Дечин
| Дечин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| чеськ. Děčín | |||||
  Герб Дечина Прапор Дечина | |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 50°46′25″ пн. ш. 14°11′46″ сх. д. / 50.77361° пн. ш. 14.19611° сх. д. | |||||
| Країна |  Чехія | ||||
| Регіон | Устецький край | ||||
| Столиця для | Дечин  (округ Чехії) | ||||
Межує з
| |||||
| Поділ | | ||||
| Засновано | 993 | ||||
| Перша згадка | 1283[2] | ||||
| Статус міста | Статутне місто | ||||
| Площа | 117,7 км² | ||||
| Населення | 46 799 (2024) | ||||
| Висота НРМ | 135 м.н.м. м | ||||
| Водойма | Ельба | ||||
| Міста-побратими | Пірна, Йонава, Пршеров[3] | ||||
| Телефонний код | (CZE) 562335 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | U | ||||
| LAU 2 | CZ0421 562335 | ||||
| Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS) | CZ562335 | ||||
| GeoNames | 3077244 | ||||
| OSM | r439579 ·R | ||||
| Поштові індекси | 405 02 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Jiří Anděld | ||||
| Вебсайт | decin | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
 Дечин у Вікісховищі | |||||
Дечин (чеськ. Děčín) — місто в Устецькому краї на півночі Чехії, порт на річці Лаба.
Історія
Дечинська улоговина відома людям ще з ранньої бронзової доби. Перша згадка про Дечина датується 993 роком, коли тут було городище роду Премисловичів. У середині 13-го століття на місці нинішнього Дечина була побудована кам'яна фортеця, а потім з'явилося королівське місто.
У 1851 році була відкрита гілка залізниці Прага — Подмокли — Дрезден. На лівому березі ріки Лабе (Ельби), де до того часу перебували лише самотні хутори, з яких найбільшим поселенням були Подмокли, в 19-му столітті з'явилося відразу кілька промислових міст, у тому числі і Дечин.
Ще в 1880 році Подмокли випереджали Дечин і за кількістю жителів, і за економічним значенням. Проте вже в жовтні 1942 року Дечин, Подмокли і Старе Місто об'єдналися в одне ціле. В наш час[коли?] Дечин з населенням 47 тисяч чоловік став транспортним, торговельним, адміністративним центром і одним з найважливіших туристичних центрів регіону.
Пам'ятки
Велику роль у розквіті міста зіграв Франц Антонін Тун фон Гогенштейн — просвітитель і прогресивний економіст — саме роду Тунів довгий час належав Дечинський замок, одна з головних визначних пам'яток міста. Замок у дусі класицизму стоїть у центрі міста, над злиттям річок Лабе і Плоучниці. Завдяки протегуванню мистецтвам Тунами замок у XIX столітті перетворився на справжній центр культури. Тут приймали сера Вальтера Скотта. Саме тут склав один зі своїх вальсів, названий дечинським, Фредерік Шопен. Юних Тунів вчив образотворчому мистецтву Антонін Манес, відомий чеський художник епохи романтизму. Замок Тунів використовувався і для проведення важливих політичних переговорів, наприклад, під час Кримської війни в середині 19-го століття. На території замку також розміщувався найбільший орхідарій в Центральній Європі, де розводили сотні видів орхідей.
Інша визначна пам'ятка Дечина — зоопарк, який розташований в Подмоклех на лівому березі ріки Лабе на площі в 6 га. Зоопарк був відкритий в 1949 році. Його спеціалізація — вирощування рідкісних видів тварин, яких важко утримувати в умовах звичайних зоопарків. Дечинський зоопарк бере участь в 7 європейських програмах, у ньому міститься 130 ссавців 35-ти видів, у тому числі ведмеді грізлі, ягуар, 111 птахів 45-ти видів, включаючи жовтоликий какаду, і 5 плазунів 3-х видів.
Дечинський рожевий сад розташований на території замку, він відомий не тільки завдяки величезній кількості квітів, але й архітектурним пам'яткам.
Розташовані в околицях Дечина Лужицькі гори і їх околиці — один з колишніх центрів склоробства в Чехії (і сьогодні там працюють кілька невеликих приватних склозаводів).
Камінь голоду
У річці Ельба біля лівого берега стоїть базальтовий камінь голоду площею 6 м², який видно лише при низькому рівні води. Зазвичай це показник посухи в регіоні. У давні часи, коли він з’являвся, будь-який рух човнів по річці мав припинитися через низький рівень води.
Переривання торгівлі означало, що люди страждатимуть від нестачі їжі та інших припасів. Найнижчі рівні води були позначені на камені з 1417 року. На камені є напис німецькою мовою: «Якщо ви побачите мене, то плачте» (нім. Wenn Du mich siehst, dann weine).
Відомі люди
- Мірослав Тирш — чеський митець, громадський діяч. Засновник першого товариства «Сокіл» у Чехії.
Література
- Географический энциклопедический словарь.— Москва: Советская энциклопедия, 1989.— С. 148. (рос.)
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ https://www.prerov.eu/cs/o-prerove/soucasnost-mesta/partnerska-mesta/
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прага  Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 |  Острава  Пльзень |
| 2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
| 3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
| 4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
| 5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
| 6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
| 7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
| 8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
| 9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
| 10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 | ||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).