YaChudo

Джем Оздемір

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Джем Оздемір
нім. Cem Özdemir Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 грудня 1965[1][2][3] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бад-Урах[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Туреччина[5][6]
 Німеччина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняBerlin-Kreuzbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, захисник довкілля, соціальний педагог, вихователь Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materQ1380174? Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька, турецька, англійська і Швабський діалект Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАтлантік-Брюке, Європейська рада з міжнародних відносин, Pizza-Connectiond і Уряд Олафа Шольца Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен бундестагу Німеччини[1], член бундестагу Німеччини[7], Депутат Європейського парламенту[8], член бундестагу Німеччини[9], член бундестагу Німеччини[10], член бундестагу Німеччини[11], член бундестагу Німеччини[12][13], Federal Minister of Agriculture, Food and Regional Identityd[14], Federal Minister of Research, Technology and Spaced і Minister-President of Baden-Württembergd[15] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоюз 90/Зелені[16] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зPia Castrod[17] і Flavia Zakad[18] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

орден «Проти звірячої серйозності»d (2013)

медаль Теодора Геуссаd (1996)

 Order of Merit of Baden-Württemberg

премія Лео Бекаd (2022)

Ignatz Bubis Awardd (2019)

Сайтoezdemir.de Редагувати інформацію у Вікіданих

Джем Оздемір (нім. Cem Özdemir; нар. 21 грудня 1965, Бад-Урах) — німецький та європейський «зелений» політик черкесько-турецького походження, Прем'єр-міністр Баден-Вюртемберга (з 13 травня 2026 року), співголова федерального правління партії «Союз 90/Зелені» (2008—2018), депутат Бундестагу (1994—2002) та Європейського парламенту (2004—2009).

Біографія

Син іммігрантів з Туреччини, етнічний черкес. Працював педагогом і журналістом, опублікував кілька книг з питань турецької імміграції до Німеччини. Член партії «зелених» з 1981 року. Обраний до Бундестагу в 1994 році. Повторно обирається в 1998 і 2002 роках. Проте в результаті серії скандалів змушений піти у відставку. У 2004 році став депутатом Європейського парламенту. У 2008 році обраний депутатами партійних зборів на пост співголови партії «зелених» разом з Клаудією Рот. Оздемір одружений і має двох дітей.

16 грудня 2020 року взяв шефство над Катериною Борисевич, білоруською політичною бранкою[19]. 31 травня 2021 року взяв на себе протекцію Романа Протасевича, білоруського політв’язня[20][21].

8 грудня 2021 року отримав портфель міністра продовольства та сільського господарства при формуванні уряду Олафа Шольца[22].

Примітки

  1. ↑ а б Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11949941X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Der schnelle Auf- und Abstieg des anatolischen Schwaben
  6. ↑ Cem Özdemir
  7. ↑ https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/ö.html
  8. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  9. ↑ https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/O/oezdemir_cem-857832
  10. ↑ http://webarchiv.bundestag.de/archive/2007/0206/mdb/mdb14/bio/O/oezdece0.html
  11. ↑ https://www.bundestag.de/webarchiv/abgeordnete/biografien18/O/oezdemir_cem-258834
  12. ↑ bundestag.de — 1996.
  13. ↑ http://webarchiv.bundestag.de/archive/2005/1115/mdb/mdb15/bio/O/oezdece0.html
  14. ↑ The Federal Government | Cabinet
  15. ↑ https://www.sueddeutsche.de/politik/baden-wuerttemberg-oezdemir-wahl-ministerpraesident-li.3482891
  16. ↑ https://www.workwithdata.com/person/cem-ozdemir-1965
  17. ↑ https://www.spiegel.de/spiegel/print/d-26797656.html
  18. ↑ https://www.swr.de/swraktuell/baden-wuerttemberg/cem-oezdemir-heiratet-partnerin-flavia-zaka-mitten-im-wahlkampf-100.html
  19. ↑ 100 Paten für politische Gefangene in Belarus: Cem Özdemir wird Pate der Journalistin Katsiaryna Barysevich (нім.). Libereco – Partnership for Human Rights. 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. Es ist von unschätzbarem Wert, dass mutige Journalist*innen wie Katsiaryna Barysevich die Wahrheit ans Licht bringen. ... Katsiaryna Barysevich ist eine von vielen beeindruckenden Frauen, die den Wandel in Belarus vorangetrieben haben.
  20. ↑ Cem Özdemir is committed to the release of Raman Pratasevich (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  21. ↑ Демидова, Ольга (31 травня 2021). Один из лидеров "зеленых" Германии взял шефство над Романом Протасевичем (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  22. ↑ Der Kanzler und sein Kabinett (нім.). Tagesschau. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).