Джо Джексон

Джо Джексон
англ. Joe Jackson
Джо Джексон у 2014 році
Народився	26 липня 1928[2][3][1]  Фаунтін-Хілл, Ешлі, Арканзас, США
Помер	27 червня 2018[1] (89 років)  Nathan Adelson Hospiced, Кларк, Невада, США[4]  ·рак підшлункової залози
Поховання	Форест-Лаун
Країна	США
Діяльність	боксер, сценарист, букер, музичний продюсер, менеджер артиста, композитор, музикант, актор, музичний директор, автобіограф, crane operator
Знання мов	англійська і іспанська
Роки активності	1964 — 2018
Жанр	поп
Рід	Сім'я Джексона
Батько	Samuel Joseph Jacksond[5]
Мати	Crystal Lee Jacksond[5]
Родичі	Tahkyah Brings Plentyd, Періс Джексон, Принц Майкл Джексон Id і Blanket Jacksond
У шлюбі з	Кетрін Джексон
Діти (10 )	Rebbie Jacksond, Jackie Jacksond, Тіто Джексон, Джермейн Джексон, La Toya Jacksond, Marlon Jacksond, Brandon Jacksond, Майкл Джексон, Randy Jacksond, Джанет Джексон і невідомо
IMDb	ID 1129499
Медіафайли у Вікісховищі

Джозеф Волтер «Джо» Джексон (англ. Joseph Walter "Joe" Jackson; 26 липня 1928, Фаунтін-Гілл, Арканзас — 27 червня 2018, Лас-Вегас, Невада) — американський музичний менеджер, найбільш відомий як патріарх музичної родини Джексонів, і, зокрема, батько співака Майкла Джексона^[6]

Джозеф Волтер Джексон народився у Фаунтін-Гілл, штат Арканзас, 26 липня 1928, або 1929 року^[a]. Його батьками були Кристал Лі (уроджена Кінг; 1907—1992) та Самуель Джозеф Джексон (1893—1993). Батько працював учителем. Джексон був найстаршим із п'яти дітей. Його прадід Джек Ґейл служив розвідником у кавалерії США. Біографія Джексона також стверджувала, що прадід був індіанцем і шаманом, хоча племінна приналежність не була вказана^[12].

Джексон згадував, що його батько був суворим і владним, а себе описував у мемуарах The Jacksons як самотню дитину з небагатьма друзями. Після розлучення батьків у його віці 12 років він жив із батьком в Окленді, тоді як мати з братами та сестрою переїхала до Іст-Чикаго, (Індіана)^[13]. У 18 років він повернувся до Іст-Чикаго, працював на Inland Steel Company, не закінчивши школу, і займався боксом в рамках програми Golden Gloves^[13]. Там він зустрів 17‑річну Кетрін Скрауз, яка навчалася у місцевій Вашингтонській середній школі^[13].

5 листопада 1949 року Джозеф і Кетрін одружилися. У січні 1950 року вони придбали будинок на дві кімнати на Джексон-стріт у Гері (Індіана)^[13][14]. Їхня перша дитина, Реббі, народилася 29 травня 1950 року^[13]. Джексон облишив мрію про професійний бокс і працював крановим оператором на Inland Steel, а також на American Foundries^[13]. Кетрін у цей час доглядала за дітьми та працювала у мережі компанії Sears^[13]. У них було десять дітей, а син Брендон (близнюк Марлона) помер невдовзі після народження^[13].

У 1950‑х Джексон недовго виступав із братом Лютером у блюзовому гурті The Falcons, граючи на гітарі^[13][15]. Гурт розпався після того, як учасник Торнтон «Пукі» Гадсон заснував власний колектив The Spaniels^[13].

На початку 1960‑х Джо Джексон почав спрямовувати своїх синів у музичному напрямку після того, як вони почали грати на його інструментах, поки він був на роботі. Спершу він працював із трьома старшими синами — Джекі, Тіто та Джермейном^[16]. Згодом до гурту приєдналися молодші сини Марлон та Майкл, тоді як наймолодший брат Ренді був ще надто малим^[16]. Джексон запровадив тривалі й інтенсивні репетиції. Спершу гурт виступав під назвою The Jackson Brothers^[16]. Після включення Марлона та Майкла назву змінили на The Jackson 5^[16].

Протягом кількох років вони виступали на місцевих конкурсах талантів та шкільних заходах. Одного разу за здобуте друге місце їм подарували кольоровий телевізор. Джексон почав бронювати виступи у професійніших залах, зокрема в Чикаго, і зрештою гурт виступив у театрі «Аполло» в Нью‑Йорку^[17][18].

21 листопада 1967 року Джексон підписав гурт на перший контракт із Гордоном Кітом, власником компанії звукозапису Steeltown Records у Гері. Перший сингл «Big Boy» з Майклом як солістом вийшов 31 січня 1968 року^[19]. Хоча пісня не стала хітом, вона принесла братам місцеву популярність завдяки ефірам на радіо^[16][20]. Упродовж року Джексон організував прослуховування для Motown Records, і у березні 1969 року гурт підписав контракт^[16][21].

Невдовзі Джексон перевіз сім'ю до Лос‑Анджелеса і був присутній на кожному записі гурту для Motown. Перший сингл «I Want You Back» вийшов 7 жовтня 1969 року і досяг позиції № 1 у США. Він увійшов до дебютного альбому «Diana Ross Presents The Jackson 5» (грудень 1969)^[22]. Протягом десяти місяців гурт випустив три альбоми та чотири сингли — «I Want You Back» (1969), "«ABC» (1970), «The Love You Save» (1970) та «I'll Be There» (1970), які всі стали № 1 у США^[22].

У 1974 році Джексон організував виступи сім'ї, включно з Реббі, Ла Тоя та Джанет, у казино та курортах Лас-Вегаса, наслідуючи успіх The Osmonds^[23].

Того ж року він заснував власний лейбл Ivory Tower International Records і підписав кількох артистів, які гастролювали разом із The Jackson 5^[24]. У 1975 році гурт покинув Motown і підписав контракт з Epic Records, окрім Джермейна, який залишився у Motown. Його замінив брат Ренді. Оскільки Беррі Горді зареєстрував торгову марку The Jackson 5, гурт вимушено змінив назву на «The Jacksons»^[25].

У 1978 році Ренді випустив сольний сингл «How Can I Be Sure» на лейблі Джексона^[26]. У 1982 році Джексон започаткував кар'єру Джанет Джексон як акторки та співачки, профінансував її перші записи та організував підписання контракту з A&M Records.

У свої двадцяті роки, виступаючи у блюзовому гурті разом із братом Лютером, Джо познайомився з Кетрін Скрауз, з якою одружився у листопаді 1949 року. Це був його другий шлюб після короткого першого, який було анульовано (визнано недійсним).

Джозефу приписували численні позашлюбні стосунки. Кетрін подала на розлучення 9 березня 1973 року, але згодом відкликала заяву^[27]. Наступного року Джозеф мав доньку Джо'Вонні від Черіл Террелл^[28]. Це призвело до 25‑річних стосунків із Черіл, під час яких вони виховували Джо'Вонні.

У 1982 році Кетрін знову намагалася розлучитися, але згодом відмовилася від цього кроку. Джозеф переїхав до Лас-Вегаса, тоді як Кетрін залишилася у сімейному маєтку Гайвенгарст в Енсіно (Каліфорнія). Попри окреме проживання, вони залишалися юридично одруженими до смерті Джо у 2018 році^[29][30].

Кетрін завжди заперечувала чутки про їхнє розлучення^[31][32]

Джексон мав одинадцять дітей: десять із дружиною Кетрін та одну доньку від Черіл Террелл^[33]

• Маурін Рейлетт «Реббі» Джексон (нар. 29 травня 1950)
• Сігмунд Еско «Джекі» Джексон (нар. 4 травня 1951)
• Торіано Адарілл «Тіто» Джексон (15 жовтня 1953 — 15 вересня 2024)
• Джермейн Ладжуейн Джексон (нар. 11 грудня 1954)
• Ла Тоя Івонн Джексон (нар. 29 травня 1956)
• Марлон Девід Джексон (нар. 12 березня 1957)
• Брендон Девід Джексон (12 березня 1957 — 13 березня 1957)
• Майкл Джозеф Джексон (29 серпня 1958 — 25 червня 2009)
• Стівен Рендалл «Ренді» Джексон (нар. 29 жовтня 1961)
• Джанет Даміта Джо Джексон (нар. 16 травня 1966)
• Джо'Вонні Накія Джебу Джексон (нар. 30 серпня 1974)^[34].

Наприкінці 1980‑х образ Джексона як батька був зіпсований повідомленнями ЗМІ про розповіді його дітей, що він був до них жорстоким. Усі діти називали його «Joseph», що іноді створювало відчуття відчуження. Майкл заявляв, що з дитинства зазнавав фізичного та психологічного насильства з боку батька, терпів нескінченні репетиції, побиття та образи, але також визнавав, що сувора дисципліна батька відіграла значну роль у його успіху^[35]. У 1993 році Майкл уперше відкрито розповів про дитячі травми в інтерв'ю Опрі Вінфрі. Він зазначав, що часто плакав від самотності^{[36][37][38][39]}. Він згадував, що Джозеф сидів із ременем у руках під час репетицій і «якщо ти робив щось неправильно, він тебе сильно карав»^[40]. Сам Джексон визнавав, що карав дітей різками та ременями, але заперечував «побиття» у буквальному сенсі^[41].

І Джо, і Кетрін заперечували звинувачення у насильстві. Кетрін зазначала, що фізичні покарання були поширеним явищем у ті часи^[42][43][44] Інші діти — Джекі, Тіто, Джермейн та Марлон — також заперечували, що батько був жорстоким^[45][46]. Ла Тоя заявляла, що батько сексуально зловживав нею та сестрою, а мати це приховувала^[47]. Попри звинувачення, Майкл щороку відзначав «Joseph Jackson Day» у Неверленді^[48] і зрештою пробачив батька, зазначивши, що його суворе дитинство у часи Великої депресії та сегрегації зробило його жорстким і змусило прагнути успіху для дітей^[49]

У 2011 році Джексон був включений до Arkansas Black Hall of Fame^[50]

У 2014 році, коли його син Майкл був посмертно включений до Rhythm and Blues Music Hall of Fame із нагородою Lifetime Achievement Award, Джо Джексон прийняв нагороду від його імені^[51]. Наступного року він сам отримав відзнаку цієї організації^[51].

У червні 2015 року Джексон з'явився на церемонії BET Awards 2015 разом із донькою Джанет, яка отримала нагороду Ultimate Icon Award^[52].

27 липня 2015 року Джексон був госпіталізований після інсульту та аритмії під час святкування 87‑го дня народження у Бразилії^[53]. Після повернення до Лос‑Анджелеса 11 серпня він лікувався у Седарс-Сінайському медичному центрі від наслідків інсульту^[54]. У січні 2017 року помер його брат Лоуренс^[55].

22 червня 2018 року TMZ повідомив, що Джексон був госпіталізований у Лас-Вегасі на останній стадії раку підшлункової залози^[56]. Він помер у хоспісі Лас‑Вегаса 27 червня 2018 року о 3:30 ранку за PDT, у віці 89 років^[10]. Поруч із ним були дружина та дев'ятеро живих дітей.

2 липня 2018 року Джексон був похований на цвинтарі Forest Lawn Memorial Park у Глендейлі, неподалік Лос‑Анджелеса, де у 2009 році був похований і його син Майкл.

• Сім'я Джексона

1. ↑ Деякі джерела вказують 1928 рік народження Джексона^[7][8][9]. Однак у книзі Кетрін Джексон My Family, The Jacksons зазначено 1929 рік^[10][11]. Некролог у Los Angeles Times суперечив сам собі щодо дати народження^[10]

• Офіційний сайт
• Біографія Джо Джексона [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Biography.com