YaChudo

Ден Генна

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Ден Генна
Дата народженняXX століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняГастінгз Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяархітектор, артдиректор, художник-постановник, property master, театральний дизайнер Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0377172 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ден Генна (англ. Dan Hennah) — новозеландський художник-постановник, арт-директор і декоратор, який працював над фільмами-трилогіями: «Володар перснів» і «Хоббіт».

Життєпис

Народився в місті Гастінгз (Нова Зеландія), і виріс на сусідній фермі. У віці 17 років він почав вивчати архітектуру.[1] Після закінчення школи вивчав архітектуру в Політехнічній школі архітектури у Веллінгтоні. Потім протягом п'яти років працював на різних архітекторів у Веллінгтоні та Нельсоні, серед них Ян Атфілд.[1]

Бажаючи вийти з-за креслярської дошки і відпрацювавши сезон на рибальському траулері, влаштувався водієм американської акторки Татум О'Ніл. Хоча фільм так і не вийшов, Генну захопив процес його створення. Попри відсутність досвіду роботи в індустрії, його знайомство з веслуванням та архітектурою дало змогу влаштуватися одним із двох артдиректорів (разом з Ріком Кофоедом) у пригодницькому фільмі 1983 року про Південні моря «Нейт і Гейс».[1]

У кількох екранних проєктах працював у відділі локацій, проте цікавився роботою художнього відділу. Був артдиректором драматичного фільму 1986 року «Шок» і історичної мелодрами 1987 року «Серце країни» (англ. Heart of the High Country).[1]

1993 року досяг вершини кар'єри дизайнера, коли працював художником-постановником у телефільмі-трилері «У дрейфі». Решту десятиліття чергував обов'язки художника-постановника та артдиректора. Працював над кількома телесеріалами, серед них пригодницький та антиутопічний телесеріал 1999 року «Плем'я».[1]

1996 року вперше працював із Пітером Джексоном, над фільмом жахів «Страшили», першим фільмом Джексона для голлівудської студії.[1]

Під час створення трилогії Пітера Джексона «Володар перснів» одночасно працював (керівним) артдиректором і декоратором, а його дружина Кріс була менеджеркою художнього відділу.

Улюбленою і найскладнішою локацією Дена Генни був Едорас, дім кінного народу Роган. 12-метрову конструкцію зі солом'яним дахом побудовано взимку на горі посеред річкової долини, оточеної Південними Альпами, за 1500 метрів від дороги, через три річки та різні інші невеликі перешкоди, за швидкості вітру 190 км/год.[1]

«Я працював артдиректором більше ніж 20 років, — розповів Ден Генна журналу Pavement, — але зустріти цього хлопця, який мав стільки бачення і стільки зосередженості, було просто дивно. Так що перехід від „Страшил“ до „Володаря перснів“ був не надто складним, оскільки ми знали, з чим маємо справу… знаєте, завжди потрібно йти на крок попереду, працювати трохи старанніше».[1]

Після «Володаря перснів» працював (керівним) артдиректором і декоратором епічного пригодницького фільму про монстрів Пітера Джексона 2005 року «Кінг-Конг».

Після фентезійного фільму 2007 року «Водяний кінь: Легенда глибин» перейшов на посаду художника-постановника, починаючи з горор- бойовика 2009 року «Інший світ: Повстання ліканів» і вестерн-бойовика 2010 року «Шлях воїна».[1]

Потім повернувся до Середзем'я (цього разу працюючи в значно стисліші терміни, ніж для «Володаря перснів») у ролі художника-постановника в іншій трилогії Пітера Джексона — «Хоббіт».[1]

Вибрана фільмографія

Артдиректор

  • Нейт і Гейс (1983)
  • Шок (1986)
  • Серце країни (англ. Heart of the High Country; 1987)
  • Літо білої води (1987)
  • Воїн веселки (1993)
  • Страшили (1996)
  • Плем'я (1999)
  • Володар перснів: Братство персня (2001)
  • Володар перснів: Дві вежі (2002)
  • Володар перснів: Повернення короля (2003)
  • Кінг-Конг (2005)
  • Водяний кінь: Легенда глибин (2007)

Художник-постановник

Нагороди та номінації

Дена Генну п'ять разів номіновано на премію «Оскар»[2] (всі в категорії «Найкраща робота художника-постановника»), починаючи від 74-ї церемонії вручення премії 2002 року, разом із Ґрантом Мейджором за перший фільм трилогії «Володар перснів» — «Володар перснів: Братерство персня», де поступилися Кетрін Мартін і Бригітті Брох із «Мулен Руж!».[3]

За рік Генну разом із Мейджором і Аланом Лі номіновано на «Оскар» за другий фільм трилогії «Володаря перснів» — «Дві вежі», але вони поступилися Джону Майру і Гордону Сіму з «Чикаго».[4]

Ще за рік Генну разом із Мейджором і Лі номіновано на «Оскар», за третій і останній фільм трилогії «Володаря перснів» — «Повернення короля», і вони перемогли.[5][6]

2006 року Генну разом із Мейджором і Саймоном Брайтом номіновано на «Оскар» за фільм «Кінг-Конг», але вони поступилися Джону Майру і Гретчен Рау з фільмом «Мемуари гейші».[7]

2013 року Генну разом із Брайтом і Ра Вінсентомноміновано на «Оскар», за перший фільм трилогії «Хоббіт» — «Несподівана подорож», але вони поступилися Ріку Картеру та Джиму Еріксону за фільм «Лінкольн».[8]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Dan Hennah. www.nzonscreen.com (новозел. англ.). Процитовано 13 січня 2025.
  2. ↑ Academy Awards Database: Dan Hennah. awardsdatabase.oscars.org (англ.). Процитовано 13 січня 2025.
  3. ↑ The 74th Academy Awards | 2002. oscars.org (англ.). 24 березня 2002. Процитовано 13 січня 2025.
  4. ↑ The 75th Academy Awards | 2003. oscars.org (англ.). 23 березня 2003. Процитовано 13 січня 2025.
  5. ↑ The 76th Academy Awards | 2004. oscars.org (англ.). 29 лютого 2004. Процитовано 13 січня 2025.
  6. ↑ Grant Major, Dan Hennah & Alan Lee Academy Awards Acceptance Speeches. aaspeechesdb.oscars.org (англ.). 29 лютого 2004. Процитовано 13 січня 2025.
  7. ↑ The 78th Academy Awards | 2006. oscars.org (англ.). 5 березня 2006. Процитовано 13 січня 2025.
  8. ↑ The 85th Academy Awards | 2013. oscars.org (англ.). 24 лютого 2013. Процитовано 13 січня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).