YaChudo

Деокупація

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Деокупа́ція — процес припинення окупації території та відновлення над нею державного суверенітету й юрисдикції держави. У міжнародному гуманітарному праві окремого визначення поняття «деокупація» немає; натомість використовуються поняття «припинення окупації» (англ. end of occupation, англ. termination of occupation), яке пов'язується з припиненням ефективного контролю держави-окупанта над територією[1][2][3][4].

У законодавстві України термін «деокупація» розглядається як ширше політико-правове поняття, яке охоплює не лише військове звільнення території, а й відновлення державного управління, та визначається як комплекс заходів державної політики, спрямованих на відновлення державного суверенітету й загальної юрисдикції України над тимчасово окупованою територією. Відповідно до статті 1¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», деокупація — це «комплекс заходів державної політики, наслідком яких є повна відсутність на території України, що була тимчасово окупована, збройних формувань Російської Федерації і окупаційної адміністрації Російської Федерації та встановлення загального ефективного контролю України на цій території (повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України та відновлення конституційного ладу України на цій території)»[5][6].

Підходи до визначення

У 2021 році у проєкті Закону України «Про деокупацію (формула Свободи)», (реєстр. № 5093 від 18.02.2021) внесеному народним депутатом України Оксаною Савчук, деокупація тимчасово окупованої території України визначалася як «комплекс правових, воєнних, політичних, дипломатичних, адміністративних, економічних, інформаційних, соціальних та інших заходів, спрямованих на відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності в межах державного кордону України»[7]. Законопроєкт був розглянутий Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, який 22 вересня 2021 року рекомендував Верховній Раді відхилити його за результатами розгляду в першому читанні[8].

Примітки

  1. ↑ Occupation and international humanitarian law: Questions and answers. International Committee of the Red Cross (англ.). 4 серпня 2004. Процитовано 15 липня 2026.
  2. ↑ Occupation. International Committee of the Red Cross (англ.). Процитовано 15 липня 2026.
  3. ↑ Ferraro, Tristan (Березень 2012). Determining the beginning and end of an occupation under international humanitarian law (PDF). International Review of the Red Cross (англ.). 94 (885): 133—163. Процитовано 15 липня 2026.doi:10.1017/S181638311200063X
  4. ↑ Lieblich, Eliav; Benvenisti, Eyal (1 грудня 2022). Occupation in International Law. Elements of International Law (англ.). Oxford University Press. Процитовано 15 липня 2026.doi:10.1093/law/9780198861034.001.0001
  5. ↑ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Законодавство України. Верховна Рада України. Процитовано 15 липня 2026.
  6. ↑ Термін «Деокупація» // Термінологія законодавства. Законодавство України. Верховна Рада України. Процитовано 15 липня 2026.
  7. ↑ Проект Закону про деокупацію (формула Свободи) № 5093 від 18.02.2021. Офіційний вебпортал парламенту України. Верховна Рада України. Процитовано 15 липня 2026.
  8. ↑ Відбулось засідання Комітету. Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. Верховна Рада України. 22 вересня 2021. Архів оригіналу за 14 липня 2026. Процитовано 15 липня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).