Десята жертва (фільм, 1965)
| Десята жертва | |
|---|---|
| італ. La Decima Vittima | |
| Жанр | Фантастика |
| Режисер | Еліо Петрі |
| Продюсер | Карло Понті |
| Сценарист | Тоніно Гуерра |
| На основі | оповідання Роберта Шеклі «Десята жертва» |
| У головних ролях | Марчелло Мастроянні Урсула Андресс Ельза Мартінеллі |
| Оператор | Джанні ді Венанцо |
| Композитор | П'єро Піччоні |
| Художник | Piero Polettod |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 92 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна | |
| Рік | 1965 |
| IMDb | ID 0059095 |
| Рейтинг | IMDb: |
| | |
«Десята жертва» (італ. La Decima Vittima) — італійський фантастичний фільм 1965 року режисера Еліо Петрі, знятий за сценарієм Тоніно Гуерри на основі оповідання Роберта Шеклі «Сьома жертва» (Seventh Victim)[1].
Сюжет
У XXI столітті, коли нещодавно завершилася Третя світова війна, створено спосіб вивільнення агресії задля недопущення наступної війни. Тим, хто має схильність до насильства, надається можливість взяти участь у «Великому полюванні» — смертельному змаганні, де переможець отримує величезну суму грошей. Змагання складаються з 10-ти раундів, де кожен учасник проходить 5 раундів як мисливець і 5 як жертва. Мисливці повинні вбити жертву будь-яким способом, а жертви відповідно — переховуватися.
Керолайн Мередіт вже близька до перемоги. Прагнучи максимізувати свої фінансові прибутки, вона прагне бездоганного вбивства перед відеокамерами, заручившись спонсорством чайної компанії Ming. Її передбачувана жертва — Марчелло Полетті, який виграв 6 раундів, але його коханка Ольга та колишня дружина Лідія вже майже витратили виграш за них.
Щоб здійснити свій план, Керолайн вирушає до Риму під виглядом репортерки, що вивчає сексуальні захоплення італійських чоловіків. Вона просить у Марчелло про інтерв'ю в Храмі Венери. Підозрюючи пастку, Марчелло планує, що на Керолайн нападе крокодил перед камерами конкуруючої телекомпанії, але їй вдається втекти. Пізніше Керолайн заманює Марчелло на пляж, переконуючи його у своєму коханні. Давши Марчелло наркотики, вона повертає його до Храму Венери.
У прямому ефірі Керолайн стріляє в Марчелло з пістолета, але виявляється, що той заздалегідь зарядив зброю холостими набоями. Тоді Марчелло стріляє у відповідь, але Керолайн має куленепробивну броню. Марчелло та Керолайн вирішують вирватися з «Великого Полювання» та сісти в літак, аби зрештою одружитися. Фільм закінчується тим, що пілот обсипає їх квітами.

Ролі виконують
- Марчелло Мастроянні — Марчелло Полетті
- Урсула Андресс — Керолайн Мередіт
- Ельза Мартінеллі — Ольга
- Сальво Рандоне — професор
- Массімо Серато — адвокат Россі
- Міло Квесада — Руді
- Луче Боніфассі — Лідія Полетті
- Джордж Ванґ — китайський мисливець
- Еві Ріґано — жертва
- Волтер Вільямс — Мартін Тіббетт
Цікаво
- Усі костюми для цього фільму були спроектовані французьким модельєром Андре Курежем.
- Пісню «Спіральний вальс» [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.], яку співає Міна Мадзіні, написавав П'єро Піччоні на слова Серджіо Бардотті.
Примітки
- ↑ «Десята жертва» Ballantine Books, U5050, грудень 1965 (англ.)
Посилання
«Десята жертва» на сайті IMDb (англ.)
(20.07.2023)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
