Десятиногі
| ?Десятиногі | |
|---|---|
 Рак широкопалий (Astacus astacus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Підтип: | Ракоподібні (Crustacea) |
| Клас: | Вищі ракоподібні (Malacostraca) |
| Ряд: | Десятиногі (Decapoda) Latreille, 1802 |
| Підряди | |
| Dendrobranchiata Pleocyemata | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Decapoda |
 Віківиди: | Decapoda |
 EOL: | 1183 |
 ITIS: | 95599 |
 NCBI: | 6683 |
| Fossilworks: | 22304 |
Десятино́гі (Decapoda) — ряд, який об'єднує ракоподібних, що мають 10 кінцівок: одну пару клешень, на які перетворилася передня пара ходильних кінцівок, і 4 пари власне ходильних кінцівок. Десятиногі ракоподібні найбільші за розміром серед усіх ракоподібних.
Особливості біології
Опорно-руховий апарат
Хітиновий панцир утворює складний скелет — каркас тіла рака. На відміну від тіла червів, рак не має шкірно-мускульного мішка. Мускулатура тварини представлена окремими пучками м'язів, що прикріплюються до хітинового панцира. Всі внутрішні органи містяться у змішаній порожнині тіла.
Травна система
Травна система починається ротом, далі розташований стравохід, який переходить у шлунок, що складається з двох відділів: жувального й цідильного. Стінки жувального відділу мають спеціальні хітинові вирости (вапняні хітинові зубці), котрі перетирають їжу. У цідильному відділі їжа фільтрується (диференціюється за допомогою складного апарату, що фільтрує). При цьому дуже крупні харчові частки виключаються з травлення, а ті, що пройшли через фільтр, поступають в травну залозу — складну систему виростів середньої кишки, де відбувається власне переварювання і всмоктування. Неперетравлені залишки виводяться назовні через анальний отвір, розташований на тельсоні (анальній лопаті).
Видільна система
Видільна система рака має вигляд круглих зелених залоз. Вони містяться під панциром на спинному боці і відкриваються назовні біля основних вусиків.
Дихальна система
У рака під панциром біля основних ніг розташовані зябра. Це перисті вирости тіла. Вода омиває зябра, і розчинений у ній кисень потрапляє в кров, а вуглекислий газ із крові виділяється у воді.
Кровоносна система
Кровоносна система в річкового раки незамкнута, тобто кров із судин витікає безпосередньо в порожнину тіла. Розчинений у воді кисень проникає через зябра в кров, а вуглекислий газ, що накопичився в крові, через зябра виводиться назовні.
Нервова система
Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного нервового ланцюжка. Нерви, що відходять від навкологлоткового кільця, пов'язані з органами чуття і ротовим апаратом, а ті, що відходять від нервового ланцюжка, — з внутрішніми органами.
Органи чуття
Органи чуття у рака добре розвинені. Складні очі розташовані на рухливих стебельцях, що дає йому змогу дивитися в різні боки, не повертаючи тіла. Кожне око утворене численними вічками, кількість яких з віком зростає. Вічко бачить лише якусь невеличку частинку зображення, і тільки усі вічка разом можуть сприйняти його цілком. Таке око називається фасетковим, а кожне вічко у ньому — фасеткою.
Систематика
Сучасна класифікація налічує два підряди та 12 інфрарядів:[1]
Ряд Decapoda Latreille, 1802
- Підряд Dendrobranchiata Bate, 1888 — Пильчасті креветки
- Інфраряд Penaeoidea Rafinesque, 1815
- Інфраряд Sergestoidea Dana, 1852
- Підряд Pleocyemata Burkenroad, 1963 — Плеоцимати
- Інфраряд Stenopodidea Bate, 1888
- Інфраряд Caridea Dana, 1852
- Інфраряд Astacidea Latreille, 1802
- Інфраряд Glypheidea Winckler, 1882
- Інфраряд Axiidea de Saint Laurent, 1979b
- Інфраряд Gebiidea de Saint Laurent, 1979
- Інфраряд Achelata Scholtz & Richter, 1995
- Інфраряд Polychelida Scholtz & Richter, 1995
- Інфраряд Anomura MacLeay, 1838
- Інфраряд Brachyura Linnaeus, 1758
Види
Кількість видів цього ряду становить майже половину усіх представників класу Ракоподібні. Найвідоміші ряду Десятиногих — це креветки (Caridea), морські раки — омари (Nephropidae, іноді Homaridae), лангусти (Panulirus), краби (Brachyura).
Див. також
Примітки
- ↑ Sammy De Grave, N. Dean Pentcheff, Shane T. Ahyong та ін. (2009). A classification of living and fossil genera of decapod crustaceans (PDF). Raffles Bulletin of Zoology. Suppl. 21: 1—109. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011. Процитовано 7 квітня 2013.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка)
Література
- Буруковский Р. Н. Зоология беспозвоночных: Учеб. пособие. — СПб. : Проспект Науки, 2010. — 960 с. (с. 670—684). — ISBN 978-5-903090-40-2
- Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Ю. И. Полянского. — 7-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1981. — 606 с. (с. 326—330).
- Жизнь животных. В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 2. Беспозвоночные / Под ред. Р. А. Пастернак. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Просвещение, 1988. — 447 с. (с. 388—412). — ISBN 5-09-000446-3
- Зоологія безхребетних: Підручник / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царічкова / за ред. В. В. Серебрякова. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 640 с. (с. 424—426). — ISBN 978-966-439-075-7
- Межжерін, С. В., Біологія: підруч. для 8 кл. ISBN 978-966-04-0617-9
- Натали В. Ф. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Сазоновой О. Н. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Просвещение, 1975. — 487 с. (с. 307—313).
- Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 53—54)
- Фауна України. В 40 т. Т. 26. Ракоподібні. Вип. 3. Вищі раки. Річкові раки / Бродський С. Я. — К. : Наук. думка, 1981. — 212 с.
- Шарова И. Х. Зоология позвоночных: Учеб. пособие. — М. : ГИЦ «ВЛАДОС», 1999. — 592 с. (с. 380—384). — ISBN 5-691-00332-1
- Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: Підручник. У 3 кн. Кн. 2. — К. : Либідь, 1996. — 320 с. (с. 156—163). — ISBN 5-325-00663-0
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).