Джон Ендерс

Джон Франклін Ендерс
англ. John Franklin Enders
Народився	10 лютого 1897[1][2][…]  Вест-Гартфорд
Помер	8 вересня 1985[1][2][…] (88 років)  Вотерфорд
Поховання	Fairview Cemeteryd[4]
Країна	США
Діяльність	вірусолог, хімік, підприємець, лікар, біохімік, бактеріолог
Alma mater	Єльський університет
Галузь	вірусологія
Заклад	Гарвардський університет
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина[5] Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США[6] Американське філософське товариство
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	вірус поліомієліту
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1954) , Президентська медаль Свободи (1963)
Джон Ендерс у Вікісховищі

Джон Франклін Ендерс (англ. John Franklin Enders; 10 лютого 1897 — 8 вересня 1985) — американський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1954 року. Його називали «батьком сучасних вакцин».

Джон Ендерс народився в Вест-Гартфорді, штат Коннектикут, здобув освіту в Школі імені Вебстера у Гартфорді та школі Св. Павла в Конкорді, штат Нью-Гемпшир. Потім деякий час навчався у Єльському університеті перед службою в повітряних силах США у 1918 році.

Після повернення з війни Ендерс закінчив Єльський університет. Потім працював у сфері нерухомості в 1922 році. Він пробував свої сили у багатьох галузях, перш ніж вибрати біомедицину та вивчення інфекційних захворювань. Ендерс здобув ступінь доктора філософії у Гарвардському університеті в 1930 році.

У 1954 році під час роботи в Дитячій лікарні Бостона, Ендерс, Томас Гакл Веллер і Фредерік Чапмен Роббінс були нагороджені Нобелівською премією з фізіології або медицини «за відкриття здатності вірусу поліомієліту рости в культурах різних типів тканин». Ця робота вперше показала, що цей вірус можна виростити та виділити з джерела поза тілом людини, з клітинних культур. Цю методику назвали методом Ендерса—Веллера—Роббінса, а Джонас Солк використав її для розробки вакцини від поліомієліту в 1952 році.

Після великомасштабного випробування вакцина виявилася успішною в 1954 році. Солк з'явився на радіо-шоу і оголосив про свій успіх у світі. Хоча він ніколи не стверджував, що лише сам розробив метод, але також і не віддавав належного публічно будь-кому з своїх колег, у тому числі Ендерсу, Веллеру і Роббінсу. Солк став героєм для громадськості, але така поведінка змусила наукову спільноту цуратися його. Тому нобелівська премія та загальне ставлення колег привели Ендреса до здобуття почесного звання «батько сучасних вакцин».

Ендерс помер у 1985 році у Вотерфорді, штат Коннектикут, у віці 88 років.

• 1953: Обраний в Національну академію наук США
• 1953: Премія Пассано
• 1954: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження
• 1954: Нобелівська премія з фізіології або медицини
• 1955: Медаль Charles V. Chapin
• 1955: Медаль Гордона Вілсона
• 1958: Обрано в Поліомієлітовий Зал слави
• 1961: Людина року за версією журналу «Time»
• 1962: Медаль Роберта Коха, Німеччина
• 1963: Президентська медаль Свободи, Сполучені Штати
• 1967: Іноземний член Лондонського королівського товариства
• 1981: Медаль Галена.
• Почесні докторські ступені від тринадцяти університетів.

• John F. Enders – Biographical. NobelPrize.org. Nobel Prize Outreach 2026. Sat. 6 Jun 2026.
• John Franklin Enders, Form of 1915. Alumni Spotlight. St. Paul School
• William B. Ashworth, Jr. Scientist of the Day - John Franklin Enders. Linda Hall Library, September 8, 2023
• John F. Enders, Ph.D. The American Association of Immunologists
• THOMAS H. WELLER AND FREDERICK C. ROBBINS. JOHN FRANKLIN ENDERS February 10, 1897-September 8, 1985. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. 1991. Biographical Memoirs: Volume 60. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/6061.