YaChudo

Джон Лодж

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лодж.
Джон Лодж
англ. John Lodge Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яангл. John Charles Lodge Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження20 липня 1943[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБірмінгем, Ворикшир, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті10 жовтня 2025[2] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіНейплс, Колльєр, Флорида, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1965 — 2025[3]
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїбасист, співак, пісняр, музичний продюсер, автор-виконавець, музикант, композитор Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаAston Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голостенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментибас-гітара і вокал[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрирок-музика і прогресивний рок[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоThe Moody Blues Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиDecca Records Редагувати інформацію у Вікіданих
johnlodge.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джон Чарльз Лодж (англ. John Charles Lodge; 20 липня 1943, Бірмінгем, Англія — 10 жовтня 2025) — англійський музикант, знаний як бас-гітарист, співвокаліст й автор пісень рок-гурту «Moody Blues». Також працював продюсером звукозапису та співпрацював з іншими музикантами поза гуртом.

Ранні роки

Народився в Бірчес-Грін поблизу Ердінгтона, Бірмінгем, 20 липня 1943 року[5]. Навчався в початковій та молодшій школі Бірчес-Грін та Центральній граматичній школі[5][6]. Фахову освіту інженера здобув в Бірмінгемському коледжі передових технологій[7]. На нього вплинули такі музиканти, як-от Бадді Голлі та Джеррі Лі Льюїс[8]. У 14 років познайомився з майбутнім колегою по гурту Реєм Томасом[9].

Кар'єра

Початок кар'єри

Спочатку долучився до музичної сцени Бірмінгема разом з Реєм Томасом. На початку 1960-х років вони створили гурт «El Riot and the Rebels»[a][11]. Вони регулярно виступали в клубі «Teabury», де Лодж познайомився з іншими гуртами, зокрема «Beatles» та «Gerry and the Pacemakers»[7]. Він взяв річну перерву від музики, щоб закінчити навчання в коледжі, а потім його запросили приєднатися до «Moody Blues»[7].

«Moody Blues»

1966 року приєднався до «Moody Blues» як басист і вокаліст після того, як басист Клінт Ворвік покинув гурт[10], знову приєднавшись до Рея Томаса в той же період, коли гурт запросив гітариста/вокаліста Джастіна Гейворда на заміну Денні Лейна[12].

Був одним із головних авторів пісень гурту «Moody Blues», написавши багато пісень, зокрема «Ride My See-Saw», «Isn't Life Strange» та «I'm Just a Singer (In a Rock and Roll Band)», отримавши за дві останні нагороду ASCAP як автор пісень[13]. Також написав пісню «Gemini Dream» разом із Джастіном Гейвордом, яка досягла 12-го місця в чарті Billboard Hot 100, а також отримала нагороду ASCAP як автор пісні[14].

Лодж (крайній праворуч) з «Moody Blues», 1970 рік

1980 року випустив на лейблі Decca сольний сингл «Street Cafe» з композицією «Threw It All Away» на стороні B, який не ввійшов до альбому, продюсером був Піп Вільямс, який прославився як продюсер «Status Quo»[15]. Разом з Майком Піндером став співавтором пісні «Out and In», яка з'явилась в альбомі «To Our Children's Children's Children» 1969 року[16].

1985 року «Moody Blues» отримав нагороду Айвора Новелло за видатний внесок у музику[17].

Брав участь у записі блюграс-триб'ют-альбому «Moody Bluegrass TWO… Much Love» 2011 року «Moody Blues», виконавши головний вокальний запис у своїй пісні «Send Me No Wine». Лодж приєднався до інших нинішніх та колишніх учасників «Moody Blues» для запису цього альбому. Дві композиції Лоджа з «Moody Blues»: «Ride My See-Saw» та «I'm Just a Singer (In a Rock and Roll Band)», представили на попередньому триб'ют-альбомі «Moody Blues: A Nashville Tribute to the Moody Blues» 2004 року[18][19].

Інші роботи

Співпрацював з іншим учасником «Moody Blues» Джастіном Гейвордом над альбомом 1975 року «Blue Jays»[20]. 1977 року випустив сольний альбом «Natural Avenue»[10], з якого вийшов сингл «Say You Love Me»[21]. Протягом 1970-х років продюсував перші два альбоми гурту «Trapeze»[22].

У травні 2015 року випустив сольний альбом «10,000 Light Years Ago», який возз'єднав його з Реєм Томасом та Майком Піндером. Гастролював у підтримку альбому у 2017 та 2018 роках[23]. У лютому 2019 року взяв свій сольний гурт на корабель «Cruise to the Edge», що відпливав з Флориди. Лодж та Джон Дейвісон з гурту «Yes» потоваришували на борту, коли Дейвісон почав зустрічатися з його дочкою Емілі. Потім Дейвісон гастролював з Лоджем як «запрошений вокаліст»[24].

2 квітня 2019 року оголосили, що Лодж приєднався до «Yes» у турі «The Royal Affair Tour» у середині 2019 року, у якому також брали участь «Asia» й «ELP Legacy» Карла Палмера[25]. У лютому 2020 року Лодж виступив під час круїзу «Rock and Romance Cruise» разом з Доном Фелдером, «America» й іншими виконавцями і продовжив 12-денний тур. Джон Дейвісон знову приєднався до Лоджа на сцені. Тур завершився 8 березня, якраз перед початком локдауну через COVID-19[26].

Під час локдауну написав і записав пісню «In These Crazy Times» у своїй домашній студії. Записав трек сам, до нього приєдналися син Крістіан на соло-гітарі, дружина Кірстен на бек-вокалі та Джон Дейвісон, також на бек-вокалі. Його дочка Емілі керувала проєктом[27].

Особисте життя та смерть

10 вересня 1968 року одружився з Кірстен. У них було двоє дітей, Емілі та Крістіан. Публічно говорив про те, що є євангельським християнином, і вважав, що саме його віра допомогла йому уникнути «ексцесів» рок-бізнесу[28].

Помер 10 жовтня 2025 року у 82 роки[29]. Пізніше того ж дня його родина оголосила про його смерть[30], назвавши її «раптовою та несподіваною», і повідомила, що в той час він був у колі близьких людей[31].

Спадщина

Журнал «Bass Player» зазначив, що Лоджа визнали одним із десяти найкращих басистів усіх часів[32]. 2018 року введений до Зали слави рок-н-ролу як учасник гурту «Moody Blues»[33]. У вересні 2019 року ушанований нагородою за життєві досягнення на щорічній церемонії вручення нагород Prog Awards від «Prog» у Лондоні[34].

Сольна дискографія

Студійні альбоми

  • Blue Jays (1975) with Justin Hayward[20]
  • Natural Avenue (1977)[10]
  • 10,000 Light Years Ago (2015)[10]
  • Days of Future Passed — My Sojourn (2023)[12]

Мініальбоми

  • Love Conquers All (14 лютого 2025)[35]

Концертні альбоми

  • Live from Birmingham: The 10,000 Light Years Tour (2017)[36]
  • The Royal Affair and After (2021)[11]

Компіляції альбомів

  • B Yond — The Very Best of (2019)[36]

Виноски

  1. ↑ Лодж також називав "El Rumble and the Riots"[10]

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Dolor en la música: muere John Lodge, vocalista y bajista de The Moody Blues, a los 82 años — Кларін.
  3. ↑ https://www.clarin.com/estados-unidos/dolor-musica-murio-john-lodge-vocalista-bajista-the-moody-blues-82-anos_0_FO2q24JQEw.html
  4. ↑ а б Montreux Jazz Festival Database
  5. ↑ а б How Moody Blues’ rock star John Lodge once played for Aston Villa youth team. westsidebid.co.uk. Westside. 25 лютого 2019. Процитовано 10 жовтня 2025.
  6. ↑ Lodge, John (31 травня 2015). John Lodge: 'I brought a car back from the US as excess baggage'. telegraph.co.uk (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Wright, Jon. The Telegraph. Процитовано 10 жовтня 2025.
  7. ↑ а б в Lodge, John (5 червня 2020). Gary James' Interview With John Lodge Of The Moody Blues. classicbands.com (Інтерв'ю). Інтерв'юери: James, Gary. ClassicBands.com. Процитовано 10 жовтня 2025.
  8. ↑ Lodge, John (6 листопада 2024). John Lodge from rock pioneers The Moody Blues takes the stage at The Park Theatre. warwickonline.com (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Duguay, Robert. Warwick Beacon. Процитовано 10 жовтня 2025.
  9. ↑ Lodge, John (10 січня 2018). Moody Blues at Germain Arena: John Lodge of Naples talks Rock Hall of Fame, death of Ray Thomas. news-press.com (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Runnells, Charles. News-Press. Процитовано 10 жовтня 2025.
  10. ↑ а б в г д Varga, George (24 серпня 2016). John Lodge talks Moody Blues & ‘Light Years’. sandiegouniontribune.com. The San Diego Union-Tribune. Процитовано 10 жовтня 2025.
  11. ↑ а б Ford, Geoff (13 лютого 2022). John Lodge – The Royal Affair and After. theprogressiveaspect.net. The Progressive Aspect. Процитовано 10 жовтня 2025.
  12. ↑ а б Votaw, Emily (8 листопада 2024). ohn Lodge of the Moody Blues talks ‘Days of Future Passed’. woub.org. WOUB. Процитовано 10 жовтня 2025.
  13. ↑ In Conversation With Colin: John Lodge of The Moody Blues. Newport City Radio. Процитовано 10 жовтня 2025.
  14. ↑ Bolwell, Richard (22 листопада 2021). It's a 'Gemini Dream' For John Lodge as the Moody Blues' Bass Player Unveils New Single. mnprmagazine.com. MNPR Magazine. Процитовано 10 жовтня 2025.
  15. ↑ Dome, Malcolm (29 грудня 2024). “We weren’t ready to go into the studio… we got the feeling the label didn’t care about us any more”: Despite an uneasy line-up change, a lawsuit and no idea about singles, the Moody Blues returned to superstardom with Long Distance Voyager. loudersound.com. Louder. Процитовано 10 жовтня 2025.
  16. ↑ Linusson, Mikael (4 грудня 2022). John Lodge. mlinusson.com. Процитовано 10 жовтня 2025.
  17. ↑ The Ivors 1985 - The Ivors. Theivors.com. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 січня 2018.
  18. ↑ Hackett, Vernell (28 червня 2011). Moody Blues Have 'Much Love' for Bluegrass. theboot.com. Процитовано 29 серпня 2015.
  19. ↑ N; P; R (30 грудня 2004). Moody Bluegrass: Rocking Through the Hills. NPR (англ.). Процитовано 11 жовтня 2025.
  20. ↑ а б Miller, Mike (25 серпня 2022). Blue Jays (1975): Justin Hayward & John Lodge. ticket-2-ride.com. Ticket 2 Ride. Процитовано 10 жовтня 2025.
  21. ↑ Wardlaw, Matt (17 жовтня 2019). John Lodge on Moody Blues: ‘I Don’t Want That Music to Die’. ultimateclassicrock.com. Ultimate Classic Rock. Процитовано 10 жовтня 2025.
  22. ↑ Lodge, John (2 жовтня 2018). A Conversation with John Lodge of Moody Blues. misplacedstraws.com (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Gaudiosi, Jeff. Misplaced Straws. Процитовано 10 жовтня 2025.
  23. ↑ DAVID J. SPATZ (30 березня 2015). The Moody Blues bring 'Timeless Flight - The Polydor Years' tour to Caesars Saturday. Atlantic City Weekly.
  24. ↑ Yes' 2019 Cruise to the Edge features the Moody Blues' John Lodge, Genesis' Steve Hackett and many others - Music News - ABC News Radio.
  25. ↑ YES Announces "The Royal Affair Tour" Launching June 12 In Bethlehem, Pa. Yesworld. 2 квітня 2019.
  26. ↑ The Moody Blues' John Lodge launches US solo tour Saturday featuring special guest Jon Davison of Yes. ABC News Radio. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 28 лютого 2021.
  27. ↑ Berk, Nancy (7 серпня 2020). Moody Blues’ John Lodge Releases Family-Driven Single ‘In These Crazy Times’. Forbes. Процитовано 10 жовтня 2025.
  28. ↑ Bruce, Billy (31 серпня 2000). Born-Again Rock Stars. Christian rock stars. Charisma magazine. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 16 лютого 2012.
  29. ↑ John Lodge obituary: Moody Blues singer and bass player. The Times. 10 жовтня 2025. Процитовано 10 жовтня 2025.
  30. ↑ Moody Blues singer and bassist John Lodge dies aged 82. The Guardian. 10 жовтня 2025. Процитовано 10 жовтня 2025.
  31. ↑ Moody Blues' John Lodge Dies 'Suddenly and Unexpectedly'. Ultimate Classic Rock (англ.). 10 жовтня 2025. Процитовано 10 жовтня 2025.
  32. ↑ BP Staff (16 липня 2018). The Moody Blues' John Lodge to Hit The Road For Tour. bassplayer.com.
  33. ↑ The Moody Blues. Rock & Roll Hall of Fame (англ.). Процитовано 16 квітня 2018.
  34. ↑ UK: John Lodge receives Lifetime Achievement Award. 18 вересня 2019.
  35. ↑ Ewing, Jerry (15 листопада 2024). John Lodge gets in the festive mood with brand new single Love Will Conquer All. Louder. Процитовано 10 жовтня 2025.
  36. ↑ а б Zimmerman, Lee (22 листопада 2021). With a new live album, John Lodge keeps the Moody Blues’ legacy alive. goldminemag.com. Goldmine. Процитовано 10 жовтня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).