Ернандо де Сото (економіст)
| Ернандо де Сото | |
|---|---|
| Hernando de Soto | |
 | |
| Народився | 2 червня 1941 (85 років) Арекіпа, Перу[1]  |
| Країна | Перу |
| Діяльність | економіст, письменник, політик, підприємець |
| Alma mater | Міжнародна школа в Женеві Женевський університет Graduate Institute of International Studies |
| Галузь | економіка |
| Відомий завдяки: | дослідження неформальної та тіньової економіки |
| Батько | Alberto Soto de la Jarad |
| Брати, сестри | Álvaro de Sotod |
| У шлюбі з | Dona Gerarda de Orléans-Borbón y Parodi Delfinod |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | hernandodesoto |
 Ернандо де Сото у Вікісховищі | |
Ерна́ндо де Со́то (ісп. Hernando de Soto; *2 червня 1941, Арекіпа, Перу) — перуанський економіст. Основні напрями досліджень: тіньова економіка; історія і перспективи розвитку капіталізму. Є одним з найвідоміших прибічників лібералізації економічного життя.
Вчився в інституті міжнародних відносин (Женева). Працював економістом над удосконаленням ГАТТ, у Міждержавній раді країн-експортерів міді; був головою перуанського Центробанку. У 1981 заснував Інститут свободи і демократії в Лімі, керівником якого він є.
Лауреат премій Адама Сміта (2002) і Мілтона Фрідмана (2004). Головною причиною розквіту тіньової економіки Сото вважає бюрократизм. Проведені його інститутом польові дослідження показали, що для реєстрації швацької майстерні в Перу необхідно витратити 289 днів і витрати, рівні 32 мінімальним місячним зарплатам; для здобуття ліцензії на торгівлю у вуличному кіоску потрібно всього 43 дні і 15 зарплат.
Ранні роки та освіта
Де Сото народився 2 червня 1941 року в Арекіпі, Перу. Його батько Хосе Альберто Сото був перуанським дипломатом і юристом.[2] Після військового перевороту 1948 року в Перу його батьки обрали вигнання в Європі, взявши з собою двох маленьких синів. Його батько працював у Міжнародній організації праці після їхнього вигнання і часто відправляв де Сото назад до Перу на літні місяці.[2]
У вигнанні де Сото здобув освіту у Швейцарії, де навчався в Міжнародній школі Женеви. Він вивчав соціальну психологію в Національному університеті Святого Августина в Арекіпі, Перу. Він повернувся до Женеви та отримав ступінь бакалавра з економіки в Женевському університеті. У 1967 році він отримав ступінь магістра з міжнародного права та економіки в Вищій інституті міжнародних досліджень, також у Женеві.[3]
Його молодший брат Альваро служив у перуанському дипломатичному корпусі в Лімі, Нью-Йорку та Женеві, а в 1982 році був відряджений до Організації Об'єднаних Націй. Він вийшов у відставку з ООН у 2007 році, отримавши звання помічника заступника Генерального секретаря; його останньою посадою був Спеціальний координатор ООН з мирного процесу на Близькому Сході.[4]
Існують деякі суперечки щодо його прізвища, оскільки прізвище його батька — Сото, а прізвище Ернандо — де Сото. За словами перуанського письменника та лауреата Нобелівської премії Маріо Варгаса Льйоси, він змінив прізвище, щоб воно звучало більш «аристократично».[5]
Основні твори
- Ернандо де Сото. Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше / пер. з англ. Микола Климчук. — Київ: Ніка-Центр, 2009 [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Ернандо де Сото. Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше / пер. з англ. Микола Климчук. [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]- Київ: Наш формат, 2017.
- «Іншим шляхом» (El otro sendero, 1986, в співавторстві з Е. Жерсі і М.Жібелліні);
- Ернандо де Сото. Інший шлях: Невидима революція в третьому світі: Дослідження нелегальної економіки в Перу. — М.: Catallaxy, — 1995. (рос.)
Див. також
Примітки
- ↑ https://otorongo.club/2021/candidate/09155583/
- ↑ а б "Cablegate: Bio for GOP Special Trade Envoy Hernando de Soto". Scoop. 28 August 2006. Retrieved 2020-12-11.
- ↑ The New York Times (1987-02-22). "In defense of the black market". The New York Times.
- ↑ Alvaro de Soto. "End of Mission Report" (PDF). Retrieved 31 August 2015.
- ↑ "Elecciones 2021: Homónimo del socio de la conquista o Hernando Soto". 9 April 2021.
Посилання
- Біографія Е. Де Сото (рос.). [Архівовано 5 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Текст книги «Іншим шляхом» [Архівовано 22 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Тези виступу при врученні премії Мілтона Фрідмана
- Інтерв'ю 2005 р. (рос.)
- Уроки Эрнандо де Сото: развитые страны - те, где победила «теневая экономика» [Архівовано 10 листопада 2019 у Wayback Machine.] / Хвиля, 06.01.2018
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).