Джурів

село Джурів
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Тер. громада	Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26080230070017092
Основні дані
Засноване	1394
Населення	▼ ≈1350 (післявоєнний час)
Площа	22,338 км²
Густота населення	91,16 осіб/км²
Поштовий індекс	78354
Телефонний код	+380 03476
Катойконіми	джурівча́нин, джурівча́нка, джурівча́ни
Географічні дані
Географічні координати	48°23′48″ пн. ш. 25°18′39″ сх. д. / 48.39667° пн. ш. 25.31083° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	250-255 м
Водойми	Рибниця
Відстань до обласного центру	97 км
Відстань до районного центру	30 км
Найближча залізнична станція	Заболотів
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності України, 1
Вебсторінка	https://selodzhuriv.at.ua
Сільський голова	Николюк Степан Тарасович
Карта
Джурів
Джурів
Мапа

Джу́рів — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

Походження назви села дуже цікаве, за деякими даними назва села походить від імені польського пана Джура або Юра, ще є одна версія, від слова джерело, бо їх тут дуже багато.

Згадування на давніх картах:

ХІІ ст.- "Juoru"

1767 р.-"Dzurow"

1873-74 р.-"Dzurow"

1910 р.-"Dzurow"

1917 р.-"Дзуровь"

Угорські карти-"Dzurow"

1923 р.-"Dzurova"

1930 р.-"Dzurow"

1932-33 р.-"Dzurow"

1941 р.-"Dzurow"

Німецькі карти-"Dzurou"

1950 р.-"Dzurow"

1954 р.-"Zhurow"

1977 р.-"Джуров"

Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша — на Снятин, Чернівці, третя — на Рожнів, Косів, у Карпати.

Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища Чорновище та Брама (урочище). На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й Каратурою. Очевидно, від тюркського слова «кара», що означає чорний, а «тура» — башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.

Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду^[1].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.^[2]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Снятинської міської територіальної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Снятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Коломийського району^[4].

Церква

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Ярослав Петрук.

Вузькоколійка

В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузкоколійку закрито в 1928.

Ґміна

У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Джурув.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Після закриття шахт промислового видобування вугілля до 1957 року, вугілля видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів^[6].

Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж — малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — «Роса», «Нектар», завод «Ватра», цегельний завод, МП «Вектор-49».

У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього — Косівського.

У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «Колос». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб «Ластівка».

Київське «Динамо» у Джурові

Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди «Колос» із триразвим чемпіоном СРСР (1966-1968рр) київський «Динамо». У складі "Динамо" тоді виступали, Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.

• Липова Парасковія Прокопівна — художник декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки художників України (1989).

• Чобан Роман Дмитрович — вчитель, геолог.

• Палійчук Степан Степанович - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Котлярчук Роман Іванович - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Радиш Роман Романович - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Сайт про село Джурів [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Українська газета «Час» [Архівовано 28 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Борцівський спортивний клуб «Ластівка» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]