Джордж Мак-Кей
| Джордж Мак-Кей | |
|---|---|
| George MacKay | |
 | |
| Дата народження | 13 березня 1992 (34 роки)  |
| Місце народження | Лондон, Англія, Велика Британія |
| Громадянство | Велика Британія |
| Релігія | католицтво |
| Alma mater | Гарродіанська школаd |
| Професія | Актор |
| Кар'єра | 2002— до тепер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1126657 |
 Джордж Мак-Кей у Вікісховищі | |
Джордж Мак-Кей (англ. George MacKay, нар. 13 березня 1992) — англійський актор. Найбільш відомий за фільмами «Хлопці повертаються» (2009), «Як я тепер люблю» (2013), «Сонце над Літом» (2013), «За тих, хто в морі» (2013), «Капітан Фантастік» (2016), «Офелія» (2018) та міні-серіалу «11.22.63» (2016).
На Каннському кінофестивалі 2017 року МакКей отримав нагороду Trophée Chopard як відкриття року. У тому ж році він був номінований на премію BAFTA як висхідна зірка[1].
Життя та кар'єра
Джордж народився в Лондоні в родині австралійця Пола Мак-Кея, який працює в сфері освітлення сцени, і Кім Бейкер, художниці по костюмах.[2][3]
У 2002 році, під час навчання в школі, був помічений агентом з пошуку талантів, який запропонував йому прослуховування на роль в екранізації «Пітера Пена» Пі-Джея Хогана. Джордж отримав роль одного зі Зниклих хлопчиків, Карлі. У 2005 році, у віці 13 років, отримав роль Річчіо в екранізації популярного дитячого роману Корнелії Функе «Лорд Злодій». Також зіграв головну роль у телевізійній драмі BBC з трьох частин «Джоні та бомба», адаптації однойменного роману Террі Пратчетта. Пізніше він не зміг вступити в Королівську академію драматичного мистецтва, ні в Лондонську академію музичного і драматичного мистецтва.[4] Також з'являвся на телебаченні в таких шоу, як «Роуз і Малоні», «Сліди на снігу» і «Судова справа».
У 2008 році зіграв Арона, наймолодшого з чотирьох братів Бєльських, в фільмі «Виклик». У 2009 році виконав роль Геррі в «Хлопці повертаються» з Клайвом Оуеном у головній ролі. Знявся разом з Мінні Драйвер, Анейріном Барнардом і Кімберлі Ніксон в музичному фільмі Марка Еванса «Те, що треба!», дія якого відбувається в 70-х роках в Суонсі.
У 2012 році зіграв головного героя у фільмі «Рядовий Пісфул» і з'явився в стрічці «Найкращий із чоловіків».
У 2013 році зіграв Еді у фільмі «Як я тепер люблю» режисера Кевіна МакДональда і Дейві в мюзиклі «Сонце над Літом» режисера Декстера Флетчера.
У 2014 році зіграв роль 20-річного Джо у фільмі «Гордість» (заснованому на реальній історії) про гомофобію в Британії, в якому також взяв участь Білл Наї. У картині розповідається про групу LGSM (Лесбійки і геї на підтримку шахтарів), яка намагалася допомогти страйкуючим шахтарям в Уельсі в 1984-85 роках.
З 14 квітня по 23 травня 2015 року грав головну роль у виставі за п'єсою Юджина О'Нілла «Ох, пустеля!» режисера Наталі Ейбрахамі в театрі «Янг-Вік». У рецензії на п'єсу Домінік Кавендіш («The Daily Telegraph») написав, що постановка його не вразила, але відзначив гру Мак-Кея.[5]
У липні 2015 року зіграв головну роль у двочастинній телевізійної адаптації BBC «Ізгой» по першій новелі Седі Джонса.[6] У лютому 2016 року виконав роль Білла Теркотта в науково-фантастичному міні-серіалі Hulu за однойменним романом Стівена Кінга «11.22.63».
З 29 березня по 14 травня 2016 року грав роль Міка в постановці «Сторож» режисера Меттью Ворчуса за п'єсою Гарольда Пінтера в театрі «Олд Вік» в Лондоні, партнерами Джорджа по сцені були Тімоті Сполл і Деніел Мейс. У фільмі «Капітан Фантастік» в 2016 році зіграв Бодевана, старшого сина Бена Кеша (Вігго Мортенсен).
У 2017 році актора можна було побачити в містичному хоррорі «Обитель тіней» в компанії таких акторів, як Міа Гот, Аня Тейлор-Джой і Чарлі Хітон, а в 2018-му — в романтичній драмі «>Офелія» з Дейзі Рідлі в головній ролі. У 2019 році приєднався до акторського складу військової драми режисера Сема Мендеса «1917».
Також у 2019 році вийшов біографічний вестерн «Правдива історія банди Келлі», в якому Мак-Кею дісталася головна роль «благородного розбійника» Неда Келлі. Крім нього, у фільмі зіграли Рассел Кроу, Чарлі Ганнем і Ніколас Голт.
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Роль | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| 2003 | Пітер Пен | Peter Pan | Карлі | |
| 2004 | Роуз і Малоні | Rose and Maloney | Молодий Калум | 1 епізод |
| 2005 | Сліди на снігу | Footprints in the Snow | Натан Хілл | ТБ |
| 2005 | Судова справа | The Brief | Зак Фармер | ТБ |
| 2006 | Лорд Злодій | The Thief Lord | Річчіо | |
| 2006 | Джоні і бомба | Johnny and the Bomb | Джонні Максуелл | ТБ |
| 2006 | Цунамі | Tsunami: The Aftermath | Адам Пібоді | ТБ |
| 2007 | Лавка старожитностей | The Old Curiosity Shop | Кіт Нобблз | ТБ |
| 2008 | Виклик | Defiance | Арон Бєльський | |
| 2009 | Хлопчики повертаються | The Boys Are Back | Геррі | |
| 2011 | Те, що треба! | Hunky Dory | Джейк Зепп | |
| 2012 | Пташина пісня | Birdsong | Рядовий Дуглас | ТБ |
| 2012 | Кращий з чоловіків | The Best of Men | Рядовий Вільям Хіт | ТБ |
| 2012 | Рядовий Пісфул | Private Peaceful | Рядовий Томмі Пісфул | |
| 2013 | Як я тепер кохаю | How I Live Now | Едді | |
| 2013 | Сонце над Літом | Sunshine on Leith | Дейві | |
| 2013 | За тих, хто в морі | For Those in Peril | Аарон | BAFTA Scotland 2013 в номінації «Кращий актор» |
| 2013 | Сніданок з Джоні Уїлкинсоном | Breakfast with Jonny Wilkinson | Джейк | |
| 2014 | Гордість | Pride | Джо «Бромлі» Купер | |
| 2014 | Обхід | Bypass | Тім | |
| 2015 | Ізгой | The Outcast | Льюїс Олдрідж | ТБ |
| 2016 | Капітан Фантастік | Captain Fantastic | Бодеван Кеш | |
| 2016 | 11.22.63 | 11.22.63 | Білл Тьоркотт | ТБ |
| 2017 | Нескінченність | Infinite | Майк Янг | Короткометражний фільм |
| 2017 | Обитель тіней | Marrowbone | Джек | |
| 2017 | Де стикаються руки | Where Hands Touch | Лутц | |
| 2018 | Давно не бачилися | Been So Long | Гіл | |
| 2018 | Офелія | Ophelia | Гамлет | |
| 2019 | Правдива історія банди Келлі | True History of the Kelly Gang | Нед Келлі | |
| 2019 | A Guide to Second Date Sex | Райан | ||
| 2019 | 1917 | 1917 | Вілл Скофілд | |
| 2021 | Мюнхен | Munich | Х'ю Легат | |
| 2021 | Вовк | Wolf | Джейкоб | |
| 2022 | Випадковий візит | I Came By | Тобі | |
| 2023 | Звір | La Bête | Луїс | |
| 2024 | Кінець | The End | ||
| 2026 | Плач до небес | Cry to Heaven | Беттічіно |
Примітки
- ↑ BAFTA EE Rising Star in 2014. BAFTA. 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ Siobhan Synnot (30 вересня 2013). Interview: George MacKay, star of Sunshine on Leith. The Scotsman. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ The Harrodian Eye – December 2010. Harrodian.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|deadlink=та|deadurl=(довідка) - ↑ Charles Gant (3 жовтня 2013). George MacKay: yours sincerely. The Guardian. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Cavendish, Dominic (22 квітня 2015). Ah, Wilderness!, Young Vic, review: 'nice acting, shame about the sand'. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- ↑ BBC One: The Outcast: Episode 1 credits. BBC. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
Посилання
- Джордж МакКей [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Британського інституту кіно
- Джордж МакКей на сайті IMDb
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).