Ізола-дель-Джильйо
| Ізола-дель-Джильйо Isola del Giglio | ||
|---|---|---|
| Комуна | ||
|
| ||
| Країна | ||
| Регіон | ||
| Провінція | Гроссето | |
| Код ISTAT | 053012 | |
| Поштові індекси | 58012 (Castello) 58013 (Giglio Porto) 58010 (Giglio Campese) | |
| Телефонний код | 0564 | |
| Координати | 42°21′56″ пн. ш. 10°54′06″ сх. д. / 42.36556° пн. ш. 10.90167° сх. д. | |
| Висота | 405 м.н.р.м.[1] | |
| Площа | 23,9 км²[1] | |
| Населення | 1279 (01-01-2026)[2] | |
| Густота | 54 ос./км² | |
| Розміщення | ||
| Мапа | ||
![]() | ||
| Влада | ||
| Мер | Sergio Ortelli (8-6-2009) | |
| Офіційна сторінка | ||
Ізола-дель-Джильйо (італ. Isola del Giglio) — острів і муніципалітет в Італії, у регіоні Тоскана, провінція Гроссето.
Ізола-дель-Джильйо розташована на відстані[3] близько 145 км на захід від Рима, 160 км на південь від Флоренції, 50 км на південь від Гроссето.
Населення — 1447 осіб (2014)[4]. Щорічний фестиваль відбувається 15 вересня. Покровитель — San Mamiliano.
Історія
Народження острова сталося приблизно 4,5 - 5 мільйонів років тому. Він був заселений в залізну добу. Пізніше, можливо, служив фортецею етрусків. За часів римлян був найважливішою базою в Тірренському морі. Про острів згадують Гай Юлій Цезар в «Записках про галльську війну», а також поет Клавдій Рутил Намаціан.
У 805 році острів був переданий абатству Трьох Джерел. Надалі ним володіли сім'ї Альдобрандескі, Паннокьескі, Каетану, Орсіні і влада міста Перуджа. У 1241 сицилійський флот Фрідріха II розбив в битві біля Джильйо генуезький флот, що перевозив делегації високопоставлених прелатів з Франції, Іспанії, Англії та Північної Італії до Риму.
Починаючи з 1264 островом володіла Пізанська республіка, потім його прибрали до рук Медічі. Кілька разів на острів нападали пірати-мусульмани. Привабливість для правителів острова давали його каменоломні. Багато колон, що прикрашають палаци Риму, були витесані з острівного граніту.
Увечері 13 січня 2012 круїзне судно «Costa Concordia» (Коста Конкордія) зазнало катастрофи і напівзатонуло біля берегів острова. Жителі острова сприяли в рятувальній операції та розміщенні пасажирів і членів екіпажу на березі[5].
Демографія
Населення за роками:[6]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 147 іноземців з 28 країн, серед них 56 громадян країн Євросоюзу та 6 громадян України.[7]
Галерея
-
Старий маяк на півночі острова -
Замок Джильйо
-
Порт Джильйо
Див. також
Примітки
- ↑ а б Classificazioni statistiche – anno 2026. www.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 21 лютого 2026. Процитовано 27 лютого 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Resident population by age, sex and marital status on 1st January 2026. demo.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 1 січня 2026. Процитовано 1 квітня 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ html Лайнер Costa Concordia налетів на риф біля берегів Італії: вісім загинули. newsru.com. 14 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
{{cite news}}: Перевірте значення|url=(довідка) - ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
| Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
