YaChudo

Джей Тріано

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Джей Тріано
Jay Triano
Сакраменто Кінгз
асистент тренера
Особисті дані
Громадянство:  Канада[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився: 21 вересня 1958[1][2] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Tillsonburgd, Оксфорд (графство, Онтаріо), Онтаріо, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джей Тріано у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Говард Джеймс «Джей» Тріано[3] (англ. Jay Triano; нар. 21 вересня 1958) — канадський баскетбольний тренер і колишній професійний гравець, помічник тренера «Сакраменто Кінгз» Національної баскетбольної асоціації (НБА). Раніше він працював головним тренером «Торонто Репторз» і тимчасовим головним тренером «Фінікс Санз». Колишній гравець національної збірної Канади, який двічі брав участь в Олімпійських іграх, він також двічі був головним тренером національної збірної.

Молодість і сім'я

Тріано народився у Тілсонбурзі, Онтаріо, і виріс у Ніагара-Фоллс, де навчався у місцевій школі[4]. Він має італійське походження через свого прадіда, який висадився на острові Елліс, а потім поїхав до Велланда[5]. Його молодший брат, Джефф, грав у хокей за «Торонто Мальборос» ХЛО. Команда «Торонто Мейпл Ліфс» обрала його на драфті НХЛ 1982 року. Син сестри Джоді, Брейді Гесліп, був гравцем у баскетбол за Бейлорський університет, виступав за збірну Канади[6].

Ігрова кар'єра

У студентські роки в Університету Саймона Фрейзера Тріано, зростом 193 см, вагою 88 кг[3] побив або зрівнявся з одинадцятьма рекордами шкільного чоловічого баскетболу, включно за найбільшою кількістю очок за кар'єру — 2616. В університеті він подружився з канадським спортсменом й активістом Террі Фоксом[7]. Він був задрафтований у восьмому раунді драфту НБА 1981 року «Лос-Анджелес Лейкерс», але був виключений під час тренувального табору і ніколи не грав в НБА[8]. Того ж року його також задрафтували «Калгарі Стемпідерс» у шостому раунді драфту КФЛ 1981 року.

Тріано був гравцем національної збірної з 1977 до 1988 рік, був капітаном команди з 1981 до 1988 рік і брав участь в Олімпійських іграх 1984 і 1988 років. Він очолював збірну Канади, яка виграла золото на Літній універсіаді 1983 року в Едмонтоні, Альберта, перемігши США у півфіналі на чолі з Карлом Мелоуном і Чарльзом Барклі[8], і Югославію у фіналі, очолювану Драженом Петровичем. Він відіграв три сезони у професійному баскетболі, два у Мексиці й один (сезон 1985—1986 за «Фенербахче Стамбул») у Туреччині.

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри гравця у 1988 році Тріано став головним тренером в університеті Саймона Фрейзера. Він намагався завербувати зірку шкільної команди Стіва Неша та пізніше став його наставником[9]. У 1995 році, коли дебютував «Ванкувер Ґріззліс», він став директором команди зі зв'язків із громадськістю та працював запрошеним коментатором їхніх радіопередач. У 1998 році Тріано став головним тренером чоловічої збірної Канади з баскетболу. Він тренував команду під керівництвом Неша, яка досягла високого результату 5–2 і посіла сьоме місце на Олімпійських іграх у Сіднеї 2000 року, програвши Франції з різницею у п'ять очок у чвертьфіналі. Через два роки він став помічником тренера «Торонто Репторз», ставши другим тренером у НБА канадського походження. Тріано працював під керівництвом Ленні Вілкенса, Кевіна О'Ніла та Сема Мітчелла.

У 2004 році Тріано було звільнено з посади головного тренера національної збірної[10], а наступного року його замінив Лео Раутінс.

У 2008 році Тріано був призначений помічником тренера національної збірної США. 13 лютого 2008 року Тріано був головним тренером «Торонто Репторз» у їхній переможній грі над «Нью-Джерсі Нетс» (109:91), замінивши головного тренера Сема Мітчелла, який був відсутній через смерть свого свекра. Тріано увійшов в історію як перший канадець, який обіймав посаду головного тренера у грі регулярного сезону НБА.

3 грудня 2008 року Тріано отримав призначення тимчасовим головним тренером «Репторз» після звільнення Мітчелла від тренерських обов'язків. Він став першим канадським головним тренером в історії НБА[11]. Тріано привів «Репторз» до результату 25–40[12].

12 травня 2009 року Тріано підписав трирічний контракт головного тренера «Репторз». У першому повному сезоні Тріано як головного тренера «Репторз» у сезоні 2009—2010 команда «Торонто» пропустила плей-офф поступившись «Чикаго Буллз», 2–5 в останніх 7 іграх. Команда фінішувала 40–42.

У сезоні 2010—2011, без Кріса Боша, «Репторз» поставила жахливий рекорд 22–60.

1 червня 2011 року «Репторз» оголосили, що Тріано залишить посаду головного тренера.

17 серпня 2012 року Тріано отримав призначення помічником тренера «Портленд Трейл Блейзерс»[13]. Наступного тижня Тріано також був призначений головним тренером національної збірної Канади вдруге за свою кар'єру[14].

18 травня 2016 року було оголошено, що Тріано візьме на себе роль заступника головного тренера (провідного асистента) «Фенікс Санз»[15]. Він знову працював з Ерлом Вотсоном, головним тренером, який грав за «Трейл Блейзерс» під час свого останнього сезону у НБА[16]. Приєднання Мехмета Окура до тренерського штабу «Санз» 13 вересня того ж року стало першим випадком в історії франшизи, коли кілька неамериканських тренерів працювали у тренерському штабі в одному сезоні[17].

22 жовтня 2017 року, після початку сезону з рахунком 0–3, включно з однією найгірших поразок в історії «Санз» Тріано був призначений тимчасовим головним тренером команди після звільнення Ерла Вотсона[18]. У першій грі на посаді головного тренера з 2011 року Тріано допоміг набрати команді 22 очки команду, яка на початку року втратила понад 40 очок, а 23 жовтня перемогла з рахунком 117:115 у грі проти «Сакраменто Кінгз», перша перемога у сезоні. 26 грудня 2017 року Тріано став першим головним тренером іноземного походження в історії НБА, який виграв 100 ігор у лізі, перемігши «Мемфіс Гріззліз» з рахунком 99:97. Однак під його керівництвом «Санз» завершили сезон із результатом 21–58, і він не повернувся на посаду головного тренера[19]. 24 травня 2018 року «Шарлотт Горнетс» оголосили, що Тріано приєднається до їх команди як головний помічник тренера[20].

20 травня 2022 року Марк Стайн повідомив, що Тріано приєднається до «Сакраменто Кінгз» як помічник тренера у майбутньому сезоні НБА 2022—2023[21].

Досягнення як головного тренера

Легенда
Регулярний сезон G Ігор проведено W Ігор виграно L Ігор програно W–L % % перемог
Плей-оф PG Ігор плей-оф проведено PW Ігор плей-оф виграно PL Ігор плей-оф програно PW–L % % перемог у плей-оф
Команда Сезон G W L W–L% Місце PG PW PL PW–L% Результат
Торонто 2008–2009 65 25 40 .385 4-е в Атлантичному дивізіоні — — — — не потрапили у плей-офф
Торонто 2009–2010 82 40 42 .488 2-е в Атлантичному дивізіоні — — — — не потрапили у плей-офф
Торонто 2010–2011 82 22 60 .268 5-е в Атлантичному дивізіоні — — — — не потрапили у плей-офф
Фінікс 2017–2018 79 21 58 .266 5-е в Тихоокеанському дивізіоні — — — — не потрапили у плей-офф
Кар'єра 308 108 200 .351 — — — —

Примітки

  1. ↑ а б FIBA database
  2. ↑ а б TBLStat.net
  3. ↑ а б Jay Triano [Архівовано 2015-07-24 у Wayback Machine.] Sports Reference. Accessed on July 24, 2015.
  4. ↑ Triano credits his past coaches for making him what he is today. NiagaraThisWeek.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  5. ↑ Jones: Live from New York - sportsnet.ca. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
  6. ↑ Brady Heslip Bio. BaylorBears.com. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  7. ↑ Jay Triano and Terry Fox were friends at Simon Fraser University [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] Niagara Falls Review. Accessed on January 13, 2016.
  8. ↑ а б https://www.facebook.com/angolanmade (24 травня 2014). Jay Triano: Don't call it a comeback - BasketballBuzz (en-CA) . Процитовано 1 липня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  9. ↑ Smith, Doug (25 серпня 2012). Steve Nash, Jay Triano: Basketball relationship endures two decades later. Toronto Star. Процитовано 24 січня 2021.
  10. ↑ Canada Gives U.S. Unlikely Assist The New York Times. Accessed on March 18, 2014.
  11. ↑ Mitchell fired [Архівовано 2008-12-15 у Wayback Machine.], December 4, 2008
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Head Coach Terry Stotts Adds Three Coaches To His Staff. 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.
  14. ↑ Jay Triano named Canadian men's basketball coach | CBC Sports.
  15. ↑ Adrian Wojnarowski [@wojespn] (19 травня 2016). Portland assistant Jay Triano will join Earl Watson's Suns' staff as associate head coach, league source tells @TheVertical (Твіт) — через Твіттер.
  16. ↑ Getting to know Phoenix Suns assistant coach Jay Triano
  17. ↑ Suns Add Mehmet Okur, Jason Hervey to Basketball Staff. www.nba.com (англ.). Процитовано 1 липня 2023.
  18. ↑ Suns Relieve Earl Watson of Head Coaching Duties. NBA.com. 22 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  19. ↑ Suns Agree to Terms with Igor Kokoškov To Become New Head Coach. NBA.com. 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  20. ↑ Bonnell, Rick (24 травня 2018). Charlotte Hornets coaching news: Jay Triano, Steve Clifford and Stephen Silas. charlotteobserver. Процитовано 7 червня 2018.
  21. ↑ Report: Triano to join Brown's staff with Kings. TSN.ca. 20 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).