Диківка
| село Диківка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Кіровоградська область | ||||
| Район | Олександрійський район | ||||
| Тер. громада | Пантаївська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA35080090030026023 
| ||||
| Облікова картка | Диківка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1742 | ||||
| Колишня назва | Горобцівський шанець , Сомбор (Самбор) | ||||
| Населення | 1615 | ||||
| Площа | 10,213 км² | ||||
| Густота населення | 158,13 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 27428 | ||||
| Телефонний код | +380 5233 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°46′39″ пн. ш. 32°50′44″ сх. д. / 48.77750° пн. ш. 32.84556° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
117 м | ||||
| Водойми | річки: Інгулець, Жива, Балка Кіслякова | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Диківка | |||||
 Диківка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ди́ківка — село в Україні, у Пантаївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 1615 осіб. Колишній центр Диківської сільської ради.
Географія
У селі річка Жива та Балка Кіслякова впадають в Інгулець.
Історія
У 1754-59 роках тут була 18 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Горобцівський шанець, Самбор, Сомбор (від сербського міста — Сомбор).
Станом на 1886 рік у селі, центрі Диківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3765 осіб, налічувалось 758 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 лавки, відбувались 3 щорічні ярмарки: Олесіївська 17 березня, Прокопівська 8 липня та Фомина 6 жовтня, базари по неділях[1].
Під час Голодомору-геноциду тут була репресована місцева жителька Соломія Дикаренко [2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1867 осіб, з яких 827 чоловіків та 1040 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1614 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 1513 | 93.69% |
| російська | 69 | 4.27% |
| румунська | 21 | 1.30% |
| білоруська | 4 | 0.25% |
| угорська | 1 | 0.06% |
| польська | 1 | 0.06% |
| інші не визначилися | 6 | 0.37% |
| Усього | 1613 | 100% |
Див. також
Посилання
- Погода в селі Диківка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ роковини Голодомору: хроніки геноциду на Кіровоградщині[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).