20 лютого 2019). Joint statement on the Directive of the European Parliament and Council on copyright in the Digital Single Market - Policy document - The Netherlands at International Organisations. www.permanentrepresentations.nl (брит.). Процитовано 6 червня 2019.
  40. ↑ voting results with corrections (end of page 53) on page 52-53
  41. ↑ а б Browne, Ryan (15 квітня 2019). Article 13: EU Council backs copyright law that could hit YouTube, FB. CNBC. Процитовано 15 квітня 2019.
  42. ↑ Document 32019L0790. EUR-Lex. 12 липня 2019. Процитовано 26 липня 2025.
  43. ↑ Kleinman, Zoe (26 березня 2019). EU backs controversial copyright law. BBC (брит.). Процитовано 26 березня 2019.
  44. ↑ Hern, Alex (26 березня 2019). MEPs approve sweeping changes to copyright law. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 березня 2019.
  45. ↑ Liptak, Andrew (25 травня 2019). Poland has filed a complaint against the European Union's copyright directive. The Verge. Процитовано 27 травня 2019.
  46. ↑ DIRECTIVE (EU) 2019/... OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (PDF). European Parliament. 26 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  47. ↑ Copyright Reform: Help Us Ensure an Effective TDM Exception! – LIBER. LIBER. 25 вересня 2017. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  48. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  49. ↑ а б Goldstein, Paul; Stuetzle, Christiane; Bischoff, Susan (14 листопада 2024). Kneschke vs. LAION - Landmark Ruling on TDM exceptions for AI training data – Part 2. Kluwer Copyright Blog (амер.). Процитовано 25 листопада 2024.
  50. ↑ DIRECTIVE (EU) 2019/... OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (PDF). European Parliament. 26 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  51. ↑ Educators ask for a better copyright. Open Education Working Group (амер.). 16 січня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  52. ↑ Final text of the Directive as submitted to the Parliament on 26 March 2019 (PDF). Процитовано 26 березня 2019.
  53. ↑ Copyright rules for the digital environment: Council agrees its position. European Council. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  54. ↑ Strengthening the Position of Press Publishers and Authors and Performers in the Copyright Directive – Think Tank. European Parliament. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  55. ↑ Reda, Felix. What's at stake in the July 5 #SaveYourInternet vote: The text, explained (брит.). Felix Reda. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  56. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  57. ↑ Meyer, David (26 березня 2019). EU Holds Online Platforms Liable for Users' Copyright Infringement. Fortune. Процитовано 15 квітня 2019.
  58. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  59. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  60. ↑ O’Brien, Kevin J. (2 квітня 2009). Royalty Dispute Stops Music Videos in Germany. New York Times (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  61. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  62. ↑ Amendments adopted by the European Parliament on 12 September 2018 on the proposal for a directive of the European Parliament and of the Council on copyright in the Digital Single Market (англ.). European Parliament. 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  63. ↑ Vincent, James (26 березня 2019). Europe's controversial overhaul of online copyright receives final approval. The Verge. Процитовано 26 березня 2019.
  64. ↑ а б Strengthening the Position of Press Publishers and Authors and Performers in the Copyright Directive – Think Tank. European Parliament. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  65. ↑ Music creators call for EU-wide rights reversion mechanism. BASCA. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
  66. ↑ Our Views on the European Commission's Draft Legislation to Modernise the European Copyright Framework and Proposed Amendments (PDF). Серпень 2017. Архів (PDF) оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  67. ↑ European Parliament votes to improve access to digitised cultural heritage. Europeana. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  68. ↑ Amendments adopted by the European Parliament on 12 September 2018 on the proposal for a directive of the European Parliament and of the Council on copyright in the Digital Single Market (англ.). European Parliament. 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  69. ↑ Bode, Karl (12 вересня 2018). The EU Can Still Be Saved From Its Internet-Wrecking Copyright Plan. Motherboard. Процитовано 15 квітня 2019.
  70. ↑ DIRECTIVE (EU) 2019/... OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (PDF). European Parliament. 26 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  71. ↑ MEPs pro Manifesto for an open and fair internet. www.manifesto4copyright.eu (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  72. ↑ Pledge 2019: Against Article 13. pledge2019.eu (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  73. ↑ Amendment 269 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  74. ↑ Copyright in the Digital Single Market: European Parliament Vote (PDF). Процитовано 27 березня 2019 — через Felix Reda.
  75. ↑ Results of the 12th of September vote on Copyright in the Digital Single Market. VoteWatch (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  76. ↑ 'The industry is totally united on this issue': UK Music leads copyright delegation to Brussels (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  77. ↑ Axel Voss appointed new Rapporteur for Copyright Directive. eppgroup.eu (англ.). 15 червня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  78. ↑ Voss, Axel (18 червня 2018). Europäisches Urheberrecht. www.axel-voss-europa.de (de-DE) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  79. ↑ Copyright directive: statement by Axel VOSS (EPP,DE), rapporteur. European Parliament. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018.
  80. ↑ EU-Urheberrechtsreform: Das "absolute Unverständnis" des Axel Voss - Golem.de. www.golem.de (de-DE) . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  81. ↑ 'The industry is totally united on this issue': UK Music leads copyright delegation to Brussels (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  82. ↑ Results of the 12th of September vote on Copyright in the Digital Single Market. VoteWatch (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  83. ↑ O'Brein, Danny (23 жовтня 2018). Italy Steps Up To Defend EU Internet Users Against Copyright Filters – Who Will Be Next?. Electronic Frontier Foundation. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  84. ↑ MEPs rally against planned EU copyright reform. theparliamentmagazine.eu. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  85. ↑ Julia Reda discusses the current Proposal for a Directive on copyright in the Digital Single Market – Kluwer Copyright Blog. Kluwer Copyright Blog. 18 червня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  86. ↑ а б UKIP opposes the EU's Copyright Directive in the Single Digital Market. UK Independence Party. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  87. ↑ Kayali, Laura (25 травня 2018). The #copyright directive was approved today... (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 7 грудня 2018.
  88. ↑ Results of the 12th of September vote on Copyright in the Digital Single Market. VoteWatch (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  89. ↑ Hickmann, Christoph; Medick, Veit (22 лютого 2019). Kevin Kühnert fordert Abstimmung auf SPD-Parteikonvent. Spiegel Online (нім.). Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  90. ↑ Sitte, Petra (15 лютого 2019). Uploadfilter und Leistungsschutzrecht: Ewiges Déjà-Vu. Die Linke. im Bundestag (нім.). Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  91. ↑ Altmaier opfert Start-ups im Urheberrecht. Frankfurter Allgemeine Zeitung (нім.). 25 березня 2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  92. ↑ Wölken, Tiemo [@woelken] (25 березня 2019). Was bisher in #Brüssel & #Berlin nur gemunkelt wurde, lässt sich offensichtlich nun so belegen, dass es veröffentlicht wird. Es gab einen Deal auf höchster Ebene zwischen Deutschland & Frankreich. #Uploadfilter gegen #Gas. Ein Grund mehr morgen mit #Nein zu stimmen! #Artikel13 (Твіт) — через Твіттер.
  93. ↑ Locklear, Mallory (17 жовтня 2017). Digital rights groups speak out against EU plan to scan online content. Engadget. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  94. ↑ Letter by 145 civil society organisations (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  95. ↑ а б Directive on copyright in the Digital Single Market 'destined to become a nightmare'. Index on Censorship. 26 квітня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  96. ↑ Everything you need to know about Europe's new meme-ending war. CNET. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  97. ↑ Doctorow, Cory (11 вересня 2018). What developers need to do to save the internet from the EU's looming copyright disaster. Boing Boing (амер.). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  98. ↑ Hershenov, Eileen (29 червня 2018). How the EU copyright proposal will hurt the web and Wikipedia. wikimedia.org. Wikimedia Foundation. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  99. ↑ а б Italy Wikipedia shuts down in protest at EU copyright law. BBC News. BBC. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  100. ↑ а б в Farrell, James (4 липня 2018). Italian, Spanish and Polish Wikipedia pages shut down ahead of controversial copyright law. Silicon Angle. Silicon Angle Media. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  101. ↑ а б pg/st (4 липня 2018). Polish Wikipedia shuts down in protest at EU copyright law. Poland in English. Telewizja Polska. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  102. ↑ Wikipedia en español cierra de forma temporal en protesta por la propuesta de copyright de la UE. abc (es-ES) . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  103. ↑ Eesti Vikipeedia pani protesti märgiks oma lehekülje kinni. Tehnika (ест.). Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  104. ↑ Dimitrov, Dimitar; Davenport, Allison (7 лютого 2019). Problems remain with the EU's copyright reform. Wikimedia Foundation. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  105. ↑ Davenport, Allison (28 лютого 2019). We do not support the EU Copyright Directive in its current form. Here's why you shouldn't either. Wikimedia Foundation. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  106. ↑ Why Wikipedia will go offline for 24 hours in Germany. Washington Post (англ.). 14 березня 2019. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  107. ↑ Prepare for the shutdown of Slovak Wikipedia. spectator.sme.sk (англ.). 20 березня 2019. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  108. ↑ Why Four Versions of Wikipedia Have Deliberately Gone Dark. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  109. ↑ Protests over Brussels copyright reform. BBC News. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  110. ↑ Over 50 Human Rights & Media Freedom NGOs ask EU to Delete Censorship Filter & to Stop © Madness – Copybuzz. copybuzz.com (амер.). 16 жовтня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  111. ↑ European copyright: there's a better way. Google (англ.). 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  112. ↑ Now is the time to fix the EU copyright directive. Google Official Blog. 7 лютого 2019.
  113. ↑ Google criticised for push against EU copyright reform. Financial Times (брит.). 26 червня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  114. ↑ D'onfo, Julianne (22 жовтня 2018). YouTube CEO urges YouTube creators to protest European copyright law. CNBC. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  115. ↑ Alexander, Julie (12 листопада 2018). YouTube CEO calls EU's proposed copyright regulation financially impossible. The Verge. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
  116. ↑ European Parliament votes against 'publisher's right' copyright law changes as Facebook warns of 'unintended consequences'. Press Gazette (амер.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  117. ↑ Copyright Directive: how competing big business lobbies drowned out critical voices. Corporate Europe Observatory (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  118. ↑ The EU Copyright Directive: What Redditors in Europe need to know. Reddit (англ.). 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  119. ↑ Google licenses content from news publishers under the EU Copyright Directive
  120. ↑ а б в Copyright Reform: Open Letter from European Research Centres (PDF). CREATe. 29 червня 2018. Архів (PDF) оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  121. ↑ Letter by 169 academics. 24 квітня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  122. ↑ Open letter by 40 scholars to the European Commission (PDF). 30 жовтня 2016. Архів (PDF) оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  123. ↑ "Copyright in the Digital Single Market" briefing (PDF). SPARC Europe. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  124. ↑ Schiermeier, Quirin (5 квітня 2018). EU copyright reforms draw fire from scientists. Nature. 556 (7699): 14—15. Bibcode:2018Natur.556...14S. doi:10.1038/d41586-018-03837-7. PMID 29620761.
  125. ↑ STM response to Directive on Copyright in the Digital Single Market (PDF). STM. 14 вересня 2016. Архів (PDF) оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  126. ↑ Eurodoc Open Letter to European Parliament on Copyright Directive (PDF). Eurodoc. 2 липня 2018. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  127. ↑ Schiermeier, Quirin (5 квітня 2018). EU copyright reforms draw fire from scientists. Nature. 556 (7699): 14—15. Bibcode:2018Natur.556...14S. doi:10.1038/d41586-018-03837-7. PMID 29620761.
  128. ↑ David Guetta and all three major labels are among industry giants pushing for copyright reform | TIO. theindustryobserver.com.au. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  129. ↑ Paul McCartney, James Blunt Back New European Copyright Law. The Hollywood Reporter (англ.). 4 липня 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  130. ↑ The Society of Authors' Response to the Intellectual Property Office's Calls for Views on the European Commission's Draft Legislation to Modernise the European Copyright Framework (PDF). Society of Authors. Архів (PDF) оригіналу за 4 липня 2018.
  131. ↑ Vincent, James (11 вересня 2018). This is what at stake with the EU's latest copyright reform. The Verge. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  132. ↑ Copyright: say NO to scaremongering and YES to creators getting paid (англ.). Independent Music Companies Association. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  133. ↑ Tensions heighten ahead of crunch EU copyright reform vote. www.theparliamentmagazine.eu (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  134. ↑ Copyright: say NO to scaremongering and YES to creators getting paid (англ.). Independent Music Companies Association. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  135. ↑ MYTHBUSTER. publishersright.eu (англ.). European Magazine Media Association and others. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  136. ↑ UK Music chief slams Google as "corporate vultures" as figures show Google's €31m EU lobbying bid. UK Music. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  137. ↑ ENPA reacts to Wikipedia hostile campaign against Copyright. European Newspaper Publishers' Association. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  138. ↑ European Parliament balks at copyright law reform vote. The Register (англ.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  139. ↑ Transparency Register: Google. EU Transparency Register. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  140. ↑ Google criticised for push against EU copyright reform. Financial Times (брит.). 26 червня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  141. ↑ а б Copyright Directive: how competing big business lobbies drowned out critical voices. Corporate Europe Observatory (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  142. ↑ а б European Parliament balks at copyright law reform vote. The Register (англ.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  143. ↑ About the transfer of value / value gap. makeinternetfair.eu (англ.). European Grouping of Societies of Authors and Composers. 31 січня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  144. ↑ Copyright: say NO to scaremongering and YES to creators getting paid (англ.). Independent Music Companies Association. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  145. ↑ UK Music chief slams Google as "corporate vultures" as figures show Google's €31m EU lobbying bid. UK Music. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  146. ↑ Our Op-ed as published in EurActiv: Small publishers: Take 'neighbouring right' out of EU copyright reform. mediapublishers.eu. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  147. ↑ The case for reforming the rules of copyright. Financial Times (брит.). 6 липня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  148. ↑ Médias. Défendre le pluralisme en Europe contre les géants du Net !. L'Humanité (фр.). 20 червня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  149. ↑ L'Europe doit défendre les médias contre la loi des Gafa. Libération.fr (фр.). Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  150. ↑ Sweney, Mark; Rankin, Jennifer (5 липня 2018). YouTube and Facebook escape billions in copyright payouts after EU vote. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018. Khan, Mehreen (5 липня 2018). MEPs reject EU copyright reforms in victory for internet giants. Financial Times (брит.). Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018. Duke, Simon (1 липня 2018). Google searches for way round EU copyright. The Sunday Times (англ.). ISSN 0956-1382. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018. Schechner, Sam (5 липня 2018). Tech Companies Win Reprieve as EU Parliament Delays Copyright Law. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018. Tech Giants Are Stronger Than Paul McCartney. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  151. ↑ Letter by 9 news agencies (PDF). 14 грудня 2017. Архів (PDF) оригіналу за 8 лютого 2018.
  152. ↑ EU-Pläne für Uploadfilter könnten Todesstoß für Memes bedeuten – derStandard.at. DER STANDARD. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  153. ↑ Un projet de loi européen pourrait menacer les mèmes sur Internet. FIGARO. 8 червня 2018. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  154. ↑ Beuth, Patrick (18 червня 2018). Upload-Filter: Liebe Leserin, lieber Leser. Der Spiegel. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  155. ↑ WELT (20 червня 2018). EU-Ausschuss stimmt für Leistungsschutz und Uploadfilter. DIE WELT. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 22 червня 2018.
  156. ↑ EU's attempt at internet copyright reform is a ridiculous own goal. The Irish Times. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  157. ↑ Ombre (più che luci) della riforma europea del copyright. La Stampa (it-IT) . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  158. ↑ Europa, stretta sul copyright: arriva la tassa sui link (e meme a rischio). Il Sole 24 ORE (італ.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  159. ↑ Będzie cenzura internetu? Ekspertka: To może uderzyć nawet w przeglądy prasy i portale typu Wykop. tokfm (pl-PL) . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  160. ↑ Editorial | A digital agreement. El País. 24 березня 2017. ISSN 1134-6582. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  161. ↑ a.s., Petit Press. Bruselská smernica môže uškodiť otvorenému a slobodnému internetu. tech.sme.sk (словац.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  162. ↑ New copyright directive makes a mockery of journalists' authors' rights. International Federation of Journalists. 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  163. ↑ Why Four Versions of Wikipedia Have Deliberately Gone Dark. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  164. ↑ Paul McCartney joins crowded fight over online rules. Politico. 4 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  165. ↑ Protests over Brussels copyright reform. BBC News. 15 червня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  166. ↑ Belgische Vereniging van Auteurs, Componisten en Uitgevers CVBA (SABAM) v Netlog NV. CURIA. 16 лютого 2012. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  167. ↑ Kaye, David (13 червня 2018). European Union draft directive on copyright in the digital single market (PDF). UNHCHR. OL OTH 41/2018. Архів (PDF) оригіналу за 15 червня 2018.
  168. ↑ Why Four Versions of Wikipedia Have Deliberately Gone Dark. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  169. ↑ Kaye, David (13 червня 2018). European Union draft directive on copyright in the digital single market (PDF). UNHCHR. OL OTH 41/2018. Архів (PDF) оригіналу за 15 червня 2018.
  170. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  171. ↑ Satariano, Adam (5 липня 2018). Tech Giants Win a Battle Over Copyright Rules in Europe. The New York Times. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  172. ↑ Proposal for a directive on copyright in the Digital Single Market (PDF). 25 травня 2018. с. 26. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2018.
  173. ↑ European Commission contractor (2017). Online News Aggregation and Neighbouring Rights for News Publishers (PDF). Ref. Ares(2017)6256585. Архів (PDF) оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  174. ↑ Strengthening the Position of Press Publishers and Authors and Performers in the Copyright Directive – Think Tank. European Parliament. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  175. ↑ Rushe, Dominic (11 грудня 2014). Google News Spain to close in response to story links 'tax'. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  176. ↑ European MEPs vote to reopen copyright debate over 'censorship' controversy. TechCrunch. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  177. ↑ а б в EU Lawmakers Are Still Considering This Failed Copyright Idea. Fortune. 24 березня 2016.
  178. ↑ Google Is Being Criticized Over Its Copyright Stance In Europe. But the Company Is Right. Fortune. 26 червня 2018.
  179. ↑ Tech Industry and Activists Still Hope to Sink New EU Copyright Rules. Fortune. 14 лютого 2019.
  180. ↑ Google Once Cited EU's Copyright Reforms as a Business Risk. Now They're a Reality. Fortune. 26 березня 2019.
  181. ↑ 'Disastrous' copyright bill vote approved. BBC News. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  182. ↑ Voss, Axel (18 червня 2018). Europäisches Urheberrecht. www.axel-voss-europa.de (de-DE) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  183. ↑ Romero-Moreno, Felipe (29 травня 2018). 'Notice and staydown' and social media: amending Article 13 of the Proposed Directive on Copyright. International Review of Law, Computers & Technology. 33 (2): 187—210. doi:10.1080/13600869.2018.1475906. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  184. ↑ Maack, Már Másson (19 червня 2018). The EU's disastrous Copyright Reform, explained by its lovers and haters. The Next Web. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
  185. ↑ Romero-Moreno, Felipe (17 березня 2020). 'Upload filters' and human rights: implementing Article 17 of the Directive on Copyright in the Digital Single Market. International Review of Law, Computers & Technology. 34 (2): 153—182. doi:10.1080/13600869.2020.1733760. ISSN 1360-0869. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  186. ↑ . Лист. {{cite press release}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor (посилання)
  187. ↑ European Parliament approves controversial new copyright directive. Newstalk. 26 березня 2019.
  188. ↑ Solmecke, Christian; Herr, Anne-Christine (19 березня 2019). Rechtliche Analyse der Pro- und Contra Argumente zu Artikel 13 der geplanten EU Urheberrechtsnovelle (PDF). Процитовано 25 березня 2019.
  189. ↑ Everything you need to know about Europe's new meme-ending war. CNET. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  190. ↑ Voss, Axel (18 червня 2018). Europäisches Urheberrecht. www.axel-voss-europa.de (de-DE) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  191. ↑ Censorship Machines are 'Destroying The Internet' As We Speak?. TorrentFreak (амер.). 24 червня 2018. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  192. ↑ Wodinsky, Shoshana (11 лютого 2019). YouTube's copyright strikes have become a tool for extortion. The Verge. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  193. ↑ Chmielewski, Dawn C. (12 листопада 2018). YouTube CEO Susan Wojcicki Warns Against 'Unintended Consequences' Of EU's Article 13. Deadline (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  194. ↑ Baran, Jonathan (27 березня 2019). Twitch CEO: Article 13 'Wrong Compromise' On Copyright Reform. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
  195. ↑ Moody, Moody (17 квітня 2019). Could Article 13's Upload Filters Be Thrown Out Because Of The EU-Canada Trade Deal CETA?. Techdirt. Процитовано 17 квітня 2019.
  196. ↑ Vella, Matthew (23 березня 2019). Malta's biggest Youtuber's impassioned plea on why EU copyright law 'could kill Internet'. Malta Today. Процитовано 26 грудня 2019.
  197. ↑ Alexander, Julia (17 березня 2019). YouTube creators are still trying to fight back against European copyright vote. The Verge. Процитовано 26 грудня 2019.
  198. ↑ Le choc des titans. Paperjam News (фр.). 31 січня 2019. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  199. ↑ 4,7 Millionen Unterschriften gegen Upload-Filter. Tagesschau (нім.). 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  200. ↑ Why Four Versions of Wikipedia Have Deliberately Gone Dark. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  201. ↑ Doctorow, Cory (18 лютого 2019). The Worst Possible Version of the EU Copyright Directive Has Sparked a German Uprising (англ.). Electronic Frontier Foundation. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  202. ↑ а б Berlin, Simon Hurtz (2019). Dieser Protest könnte Artikel 13 stoppen. Süddeutsche Zeitung (нім.). Процитовано 23 березня 2019.
  203. ↑ EU copyright bill: Protests across Europe highlight rifts over reform plans. Deutsche Welle. 23 березня 2019. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  204. ↑ Was ist Artikel 13? Warum deutsche YouTube-Stars heute in Köln auf die Barrikaden gehen. Tag24 (нім.). 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  205. ↑ 'Wir sind die Bots' – über 1000 demonstrieren gegen Artikel 13. Heise Online (нім.). 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  206. ↑ von Blazekovic, Jessica (17 лютого 2019). 'Ich bin kein Bot': Tausende Menschen protestieren gegen Urheberrechtsreform. Frankfurter Allgemeine Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  207. ↑ а б в Kleinz, Torsten (23 лютого 2019). 'Dieser Bot geht wählen' – 3000 demonstrieren in Köln gegen Urheberrechtsreform. Heise Online (нім.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  208. ↑ Demo gegen Urheberrechtsreform – Tausende wehren sich gegen Artikel 13. ZDF (нім.). 2 березня 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  209. ↑ Reda, Felix [@Senficon] (5 березня 2019). Here is written proof that @EPPGroup tried to move the vote on #copyright & #Article13 ahead to next week. Apparently they're denying it now, so either your public outcry impressed them, or they figured out that the translations won't be ready in time. #SaveYourInternet [Repost] (Твіт). Процитовано 24 березня 2019 — через Твіттер.
  210. ↑ Beuth, Patrick (5 березня 2019). EU-Urheberrechtsreform: Der Zorn der Übergangenen. Spiegel Online. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  211. ↑ Demos. Savetheinternet.info. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  212. ↑ UPDATED! How do you pass the most unpopular measure in European history? With the most undemocratic dirty trick in EU history: stop the #Article13 vote from being moved ahead of day of protest!. Boing Boing. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  213. ↑ Supporters Of Article 13 Briefly Tried To Move Parliament Vote Up Before Scheduled Protests; Now Deny Plan That They Clearly Had. Techdirt. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  214. ↑ Reda, Felix. People are taking to the streets on August 26th to #SaveYourInternet – join in! (брит.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  215. ↑ #stopACTA2 events. stop ACTA2 – Save Your Internet (амер.). 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  216. ↑ Astroturf instead of grass roots: When clicktivism meets hard reality. WebSchauder. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  217. ↑ Vincent, James (21 березня 2019). European Wikipedias have been turned off for the day to protest dangerous copyright laws. The Verge. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  218. ↑ Questions and Answers on issues about the digital copyright directive (англ.). European Parliament. 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  219. ↑ Moore, Matthew (6 серпня 2018). Google funds website that spams for its causes. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  220. ↑ von Blazekovic, Jessica (17 лютого 2019). 'Ich bin kein Bot': Tausende Menschen protestieren gegen Urheberrechtsreform. Frankfurter Allgemeine Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  221. ↑ а б Copyright Directive: how competing big business lobbies drowned out critical voices. Corporate Europe Observatory (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  222. ↑ а б EU takes down strange, 'offensive' blog post attacking internet campaigners. The Independent (англ.). 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  223. ↑ Beuth, Patrick (28 лютого 2019). Streit über Artikel 13: Wer braucht schon Argumente?. Spiegel Online (нім.). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  224. ↑ Schmihing, Carina. Youtuber: Wie sich PietSmiet, RobBubble und Co. gegen Artikel 13 wehren. Games & Netzwelt (нім.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  225. ↑ Masnick, Mike (22 березня 2019). EU Commission Refuses To Explain Why It Published Medium Article Mocking The Public's Concerns Over Article 13. Techdirt. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  226. ↑ Copyright Directive: how competing big business lobbies drowned out critical voices. Corporate Europe Observatory (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  227. ↑ Kayali, Laura (14 лютого 2019). Winners and losers of Europe's copyright reform. Politico. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  228. ↑ Doctorow, Cory (7 лютого 2019). That German-French Deal to 'Rescue' the EU Copyright Directive? Everyone Hates It. EVERYONE (англ.). Electronic Frontier Foundation. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  229. ↑ EU takes down strange, 'offensive' blog post attacking internet campaigners. The Independent (англ.). 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  230. ↑ Hern, Alex (27 березня 2019). MEPs accidentally vote wrong way on copyright law. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 березня 2019.
  231. ↑ Vinocur, Nicholas (27 березня 2019). Button-pushing errors affected copyright reform vote, record shows. Politico. Процитовано 27 березня 2019.
  232. ↑ Masnick, Mike (26 березня 2019). Enough MEPs Say They Mistakenly Voted For Articles 11 & 13 That The Vote Should Have Flipped; EU Parliament Says Too Bad. Techdirt. Процитовано 27 березня 2019.
  233. ↑ Stolton, Samuel (19 березня 2019). Copyright MEP in bomb threat scare. Euractiv.
  234. ↑ а б Liptak, Andrew (25 травня 2019). Poland has filed a complaint against the European Union's copyright directive. The Verge. Процитовано 27 травня 2019.
  235. ↑ Poland files complaint with EU's top court over copyright rule change. Reuters (англ.). 24 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  236. ↑ EU top court upholds Copyright Directive's "upload filter" provision with caveats. Euractiv (англ.). 26 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  237. ↑ Bundesrat: Beschlüsse zu Urheberrechts-Novelle und Novelle des Wohnungseigentumsgesetzes (PK1510/22.12.2021). Parlament Österreich (нім.). 3 жовтня 2023. Процитовано 3 жовтня 2023.
  238. ↑ Chee, Foo Yun (26 липня 2021). Commission starts legal action against 23 EU countries over copyright rules. Reuters. Процитовано 1 серпня 2021.
  239. ↑ а б William Wortley (24 січня 2020). UK Government 'has no plans' to implement the Copyright Directive. Bird & Bird LLP.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).