Йозеф Піпер

Йозеф Піпер
Йозеф Піпер
нім. Josef Pieper
Народився	4 травня 1904[…] ; Elte, North Rhine-Westphaliad, Райне, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Прусське королівство
Помер	6 листопада 1997[…] (93 роки) ; Мюнстер, Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	філософ, письменник, викладач університету, перекладач, соціолог
Alma mater	Вестфальський університет імені Вільгельма і Гімназія Паулінум (Мюнстер)
Знання мов	німецька
Заклад	Вестфальський університет імені Вільгельма
Членство	Німецька академія мови і поезії
Конфесія	католицька церква
Діти	Michael Pieperd
Нагороди	Державна премія землі Північний Рейн-Вестфаліяd (1987) Ring of Honour of the Görres societyd (1990) премія Бальцана (1981) Aquinas Medald (1968) Почесний доктор Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліанаd Romano Guardini awardd (1981)

Йозеф Піпер (нім. Josef Pieper, 4 травня 1904 — 6 листопада 1997, Мюнстер) — німецький католицький філософ-неотоміст.

Біографія

Й. Піпер вивчав філософію, право та соціологію в університетах Берліна та Мюнстера. Працював соціологом та фрілансером, професором філософської антропології в університеті Мюнстера (1950—1976). Як професор-емерит читав лекції до 1996 р.

Філософія

Погляди Йозефа Піпера ґрунтувалися на схоластиці, представником якої був Тома Аквінський, та ученні, яке створив Платон.

Праці

Серед його найвідоміших праць:

«Чотири кардинальні чесноти»
«Дозвілля: базис культури»
«Філософський акт»
«Вступ до Томи Аквінського»
«Зловживання мовою, зловживання владою».

Німецькі оригінальні видання:

Vom Sinn der Tapferkeit. Hegner, Leipzig 1934
Über die Hoffnung. Hegner, Leipzig 1935
Über das christliche Menschenbild. Hegner, Leipzig 1936
Traktat über die Klugheit. Hegner, Leipzig 1937
Zucht und Maß. Über die vierte Kardinaltugend. Hegner, Leipzig 1939
Wahrheit der Dinge. Eine Untersuchung zur Anthropologie des Hochmittelalters. Kösel, München 1947.
Muße und Kult. Kösel-Verlag, München 1948
Was heißt philosophieren? Vier Vorlesungen. Kösel, München 1948
Über das Ende der Zeit. Eine geschichtsphilosophische Meditation. Kösel, München 1950
Über die Gerechtigkeit. Kösel, München 1953
Thomas-Brevier. Lateinisch-Deutsch. Zusammengestellt, verdeutscht und eingeleitet von J. P. Kösel, München 1956
Hinführung zu Thomas von Aquin. Zwölf Vorlesungen. Kösel, München 1958
„Scholastik“. Gestalten und Probleme der mittelalterlichen Philosophie. Kösel, München 1960
Über den Glauben. Ein philosophischer Traktat. Kösel, München 1962
Zustimmung zur Welt. Eine Theorie des Festes. Kösel, München 1963
Verteidigungsrede für die Philosophie. Kösel, München 1966
Tod und Unsterblichkeit. Kösel, München 1968
Über die Liebe. Kösel, München 1972
Noch wußte es niemand. Autobiographische Aufzeichnungen 1904–1945. Kösel, München 1976
Über den Begriff der Sünde. Kösel, München 1977
Noch nicht aller Tage Abend. Autobiographische Aufzeichnungen 1945–1964. Kösel, München 1979
Buchstabier-Übungen. Aufsätze – Reden – Notizen. Kösel, München 1980
Thomas von Aquin. Leben und Werk. Deutscher Taschenbuch Verlag, München 1981
Eine Geschichte wie ein Strahl. Autobiographische Aufzeichnungen seit 1964. Kösel, München 1988
Philosophie – Kontemplation – Weisheit. Johannes, Freiburg im Breisgau 1991

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
↑ ^а ^б ^в SNAC — 2010.
↑ ^а ^б ^в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
↑ CONOR.Sl

Посилання

Це незавершена стаття про філософа.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120223423_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] а ^б ^в SNAC — 2010.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Brockhaus_Enzyklopädie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q19446818|F.A._Brockhaus]],_1796.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]][[d:Track:Q19446818]]</div>-3] а ^б ^в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-4] CONOR.Sl

[1]

[2]

[4]

Йозеф Піпер
нім. Josef Pieper

Народився	4 травня 1904^[1]^[2]^[…] Elte, North Rhine-Westphalia^d, Райне, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Прусське королівство
Помер	6 листопада 1997^[1]^[2]^[…] (93 роки) Мюнстер, Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	філософ, письменник, викладач університету, перекладач, соціолог
Alma mater	Вестфальський університет імені Вільгельма і Гімназія Паулінум (Мюнстер)
Знання мов	німецька^[1]^[4]
Заклад	Вестфальський університет імені Вільгельма
Членство	Німецька академія мови і поезії
Конфесія	католицька церква
Діти	Michael Pieper^d
Нагороди	Державна премія землі Північний Рейн-Вестфалія^d (1987) Ring of Honour of the Görres society^d (1990) премія Бальцана (1981) Aquinas Medal^d (1968) Почесний доктор Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана^d Romano Guardini award^d (1981)