Джин Річі
| Джин Річі | |
|---|---|
англ. Jean Ritchie  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 грудня 1922[1][2] |
| Місце народження | Viperd, Перрі, Кентуккі, США[3] |
| Дата смерті | 1 червня 2015[1][2] (92 роки) |
| Місце смерті | Берія, Медісон, Кентуккі, США[3] |
| Роки активності | з 1948 |
| Громадянство |  США |
| Професії | історикиня, співачка, музикознавиця, музикантка, авторка-виконавиця, авторка пісень, folk song collector, педагог, соціальна працівниця, письменниця |
| Освіта | Університет Кентуккі, University of the Cumberlandsd і Університет штату Каліфорнія у Фресноd[3] |
| Інструменти | Дульцимер, Автоарфа, гітара і вокал[4] |
| Жанри | національна музика |
| Псевдоніми | 'Than Hall[3] |
| Лейбли | Elektra Records |
| Нагороди | Kentucky Women Rememberedd |
| У шлюбі з | George Pickowd |
| jeanritchie | |
 Файли у Вікісховищі | |
Джин Рут Річі (нар. 8 грудня 1922, померла 1 червня 2015 ) — американська фольк-співачка[5].
Життєпис
Народилася у фермерській родині з Вайпера, штат Кентуккі 8 грудня 1922 р. тодішньому селі з 15 або 20 будинками біля передгір'їв Камберлендських гір[6].
Наприкінці 1940-х років творчість пані Річі привернула увагу фольклориста Алана Ломакса, який записав її для Архіву народної пісні, що входить до складу Бібліотеки Конгресу.
1952 р. - вийшов перший сольний альбом «Джин Річі співає традиційні пісні своєї гірської родини Кентуккі»[6]
Протягом своєї кар'єри вона виступала з такими артистами, як Піт Сігер та Док Вотсон.
Вона була однією з найважливіших популяризаторів аппалачських цимбалів 20-го століття, і як колекціонерка народних пісень, вона є авторитетом у питаннях їх походження, виконання та регіональних варіацій.
Джин Річі також здобула численні нагороди та була героїнею документального фільму 1995 року «Народжена в горах: історія Джин Річі» . [7]
Альбоми
«Mountain Born»;
«None but One»;
«The Most Dulcimer»;
«Child Ballads in America»;
«Marching Across the Green Grass».
Книги
«Збірник обмінних пісень» (1952),
«Співоча родина Камберлендів» (1955) з ілюстраціями Моріса Сендака
«Збірник цимбал» (1963),
«Народні пісні південних Аппалачів»[7].
Нагороди
1952 - отримала стипендію Фулбрайта, яка дозволила їй поїхати до Британії для вивчення коріння пісень своєї родини.
2002 - стипендія Національної спадщини від Національного фонду мистецтв[7].
Примітки
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г https://lccn.loc.gov/n81126815
- ↑ The Companion to Irish Traditional Music — 3 — Cork: CUP, 2024. — P. 707. — ISBN 978-1-78205-602-7
- ↑ https://www.calendarz.com/ru/amp/on-this-day/december/8/jean-ritchie
- ↑ а б https://www.nytimes.com/2015/06/03/arts/music/jean-ritchie-who-revived-appalachian-folk-songs-dies-at-92.html
- ↑ а б в [1], Margalit Fox, "Jean Ritchie, Lyrical Voice of Appalachia, Dies at 92"
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «NYT», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).