Джон Расселл
| Джон Расселл John Russell | |
|---|---|
 | |
 | |
 | |
1846 — 23 лютого 1852 | |
| Попередник: | Роберт Піль |
| Наступник: | Едуард Джефрі Сміт Дербі |
| |
1865 — 1866 | |
| Попередник: | Генрі Джон Темпл Пальмерстон |
| Наступник: | Едуард Джефрі Сміт Дербі |
| Народження: | 18 серпня 1792[1][2][…]  Мейфер, Велика Британія |
| Смерть: | 28 травня 1878[1][4][…] (85 років) Pembroke Lodged, Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Лондон, Англія, Сполучене Королівство[5] |
| Поховання: | Church of St Michael, Cheniesd |
| Країна: |  Королівство Велика Британія Сполучене Королівство |
| Релігія: | Англіканська церква |
| Освіта: | Единбурзький університет і Вестмінстерська школа |
| Партія: | Віги |
| Батько: | John Russell, 6th Duke of Bedfordd[6] |
| Мати: | Georgiana Byngd[7][6] |
| Шлюб: | Frances Russell, Countess Russelld[8][6] і Adelaide Listerd[6] |
| Діти: | Rollo Russelld[8][6], John Russelld[6], Lady Agatha Russelld[7], Lady Georgiana Russelld[7][6], Lady Victoria Russelld[7][6] і George Gilbert William Russelld[7] |
| Автограф: |  |
| Нагороди: | |
 Джон Расселл у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Джон Ра́сселл, 1-й граф Расселл (8 серпня 1792 — 28 травня 1878) — британський політичний діяч, 32-й і 38-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1846 до 1852 року та з 1865 до 1866 року. Дід філософа Бертрана Рассела.
Біографія
Молодший син 6-го герцога Бедфорда. Навчався у Вестмінстерській школі та Університеті Единбурга (який, щоправда, не закінчив).
У 1813 році був обраний до парламенту від партії віги.
Обіймав посади міністра внутрішніх та закордонних справ. У 1828 році він вніс на розгляд парламенту пропозицію про відміну так званих Тест-актів, в 1831 році — перший проєкт парламентської реформи. Будучи міністром внутрішніх справ, здійснив першу реформу міського самоврядування в 1835 році. Разом з тим він виступав за придушення радикального флангу ірландського національного руху та чартистів у 1848 році.
У 1859—1865 роках знову був міністром закордонних справ у кабінеті Генрі Пальмерстона. В 1861 році отримав титули графа Расселл і віконта Амберлі і перейшов у палату лордів.
Його зовнішня політика носила відбиток ідеалізму, не повністю узгодженої з політикою Генрі Пальмерстона; Рассел співчував визвольному руху в Італії і польському повстанню 1863 року. Безрезультативною виявився його пропозиція про посередництво в американській громадянській війні.
Після смерті Палмерстона, в 1865 році Рассел став прем'єром і передав міністерство закордонних справ графу Кларендону. Гладстоновський проєкт парламентської реформи, внесений до парламенту в сесії 1866 року, але нікого не задовольнив, що призвело до падіння всього кабінету. Відтоді Рассел не обіймав жодних громадських посад, хоча і брав активну участь у дебатах палат лордів.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116711086 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ The History of Parliament
- ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew, D. Cannadine — Oxford: OUP, 2004.
Джерела
- Біографія лорда Рассела
- Лорд Джон Рассел [Архівовано 25 вересня 2009 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).