YaChudo

Джон Бротон

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Джон Бротон
Народився1952 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сідней, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладОбсерваторія Ріді-Крік Редагувати інформацію у Вікіданих

Джон Бротон (нар. 1952)[1] — австралійський астроном- аматор і художник. Він належить до кола дослідників, які зробили найбільший внесок у відкритті малих планет. Центр малих планет приписує йому понад тисячу знахідок, зроблених протягом 1997-2008. [2]Бротон проводить спостереження здебільшого у влісній обсерваторії Ріді-Крік (428) у Квінсленді, Австралія .

У 2002 році Планетарне товариство включило Бротона до переліку п’яти астрономів, які отримали «Грант Юджина Шумейкера на дослідження навколоземних астероїдів» для підтримки його роботи з дослідження навколоземних астероїдів. [1]Фінансування дало можливість придбати камеру із зарядовим зв'язком, яку він спершу встановив на 10-дюймовий телескоп типу SCT. Пізніше Бротон перейшов на власноруч створений 20-дюймовий телескоп із співвідношенням f/2.7, на якому вперше провів спостереження 10 квітня 2004 року.

У 2005 році на честь Бротона назвали астероїд 24105 Бротон. [1]Через кілька років він теж став лауреатом загальнонаціональної австралійської нагороди - Медаль Пейджа (2008)[3].

Відкриття та дослідження

Бротон винайшов чотири навколоземні об'єкти, двоє з яких належать до категорії потенційно небезпечних астероїдів (PHA). Одне з його найвизначніших відкриттів — астероїд Apollo (186844) 2004 GA1 знайдений у ніч цілковитого запуску 20-дюймового телескопа 11 квітня 2004 року. Це один із лише 157 відомих PHA кілометрового розміру та найбільше тіло такого типу, відкрите астрономом-аматором. Короткоперіодична комета 513P/Broughton була винайдена ним у жовтні 2005 року. Через дев'ять місяців за нею з'явилася гіперболічна комета C/2006 OF2 (Broughton) на відстані близько 7,7... а.о. від Сонця та більш ніж за два роки до досягнення перигелію .

У 2003 році він почав слідкувати за покриттями астероїдів, роблячи експозиції з ПЗЗ-матриць та вимірюючи наслідкові зниження яскравості. Згодом він розробив методи та програми для полегшення спостережень, визначення часу та аналізу. До 2010 року він почав використовувати чутливі відеокамери і почав проектувати телескопи, які краще підходили для польових робіт на кількох станціях, ніж ті, що є комерційно доступними, що завершилося розробкою складних телескопів альт-альт помірного розміру, достатньо компактних, щоб їх можна було брати з собою в будь-яку точку світу у стандартному багажі авіакомпанії. У 2011 році він відкрив метод визначення розмірів астероїдів шляхом інтегрування результатів окремих покриттів. Таблиці періодично оновлюються і тепер включають понад 500 астероїдів[4].

Примітки

  1. ↑ а б в (24105) Broughton [2.34, 0.04, 7.3]. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer, Berlin, Heidelberg. 2006. с. 186—186. doi:10.1007/978-3-540-34361-5_2178. ISBN 978-3-540-34361-5.
  2. ↑ Minor Planet Discoverers. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 19 грудня 2025.
  3. ↑ Berenice and Arthur Page Medal | NACAA. www.nacaa.org.au. Процитовано 19 грудня 2025.
  4. ↑ Asteroid Dimensions from Occultations. www.asteroidoccultation.com. Процитовано 19 грудня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).