YaChudo

Джон Барроу

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Джон Барроу
англ. John David Barrow Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 листопада 1952[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 вересня 2020[1] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кембридж, Англія, Велика Британія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
·колоректальний рак[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКембридж[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, письменник, викладач університету, математик, фізик-теоретик, астроном, астрофізик, драматург, космолог, математика Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеоретична фізика[8], астрофізика, космологія[8], математика[8], творче та професійне письмоd[8] і драма[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materколедж Магдалени, Van Mildert Colleged і Університет Оксфорда (1977)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникДенніс Шіама[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[10][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладҐрешам-коледж[1], Університет Сассексу[1], Університет Каліфорнії (Берклі)[1] і Кембриджський університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Європейська академія[11] і МАС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Джон Девід Барроу (англ. John David Barrow; 29 листопада 1952, Лондон — 27 вересня 2020) — англійський фізик-теоретик, космолог, професор математичних наук у Кембриджському університеті, письменник, член Королівського товариства та популяризатор науки.

Біографія

Народився 29 листопада 1952 року у Лондоні. Навчався в граматичній школі Ілінга для хлопчиків, де, крім наук, захоплювався спортом і навіть побував на перегляді у футбольному клубі «Челсі».

У 1974 році закінчив Даремський університет, де вивчав математику та фізику.

У 1977 році здобув докторський ступінь в Оксфордському університеті, де під керівництвом Денніса Сіами захистив дисертацію про неоднорідні космологічні моделі. Працював молодшим науковим співробітником в оксфордському коледжі Крайст-черч та постдоком у Каліфорнійському університеті в Берклі, де плідно співпрацював із Джозефом Силком та написав спільно з ним свою першу науково-популярну книгу.

В 1981 отримав місце лектора в Астрономічному центрі Університету Сассекса, де з 1989 був професором, а з 1995 — директором.

У 1999 році став професором математичних наук у коледжі Клер Холл Кембриджського університету та директором Millennium Mathematics Project — програми підтримки математичної освіти та популяризації математики в суспільстві. Одночасно працював у Греш-коледжі — спочатку професором астрономії (2003-2007), а згодом — геометрії (2008-2011).

Наукові роботи присвячені космології та астрофізиці. Один із піонерів використання методів теорії динамічних систем для опису поведінки космологічних моделей, у тому числі неоднорідних та анізотропних. Досліджував механізми згладжування неоднорідностей у ранньому Всесвіті, зокрема динаміку космічної інфляції, у тому числі в рамках узагальнень теорії гравітації. Займався проблемами асиметрії між матерією та антиматерією у Всесвіті та природи темної матерії, теорією чорних дірок, походженням галактик. Вивчав можливість експериментального виявлення зміни постійної тонкої структури з часом. Цікавився філософськими проблемами космології, розвивав та пропагував антропний принцип для пояснення того факту, що фундаментальні константи фізики «дозволяють» виникнення життя; 1986 року разом із Френком Типлером опублікував класичну монографію на цю тему.

Активно займався популяризацією науки. Написав понад десяток науково-популярних книг, перекладених 28 мовами. Виступав по радіо та з публічними лекціями, у тому числі у резиденції британських прем'єр-міністрів та у Ватикані. Написав п'єсу «Нескінченності», яка була 2002 року поставлена в Мілані та отримала італійську театральну премію.

Помер 26 вересня 2020 року в Кембриджі від колоректального раку, залишивши після себе дружину Елізабет, двох синів, доньку та шістьох онуків.

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж https://www.scientificamerican.com/article/in-memoriam-john-d-barrow/
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118199889 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  5. ↑ Durrani M. Barrow lifts religion prize — Physics World, 2006.
  6. ↑ а б https://www.faraday.cam.ac.uk/news/professor-john-barrow-frs/
  7. ↑ https://www.ilmessaggero.it/scienza/addio_a_john_barrow_cosmologo_e_divulgatore_aveva_67_anni-5488614.html
  8. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Barrow_John

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).