YaChudo

Джордж Ефстет'ю

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Джордж Петрос Ефстет'ю
George Petros Efstathiou
Народився2 вересня 1955 (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Штутгарт, ФРН Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, астрофізик, фізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКібл коледж
Даремський університет[2]
Tottenham Grammar Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькосмологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникArnold Wolfendaled і Richard Fongd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиОфер Лахав
Shaun Coled
Lisa Jardine-Wrightd
Peter H. Johanssond[2]
Pablo Lemosd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[3]
МАС
Європейська академія наук[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Джордж Петрос Ефстет'ю (англ. George Petros Efstathiou, [ɛfˈstæθ.juː]; нар. 2 вересня 1955) — британський астрофізик, професор астрофізики Кембриджського університету з 1997 по 2022 рік, перший директор Інституту космології імені Кавлі з 2008 по 2016 рік. До цих призначень він був професором астрономії імені Савіля в Оксфордському університеті[5].

Ефстет'ю був обраний членом Лондонського королівського товариства у 1994 році та отримав численні нагороди, зокрема (разом із колегами Саймоном Вайтом, Марком Девісом і Карлосом Френком) Премію Грубера з космології 2011 року і Золоту медаль Королівського астрономічного товариства 2022 року. Він є одним із найбільш цитованих астрофізиків; станом на 2025 рік його 400 опублікованих праць процитували понад 130 000 разів[6].

Ранні роки та освіта

Ефстет'ю народився в Лондоні в родині грецько-кіпріотських іммігрантів, які тримали заклад із продажу фіш-енд-чипс[6]. Навчався у Тотенемській граматичній школі, покинув формальне навчання у 16 років, але залишився в школі працювати лаборантом. Згодом вступив до Кібл-коледжу в Оксфордському університеті, де вивчав фізику, поєднуючи роботу в сімейному бізнесі з підготовкою до іспитів рівня A[6].

Після закінчення Оксфордського університету з відзнакою першого класу він перейшов до Даремського університету для здобуття ступеня доктора філософії. Там його науковим керівником був Річард Фонг. У той час на фізичному факультеті Даремського університету майже не було дослідників, які займалися астрономією, тому Ефстет'ю значною мірою працював самостійно[6]. Він провів одні з перших комп'ютерних симуляцій формування космічних структур й 1979 року здобув ступінь доктора філософії[7].

Кар'єра та наукова діяльність

У 1979—1980 роках Ефстет'ю працював науковим співробітником в астрономічному відділі Університету Каліфорнії в Берклі, після чого перейшов до Інституту астрономії Кембриджського університету, де в 1980—1988 роках працював на дослідницьких стипендіях в Королівському коледжі Кембриджа. 1988 року його призначили професором астрономії імені Савіля в Оксфордському університеті, де він також був членом Нью-Коледжу. У 1988—1994 роках очолював там напрям астрофізики. 1997 року повернувся до Кембриджа як професор астрофізики і член Кінгс-коледжу. Ефстет'ю очолював Інститут астрономії у 2004—2008 роках. У 2008 році став першим директором Інституту космології імені Кавлі[8].

Ефстет'ю зробив низку важливих внесків у космологію, зокрема:

Нагороди та відзнаки

1990 року він отримав Медаль Максвелла від Інституту фізики. У 1994 році його обрали членом Лондонського королівського товариства, а також нагородили Академічною та культурною премією Фонду Бодосакі з астрофізики. Серед інших відзнак — Премія Робінсона з космології (Ньюкаслський університет, 1997) та Премія Денні Гайнемана з астрофізики (Американський інститут фізики й Американське астрономічне товариство) 2005 року (разом із Саймоном Вайтом)[8]. Він отримав Премію Грубера з космології 2011 року разом із Марком Девісом, Карлосом Френком і Саймоном Вайтом, Премію Неміцаса з фізики 2013 року та Медаль Г'юза Королівського товариства 2015 року[13]. У 2022 році Ефстет'ю отримав Золоту медаль Королівського астрономічного товариства — його найвищу нагороду, серед попередніх лауреатів якої Альберт Айнштайн, Едвін Габбл і Фред Гойл[14]. У січні 2025 року Даремський університет присвоїв Ефстет'ю почесний ступінь[15]. 2025 року він отримав Премію Шао з астрономії[16].

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1252461828 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ Professor George Efstathiou FRS | Royal Society Fellow
  4. ↑ Member – EurASc: George Efstathiou
  5. ↑ Universe is 80 million years older than thought – Hamilton Spectator – March 21, 2013. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
  6. ↑ а б в г Carlos Frenk (10 січня 2025). George Efstathiou Oration (PDF). Durham University. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2025. Процитовано 22 квітня 2025.
  7. ↑ Efstathiou, George Petros (1979). On the rotation and clustering of galaxies. etheses.dur.ac.uk (Дипломна робота PhD). Durham University. EThOS uk.bl.ethos.454460.
  8. ↑ а б Anon. Efstathiou, Prof. George Petros // Who's Who / online Oxford University Press ed. — Oxford: : A & C Black, 2017. — DOI:10.1093/ww/9780199540884.013.U14741.
  9. ↑ Davis, M.; Efstathiou, G.; Frenk, C. S.; White, S. D. M. (Травень 1985). The evolution of large-scale structure in a universe dominated by cold dark matter. The Astrophysical Journal. 292: 371. Bibcode:1985ApJ...292..371D. doi:10.1086/163168.
  10. ↑ Bond, J. R.; Efstathiou, G. (Жовтень 1984). Cosmic background radiation anisotropies in universes dominated by nonbaryonic dark matter. The Astrophysical Journal. 285: L45. Bibcode:1984ApJ...285L..45B. doi:10.1086/184362.
  11. ↑ Efstathiou, G.; Sutherland, W. J.; Maddox, S. J. (27 грудня 1990). The cosmological constant and cold dark matter. Nature. 348 (6303): 705—707. Bibcode:1990Natur.348..705E. doi:10.1038/348705a0. S2CID 12988317.
  12. ↑ Efstathiou, G.; Moody, Stephen; Peacock, John A.; Percival, Will J.; Baugh, Carlton; Bland-Hawthorn, Joss; Bridges, Terry; Cannon, Russell; Cole, Shaun; Colless, Matthew; Collins, Chris; Couch, Warrick; Dalton, Gavin; Propris, Roberto De; Driver, Simon P.; Ellis, Richard S.; Frenk, Carlos S.; Glazebrook, Karl; Jackson, Carole; Lahav, Ofer; Lewis, Ian; Lumsden, Stuart; Maddox, Steve; Norberg, Peder; Peterson, Bruce A.; Sutherland, Will; Taylor, Keith (Лютий 2002). Evidence for a non-zero and a low matter density from a combined analysis of the 2dF Galaxy Redshift Survey and cosmic microwave background anisotropies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 330 (2): L29—L35. arXiv:astro-ph/0109152. Bibcode:2002MNRAS.330L..29E. doi:10.1046/j.1365-8711.2002.05215.x. S2CID 14352991.
  13. ↑ Hughes Medal. Royal Society. Процитовано 20 листопада 2015.
  14. ↑ Royal Astronomical Society announces 2022 Gold Medal winner
  15. ↑ University, Durham. Leading figures awarded honorary degrees - Durham University. www.durham.ac.uk (брит.). Процитовано 8 січня 2025.
  16. ↑ Shaw Prize 2025[недоступне посилання]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).