Джузеппе Боніто

Джузеппе Боніто
Giuseppe Bonito
При народженні	Giuseppe Bonito
Народження	1 листопада 1707 Кастелламмаре-ді-Стабія
Смерть	19 травня 1789 (81 рік)
	Неаполь
Національність	італієць
Країна	Неаполітанське королівство
Жанр	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Навчання	у Франческо Солімена
Вчитель	Франческо Солімена
Діяльність	художник
Напрямок	пізнє бароко, реалізм,рококо
Роки творчості	1725-1788
Покровитель	неаполітанська королівська родина
Твори	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національний музей Швеції, Галерея Уффіці, Музей образотворчих мистецтв, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Cerralbo Museumd, Музей Гране, Compton Verney Art Galleryd, Королівський палац Мадрида, Ель-Пардо, Палац Казерта і Портландський мистецький музей
Джузеппе Боніто у Вікісховищі

Джузеппе Боніто(італ. Giuseppe Bonito 1 листопада, 1707, Кастелламмаре-ді-Стабія — 19 травня, 1789, Неаполь) — неаполітанський художник доби пізнього бароко і рококо.

• Народився в Кастелламаре ді Стабія.

• Художню майстерність опановував під керівництвом неаполітанського художника Франческо Солімена, чий стиль вплинув на ранні твори художника.

• Як і більшість італійських художників працював по замовленнях релігійних громад і працював майстром релігійного живопису. Художня еволюція майстра мала напрям від пізнього італійського бароко у бік рококо. Стилістика рококо притаманна і релігійному живопису Джузеппе Боніто.

• На здібного молодого художника звернув увагу іспанський маркіз Хосе Хоакін де Монтеалегре, котрий обіймав посаду державного секретаря неаполітанського короля. Маркіз став першим покровителем художника і останній виконав декілька замов вельможі. Серед творчого доробку художника побільшало парадних портретів. Маркіз розповів про талановитого неаполітанця королівській родині й ті беруть його до себе у службу портретистом та художником по інтер'єрам.

• Джузеппе Боніта був майстром фрескового живопису. Техніка виконання зображень по вологому тиньку потребувала міцних рук і швидкої праці, а також допомоги учнів. Помічником Джузеппе Боніта був художник Франческо де Мура (1696—1782).

• На свято Тіла Господня у Неаполі відбувалась виставка побутових картин на колишній площі Ларго ди Палаццо (нині площа Плебісцит). Серед ранніх картин побутового жанру у Джузеппе Боніто — «Шкільний вчитель», «Поет», «Кравчиня», про котрі мало знав і історіограф неаполітанських майстрів Бернардо де Домінічі. Майстром створення побутових картин з настроями доброго гумору і малих, але кумедних, ситуацій був сучасник Боніто — неаполітанський художник Гаспаре Траверсі. До 20 століття низка картин Гаспаре Траверсі була віднесена до творчості Джузеппе Боніто. Творчим надбанням обох художників займався у 20 ст. Роберто Лонгі, котрому належить честь повернення у історію мистецтв імені Гаспаре Траверсі, а також розмежування їх картин і відповідна атрибуція полотен.

• За сприяння Хосе Хоакіна де Монтеалегре художник почав виконувати замови неаполітанської королівської родини і створив низку парадних портретів як королівського подружжя, так і їх родичів. Серед творів художника — декор в Королівському палаці Портічі у Неаполі.

• 1751 року Джузеппе Боніто отримав посаду надвірного художника неаполітанського короля. 1752 року його обрали у члени академії святого Луки у Римі.

• Згодом талановитий художник зробив і непогану адміністративну кар'єру. 1755 року була заснована Неаполітанська художня академія. Її першим директором став Джузеппе Боніто й обіймав цю посаду до власної смерті. 1757 року він також став керівником королівської мануфактури гобеленів у Неаполі. Художник запропонував для переводу у гобелени ескізи — «Історія дон Кіхота» та алегорії Цноті та Істини.

• Художник помер у Неаполі 1789 року.

• «Шкільний вчитель»
• «Кравчиня»
• «Поет»
• «Відпочинок мисливців»
• «В майстерні художника»
• «Карнавальна сцена з Пульчинелою», Музей Каподімонте
• «Концерт», до 1789 р.
• «Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
• «Турецька дипломатична місія» (груповий портрет, 1741 р.), Національний музей Прадо
• «Урок музики», 1745 р.
• «Неаполітанський король Карло VII», Палац Казерта
• «Неаполітанський король Карло VIII», 1745 р., Мадрид
• «Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1745 р., Мадрид
• «Портрет невідомої з дитиною на колінах», до 1789 р.
• Вівтар «Мадонна непорочного зачаття», калиця палацу Казерта, Неаполь
• «Св. Вероніка», до 1745 р.
• «Мадонна зі святими»
• «Св. Карло Борромео»
• Декоративні фрески з архітектурою в королівському палаці Портічі.

• 
  «Майстерня художника», середина 18 ст.
• 
  Джузеппе Боніто. «Архітектурні фрески палацу Портічі»
• 
  «Турецька дипломатична місія » (груповий портрет, 1741 р. ), Національний музей Прадо
• 
  « Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1740 р.
• 
  « Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
• 
  « Карнавальна сцена з Пульчинелою », Музей Каподімонте
• 
  «Марія Кароліна», Палаццо Реале, Мадрид.
• «Маски неаполітанського карнавалу», центральні персонажі картини Дж. Боніто.
  «Маски неаполітанського карнавалу», центральні персонажі картини Дж. Боніто.

• Bernardo De Dominici, Vite de’ Pittori, scultori ed architetti napoletani, annotated edition in 3 vols., ed. Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza, Naples, 2008, II, p. 1354

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Боніто